ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р. Справа № 804/4258/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.

за участю:

представника позивача: Сидорова Ю.В.

представника відповідача: Соловей О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажної компанії «Континенталь»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажна компанія «Континенталь» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 01 березня 2013 року №0000052301 та №0000042301.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про завищення ним внаслідок цього сум податкового кредиту і сум валових витрат, оскільки позивач правомірно сформував податковий кредит та суму цих витрат на підставі відповідних первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс». Господарські відносини з цими контрагентами підтверджуються відповідними належним чином оформленими первинними документами і заперечень з боку перевіряючих щодо їх відповідності вимогам законодавства не було, при цьому у самому акті перевірки відповідач не заперечує факт наявності у позивача товарів, отриманих за договорами постачання з вказаними контрагентами, однак, робить висновок про те, що ці товари і послуги є безоплатно отриманими від невстановлених осіб. В той же час, такі висновки нічим не підтверджені та необґрунтовані. Разом з тим, правочини з вищенаведеними контрагентами недійсними в судовому порядку не визнавався, доказів їх нікчемності відповідачем також не надано. Відсутність реальних поставок товарів та надання послуг за цими правочинами - є припущенням відповідача, яке базується лише на тому, що відповідно до отриманих відповідачем від інших органів державної податкової служби актів перевірок вищеозначених контрагентів дані суб'єкти господарювання здійснювали операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання. Однак, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів і наявність таких порушень не є причиною для позбавлення позивача права на податковий кредит та віднесення відповідних сум витрат до складу валових витрат. Тим більше, що в означених актах перевірок контрагентів позивача перевірці підлягали взаємовідносини цих контрагентів з іншими контрагентами, а не з позивачем і в цих актах жодним чином не встановлено будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажної компанії «Континенталь».

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму валових витрат та суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран», ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс», оскільки правочини, укладені з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки актів перевірок цих контрагентів позивача, отримані від інших органів державної податкової служби, згідно яких встановлено, що дані суб'єкти господарювання здійснювали операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання. Враховуючи, що вказані контрагенти позивача фактично не постачали останньому товари та послуги, позивач безпідставно занизив доходи, що враховуються при об'єкті оподаткування податком на прибуток, за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від цих суб'єктів господарювання. Також позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних за нереальними правочинами.

Представники відповідача у судовому засіданні також заперечували проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажна компанія «Континенталь» (далі - ТОВ БМК «Континенталь») (код ЄДРПОУ 35594657), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 11.04.2008р. №12231020000003663, перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та положень п.75.1 ст.75, ст.77, Податкового кодексу України Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ БМК «Континенталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.

За результатами означеної перевірки було складено акт №1828/4/22.5-07/35594657 від 12.02.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення ч.ч.1,5 ст.203, ст.ст.626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України, п.п1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 8.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2366132,00грн.; а також порушення позивачем ч.ч.1,5 ст.203, ст.ст.626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України, п.1.7 ст.1, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодекс України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість на загальну суму 2023853,00грн. Висновки зазначеного акту обґрунтовані тим, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено угоди з контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки актів перевірок цих контрагентів, отриманих Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від інших органів державної податкової служби, згідно яких встановлено, що дані суб'єкти господарювання здійснювали операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання. Враховуючи, що вказані контрагенти позивача фактично не постачали останньому товари та послуги, позивач безпідставно занизив доходи, що враховуються при об'єкті оподаткування податком на прибуток, за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від цих суб'єктів господарювання, та безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних за нереальними правочинами (т.1 а.с.44-103).

На підставі означеного акту перевірки Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС 01 березня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000042301, яким ТОВ БМК «Континенталь» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2783554,00грн., з яких за основним платежем - 2366132,00грн. та за штрафними санкціями - 417422грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000052301, яким ТОВ БМК «Континенталь» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2529191,00грн., з яких за основним платежем - 2023853,00грн. та за штрафними санкціями - 505338,00грн. (т.1 а.с.104-107).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

Відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин в частині операцій позивача у 2010 році з контрагентами ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб» та ТОВ «Веста-Дніпро», Закону №334/94-ВР, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону (п.3.1 ст.3 Закону №334/94-ВР).

Згідно п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валовим витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, також чинного на час виникнення спірних правовідносин по операціях ТОВ БМК «Континенталь» з ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб» та ТОВ «Веста-Дніпро», встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підставою для нарахування податкового кредиту згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У відповідності до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р. та був чинним на час правовідносин позивача з ТОВ «Лігран», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс», об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ТОВ БМК «Континенталь» протягом 2010-2012р.р. було укладено угоди з контрагентами ТОВ «Лігран» (договір постачання товару від 01.12.2011р. №65), ТОВ «А-Прайм» (договори субпідряду від 01.10.2010р. №49, №48, №55, від 20.09.2010р. №43, ), ТОВ «Агростройперспектива» (договір поставки товару від 31.05.2011р. №б/н), ТОВ «Іст Енд Траст» (договір постачання товару від 28.04.2011р. №28043), ТОВ «Тандем-2009» (договір купівлі-продажу товару від 26.08.2011р. №б/н), ПП «Транс-Атлантика Сервіс» (договір постачання товару від 27.06.2012р. №40 та договори субпідряду від 16.02.2012р. №4, від 21.02.2012р. №5, від 07.02.2012р. №3, від 12.03.2012р. №13, від 14.03.2012р. №8, від 30.03.2012р. №24, від 06.04.2012р. №386, від 06.04.2012р. №387, від 11.04.2012р. №28, від 17.04.2012р. №34, від 24.04.2012р. №36, від 07.06.2012р. №38, від 22.06.2012р. №42, від 22.06.2012р. №43, від 27.06.2012р. №41, від 10.07.2012р. №45, від 27.07.2012р. №47, від 07.08.2012р. №53), ТОВ «Укрбудтранссервіс» (договір постачання товару від 25.03.2011р. №б/н), ТОВ «Укрпромсервіс» (договір постачання товару від 03.11.2010р. №б/н), ТОВ «Укрпромтехснаб» (договір постачання товару від 14.10.2010р. №б/н), ТОВ «Веста-Дніпро» (договір купівлі-продажу товару від 23.11.2010р. №б/н), ТОВ «Анкей» (договори субпідряду від 28.10.2011р. №54, №56, від 03.11.2011р. №58, від 07.11.2011р. №62, від 25.11.2011р. №64, від 12.09.2011р. №51) та ТОВ «Компанія Ексімсервіс» (договір купівлі-продажу товару від 01.09.2011р. №50).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його вищеозначеними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договорів з цими контрагентами, реєстраційних та дозвільних документів на проведення робіт, ліцензій субпідрядників на право надання відповідних послуг, актів виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, актів звірки взаємних розрахунків, рахунків на оплату та платіжних доручень, звітів про витрати основних матеріалів у будівництві (форми М-29), актів форми М-23, актів приймання-передачі основних засобів, оборотно-сальдових відомостей, журналу реєстрації довіреностей, листів про допуск працівників на територію об'єкту та оформлення перепусток на цих осіб, цивільно-правових договорів з такими особами на виконання певного виду робіт, паспортних даних цих осіб, товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск матеріалів, прибуткових ордерів (форми М-4), податкових та видаткових накладних (т.1 а.с.167-250, т.т.2-17).

При цьому відповідачем не заперечується, що при оформленні означених податкових накладних було дотримано вимоги п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР та ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно, а первинні документи відповідають вимогам, передбаченим ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах закону, а витрати, віднесені позивачем до валових витрат виробництва, підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження використання отриманих за цими операціями субпідрядних послуг у власній господарській діяльності позивачем надано відповідні договори підряду з іншими контрагентами, зокрема, ПАТ «Дніпроенерго», ДП «Сантрейд», ТОВ «Завод енергетичного машинобудування», ПрАТ с ІІ «Дніпропетровський олійноекстракційний завод», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та відповідні первинні документи до цих договорів.

Товари, отримані позивачем за операціями з постачання, також використовувалися ним у власній господарській діяльності, зокрема, під час здійснення будівельних, ремонтних та монтажних робіт за договорами з іншими контрагентами на виконання ремонтних та монтажних робіт, будівельного підряду, що підтверджується копіями цих договорів, актів виконаних робіт, прибуткових ордерів (форма М-4), накладних на відпуск матеріалів до цих договорів, звітів про витрачання матеріалів (форма М-29), актів про відпуск матеріалів (форма М-23) тощо.

Доводи відповідача про нереальність угод, укладених ТОВ БМК «Континенталь» з контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс», судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно завищив суму валових витрат та суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс», оскільки правочини, укладені з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки актів перевірок цих контрагентів позивача, отримані від інших органів державної податкової служби, згідно яких встановлено, що дані суб'єкти господарювання здійснювали операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання, судом до уваги не приймаються, оскільки, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Крім того, навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ та віднесення до складу витрат відповідних сум за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та про їх скасування, а отже про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2294 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажної компанії «Континенталь» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01 березня 2013 року №0000052301 та №0000042301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажної компанії «Континенталь» (код ЄДРПОУ 35594657) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова