КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа№ 910/4478/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від боржника: Масюк О.В. (довіреність б/н від 02.04.2013);

ліквідатор: не з'явився;

від Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову господарського суду міста Києва від 02.04.2013

у справі № 910/4478/13 (суддя Хоменко М.Г.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест

Реал Істейт"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2013 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4478/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду міста Києва від 02.04.2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт", останнє визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Бабіча Олега Ігоровича, підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у справі.

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася в порядку статті 91 ГПК України, яка передбачає право на звернення до суду апеляційної інстанції третіх осіб, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією ДПІ про можливість порушення її прав оскаржуваним судовим актом, та зазначає про те, що скаржник є державним органом, якому відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності, а відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 23 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також незаконне введення ліквідаційної процедури припиняє повноваження керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника висловився за відхилення апеляційної скарги.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд постанови місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В даному випадку вказаний Закон є спеціальним.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ із змінами та доповненнями (надалі Закон) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

При зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за процедурою, передбаченою статтею 95 Закону про банкрутство, боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність, оскільки тут має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Отже, у такому випадку перегляд обґрунтованості порушення справи про банкрутство відбувається шляхом оскарження у встановленому порядку відповідного судового рішення - постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У відповідності до частини першої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно з статтею 1 вказаного Закону спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

"Бюлетень державної реєстрації" є єдиним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, в якому обов'язково розміщуються відомості про реєстраційні дії, зокрема, відомості про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке повідомлення здійснюється за встановленою формою і містить всі передбачені законом обов'язкові реквізити.

Як вбачається із матеріалів справи, зверненню із заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" в порядку статті 95 Закону передувало прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про припинення останнього, оформленого протоколом б/н від 26.11.2012, обрано голову ліквідаційної комісії.

З матеріалів даної справи вбачається, що 11.03.2013 голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Документи для внесення запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців подано на реєстрацію держаному реєстратору 30.11.2012, що підтверджується відповідним описом з відміткою державного реєстратора Шумак О.І про отримання. Відповідний запис внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 28.11.2012.

Повідомлення про припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" опубліковано у Бюлетені державної реєстрації № 232 (32) від 30.11.2012.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що станом на 31.01.2013 складено проміжний ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт", затверджений рішенням загальних зборів учасників боржника від 31.01.2013.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ліквідаційною комісією було проведено оцінку фінансового становища та вартості майна в порядку ст. 60 ГК України, належним чином опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи для виявлення кредиторів в порядку ст. 105 ЦК України та складено проміжний ліквідаційний баланс.

Згідно штампу про отримання від 05.12.2012 на супровідному листі товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" на адресу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби разом із листом надійшла додана до нього заява про припинення платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт", складена за формою 8-ОПП.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим законом для призначення розпорядника майна.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Отже, враховуючи заяву голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" про порушення даної справи про банкрутство, а також те, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Крім того, згідно оскарженої постанови місцевий господарський суд обґрунтовано призначив ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Бабіча Олега Ігоровича.

Згідно ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої постанови відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 02.04.2013 у справі № 910/4478/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Справу № 910/4478/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.