ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2013 року Справа № 904/1548/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

прокурора: Барчук А.Б., (посвідчення № 000865 від 17.08.2012 р.)

від позивача: Федоров Д.А. (дов. б/н від 22.03.13 р.);

від відповідача: Ліпін Ю.О. (дов. № 4/8-17 від 04.01.13 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2013 р. у справі № 904/1548/13-г

за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ

про внесення змін до пунктів договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 29.04.2013 р. у справі № 904/1548/13-г, яке підписано 30.04.2013 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Мартинюк С.В. ), задоволено первісний позов Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ про внесення змін до пунктів договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 р. та відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Вказаним рішенням внесено зміни до п. 1.3 Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ, зареєстрований за №1799 від 30.03.2002 року, викладено в такій редакції:

"1.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.02.2013 року становить 3 775 624,34 грн."

Внесено зміни до п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м.Дніпропетровськ зареєстрований за №1799 від 30.03.2002 року, викладено в такій редакції:

"3.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 113 268,72 грн. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Внесено зміни до п. 3.2 Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м.Дніпропетровськ зареєстрований за №1799 від 30.03.2002 року, викладено в такій редакції:

"3.2 Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ в доход Державного бюджету України 1147 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення судом Дніпропетровської обл. 14.05.2013 р. видано наказ.

ТОВ ЗІІ "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" не погодилася з рішенням суду, подала апеляційну скаргу.

Розпорядженням в.о. голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2013 р. № 527 змінено склад колегії суддів.

В апеляційній скарзі скаржник просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову змінити. Зустрічний позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 р. (реєстраційний № 1799 від 30.03.2002 р.), укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ", викласти у новій редакції:

"3.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 113 268,72 грн. не є сталою та може обчислюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 р. (реєстраційний № 1799 від 30.03.2002 р.), укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ", доповнити його п.3.6 у такій редакції:

"3.6. Орендар користується пільгами, встановленими законодавством України, Податковим кодексом України по оплаті орендної плати і звільняється від сплати орендної плати у випадках, встановлених Податковим кодексом України та законами України".

Скаржник вважає, що рішення, яке оскаржується винесено внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи і підлягає зміні з наступних підстав.

Рішенням від 29.04.2013 р. господарський суд м. Дніпропетровська взагалі заперечив право Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" на використання податкової пільги, наданої п.282.1.8 ст. 282 Податкового кодексу України.

Господарським судом м. Дніпропетровська неправильно застосовні норми статей 9, 12, 41, 61 та 282 Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України всі податки та збори розділені на загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Такий податок, як "плата за землю" віднесений, відповідно до п.9.1.10 ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків.

Відповідно до ст. 12 Податкового кодексу України встановлення переліку загальнодержавних податків, ставок загальнодержавних податків та пільг із сплати загальнодержавних податків віднесено до виключної компетенції Верховної Ради України.

Пунктом 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільським, селищним, міським радам в межах своїх повноважень надано право прийняття рішень про встановлення місцевих податків.

За таких обставин, Дніпропетровська міська рада не має відповідних повноважень для встановлення інших умов, ніж визначено Податковим кодексом України, щодо загальнодержавного податку - оплати за землю.

Позовні вимоги первісного позову мотивовані необхідністю приведення існуючого договору до вимог чинного законодавства, а фактично, передбачають не тільки обов'язкову сплату загальнодержавного податку - "плата за землю" з боку Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ", а також збільшення цього податку у кілька разів. При цьому, вимоги первісного позову, як встановлено господарським судом із пояснень наданих позивачами, повністю заперечують наявність пільг з цього податку.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України, органами, що здійснюють контроль за сплатою податків та податкових стягнень, є органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України визначено повноваження органів державної влади щодо здійснення податкового контролю.

Так, п.561.3 ст. 61 Податкового кодексу України визначені повноваження органів прокуратури у сфері податкового контролю де зазначено: "Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їхні службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування."

На думку скаржника господарський суд міста Дніпропетровська дійшов помилкового висновку про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" права на податкову пільгу із загальнодержавного податку - "плата за землю".

Зокрема, господарський суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" сплачує не загальнодержавний податок - "плата за землю", а орендну плату, на яку пільги не розповсюджуються, а також вважає, що пільги надаються лише тим навчальним закладам, що утримуються за рахунок державного бюджету України.

Податковим кодексом України не передбачено такого податку, як "орендна плата".

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані всі питання, пов'язані із застосування плати за землю і зокрема, встановлено, що загальнодержавний податок - "плата за землю" існуватиме у двох формах, що відповідають способам землекористування. Так, власники земельних ділянок сплачують загальнодержавний податок у формі "плати за землю", а орендатори земельних ділянок, що перебувають у загальнодержавній чи комунальній власності сплачують цей загальнодержавний податок - "плата за землю" у формі орендної плати. Розмір податку та податкові пільги не залежать від форм податку і розраховуються однаково.

Пільги зі сплати загальнодержавного податку - "плата за землю" є нормами прямої дії, оскільки встановлені у підпункті 282.1.8 пункту 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України.

Нормами ст. 282 Податкового кодексу України встановлено пільги щодо сплати податку для юридичних осіб.

У підпункті 282.1.8 пункту 282.1 Податкового кодексу України встановлено, що від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування.

Розпорядженням секретаря судової палати від 05.06.2013 р. № 638 змінено склад колегії суддів.

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпропетровська міська рада просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення прийняте за результатами обговорення усіх обставин справи, за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

11.06.2013 р. скаржник надав письмові пояснення до апеляційної скарги, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 26.03.2002 р.

Згідно пункту 1.1 договору оренди, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,4586 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Свердлова, 39-А для фактичного розміщення Британської міжнародної школи, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75048004, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 20.12.2001 р. № 3122 (п.1.2).

Грошова оцінка земельної ділянки складає, згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору, - 1 328 597 грн. 51 коп. (п.13 договору).

Земельна ділянка надана до 20.12.2016 р.

Після закінчення терміну договору його дія скінчується. (п.2.1).

Відповідно до п.3.1 договору, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складала 199 289 грн. 63 коп.

Умовами пункту 3.3 договору встановлено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Умовами п. п. 8.1, 8.2 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пункту 288.1, ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4 вказаної статті розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: (п.288.5.1)

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст.288.4).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З метою приведення раніше укладених договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 року "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства (а. с. 21).

Позивач направив на адресу відповідача лист міського голови від 18.02.2011 року №7/22-185 "Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства" (а.с.23), як орендаря земельної ділянки комунальної власності у м.Дніпропетровську, з пропозицією привести договір оренди землі, укладений з відповідачем у відповідність до вимог Податкового кодексу України та Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. №216/8. Пропозиція міського голови була також опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета "Наше Місто від 22.02.2011р. №26 (3306) (а.с.22) в офіційному повідомленні. Відповідно до повідомлення Відповідачу необхідно було у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення (до 08.03.2011р.) звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору. Проте у строк, визначений повідомленням, Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, додатковий договір не підписав.

Згідно доданого Прокурором до позову витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянка, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.02.2013 року становить 3 775 624,34 грн. (а.с. 25).

На час розгляду справи доказів щодо приведення договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 року у відповідність до вимог діючого законодавства в частині розміру орендної плати за користування земельною ділянкою у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України сторонами суду не надано.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статті 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ст.144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Умовами спірного договору передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у випадку, передбаченому законодавством України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею в трикратному розмірі земельного податку, колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно задовольнив позовні вимоги про внесення змін до пункту 1.3. Договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ", в частині встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.02.2013 року в розмірі 3 775 624,34 грн., до пункту 3.1. Договору, в частині встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Податкового кодексу України, визначивши її у мінімальному розмірі, що встановлюється Податковим кодексом України, та до пункту 3.2 Договору, виклавши його в такій редакції "Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.".

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.03.2012 року по справі № 21/5005/11886/2011, якою встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України.

Крім того, щодо правовідносин викладених у позовній заяві стосовно вказаного предмету спору, існує і правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, та яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У відповідності до норм ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, а саме: "Орендар користується пільгами, встановленими законодавством України, Податковим кодексом України по оплаті орендної плати і звільняється від сплати орендної плати у випадках, встановлених Податковим кодексом України та законами України" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст. 282 Податкового кодексу України передбачено, що від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) дійсно є навчальним закладом у формі господарського товариства, заснованим на власності його засновників, що підтверджується його статутом та здійснює свою діяльність на комерційній основі ліценції на надання освітніх послуг у сфері повної загальної середньої освіти з ліцензованими обсягом прийому 112 осіб серії АБ №108224 (а.с.82).

Проте відповідач є платником орендної плати за землю на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.03.2002 року, а не земельного податку. Пільги, встановлені ст. 282 Податкового кодексу України поширюються лише на сплату земельного податку і не звільняють платників від сплати орендної плати.

Доказів наявності у нього інших пільг встановлених законодавством, рішеннями органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідач (позивач за зустрічним позовом) суду не надав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову щодо внесення запропонованого відповідачем (позивач за зустрічним позовом) пункту 3.6 до договору оренди земельної ділянки, а саме відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено наявності обставин передбачених нормами чинного законодавства України, з якими пов'язано можливість доповнення договору за рішенням суду оренди земельної ділянки від 26.03.2002 року пунктом 3.6. в редакції відповідача.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі -податок для цілей розділу ХІІІ цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ( далі у розділі ХІІІ -орендна плат) (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПКУ з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ "Плата за землю".

Відповідно до статті 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПКУ).

Порядок обчислення плати за землею визначено статтею 286 ПКУ.

(Лист, Державна податкова адміністрація, від 21.06.2011, № 17139/7/15-0717з "Щодо справляння земельного податку).

Згідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено наявності обставин передбачених нормами чинного законодавства України, з якими пов'язано можливість доповнення договору за рішенням суду оренди земельної ділянки від 26.03.2002 року пунктом 3.6. в редакції відповідача.

На підстав вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив первісний позов і цілком обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2013 р. у справі № 904/1548/13-г залишити без змін.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О.Лотоцька

О.С. Євстигнєєв

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2013 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г. Логвиненко