Справа № 2-53/12

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарі Голік О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Ворзельська селищна рада Київської області про визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Ворзельської селищної ради, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про уточнення часток у праві спільної часткової власності, зміну порядку користування земельною ділянкою, визнання договору дарування частини будинку недійсним, відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що будинок, який розташований по АДРЕСА_1 належить на праві власності їй та відповідачам ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 На підставі договору дарування № 4293 від 26.12.2003 року , посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрованого в БТІ м. Ірпеня за № 57 від 27.01.2004 року їй на праві власності належить ? частина вказаного будинку, що складається з приміщень по плану 2-1 площею 7,2 кв. м., 2-2 площею 19,8 кв. м., 2-3 площею 5,9 кв. м., 2-4 площею 17,0 кв. м., 2-5 площею 6,4 кв. м., що підтверджується договором дарування частини будинку, витягом з реєстру прав власності, технічним паспортом. 1/6 частина будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ірпінського міського суду від 23.08.1977 року, ОСОБА_8 займає приміщення по плану 1-1 площею 3,8 кв. м., 1-2 площею 15,0 кв. м., 1-3 площею 13,2 кв. м., 1-4 площею 5,8 кв. м., І площею 5,5 кв. м.; ОСОБА_3 належить 1/6 частина будинку за вказаною адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Ірпінською нотаріальною конторою 27.02.1988 року, реєстровий № 561, ОСОБА_3 займає приміщення по плану 4-1 площею 12,8 кв. м., 4-2 площею 17,2 кв. м., ІІ площею 9,7 кв. м., УІ площею 29,8 кв. м (мансарда); 1/6 частина вказаного будинку зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Львівською нотаріальною конторою 25.02.2005 року, реєстровий номер 2-363, ОСОБА_4 займає приміщення по плану 3-1 площею 11,2 кв. м., 3-2 площею 13,0 кв. м., 3-3 площею 11,8 кв. м., що стверджується довідкою КП КОР "Ірпінське БТІ" № 690 від 14.07.2007 року.

Позивачка вказує, що відповідно до договору дарування частини будинку вона також є власником господарських споруд : сараїв "Б", "В", "З", погреба "Г", вбиральні "К", навісу "С" по плану; відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 спільно користуються сараєм "Д", вбиральнею "И", огорожею № 1-4, колодязем № 6 по плану. Частини будинку за вказаною адресою, який перебуває у її та відповідачів спільній частковій власності, фактично відокремлені, до кожної з їх частин будинку є окремий вхід.

Вказує, що рішенням 15 сесії 5 скликання Ворзельської селищної ради Київської області № 480-15-У від 05.07.2007 року встановлено норму земельної ділянки за будинковолодінням по АДРЕСА_1 площею 0,2657 га, з яких земельна ділянка площею 0,1500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,1157 га - для ведення особистого селянського господарства. Вважає, що площа земельної ділянки, яка має перебувати в її користуванні пропорційно до частки у праві власності на будинок, має становити 0,1328 га.

Позивачка вказує, що згідно зведеного плану земельної ділянки, виготовленого Ірпінським земельно-кадастровим бюро, фактична площа земельної ділянки становить 0,2755 га; порядок користування земельною ділянкою між нею та іншими співвласниками будинку визначений фактично : у її користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,1024 га, у користуванні ОСОБА_8 - земельна ділянка площею 0,0917 га, у користуванні ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 0,0216 га, у користуванні ОСОБА_4 - земельна ділянка площею 0,0598 га. Таким чином, не дивлячись на те, що фактична площа земельної ділянки навіть більша, ніж встановлена рішенням Ворзельської селищної ради, у її користуванні перебуває земельна ділянка меншої площі. У даний час між нею та відповідачами існує спір з приводу розподілу земельної ділянки та користування нею. Вважає, що існуючий розподіл між співвласниками земельної ділянки ущемляє її законні права, позбавляє її можливості належно користуватися своєї частиною будинку та позбавляє її можливості отримати Державний акт про право власності на частину земельної ділянки, яка належить їй у відповідності до частки у праві власності на будинок. Добровільно провести розподіл земельної ділянки та визначити порядок користування відповідачі відмовляються, тому вона вимушена звернутися до суду із даним позовом.

Позивачка просила визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,2657 га між співвласниками АДРЕСА_1, виділивши їй у відокремлене користування земельну ділянку площею 0,1328 га пропорційно до її частки у праві власності на будинок.

В подальшому під час розгляду справи позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та, крім зазначеного вище, посилалася на те, що будинок, який розташований по АДРЕСА_1 належить на праві власності їй та відповідачам ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 На підставі договору дарування № 4293 від 26.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрованого в БТІ м. Ірпеня за № 57 від 27.01.2004 року їй на праві власності належить ? частина вказаного будинку, що складається з приміщень по плану 1-1 площею 3,8 кв. м., 1-2 площею 15,0 кв. м., 1-3 площею 13,2 кв. м., 1-4 площею 5,8 кв. м., І площею 5,5 кв. м., а також господарських будівель та споруд : сараїв "В", "З", погребу "Г", вбиральні "К". 1/6 частина АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 і складається з приміщень по плану 2-1 площею 7,2 кв. м., 2-2 площею 19,8 кв. м., 2-3 площею 5,9 кв. м., 2-4 площею 17,0 кв. м., 2-5 площею 6,4 кв. м., У площею 27,4 кв. м., вказану частину він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_8 ОСОБА_3 належить 1/6 частина будинку за вказаною адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Ірпінською нотаріальною конторою 27.02.1988 року, реєстровий номер 561, ОСОБА_3 займає приміщення по плану 3-1 площею 11,2 кв. м., 3-2 площею 13,0 кв. м., 3-3 площею 11,8 кв. м. 1/6 частина вказаного будинку зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Львівською нотаріальною конторою 25.02.2005 року, реєстровий номер 2-363, ОСОБА_4 займає приміщення по плану 4-1 площею 19,8 кв. м., 4-2 площею 17,2 кв. м., ІІ площею 9,7 кв. м., ІІІ площею 6,3 кв. м., ІУ площею 26,1 кв. м. Частини будинку за вказаною адресою, який перебуває у її та відповідачі спільній частковій власності, фактично відокремлені, до кожної з їх частин будинку є окремий вхід.

Вказує, що рішенням 15 сесії 5 скликання Ворзельської селищної ради Київської області № 480-15-У від 05.07.2007 року встановлено норму земельної ділянки за будинковолодінням по АДРЕСА_1 площею 0,2657 га, з яких земельна ділянка площею 0,1500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,1157 га - для ведення особистого селянського господарства. Вважає, що площа земельної ділянки, яка має перебувати в її користуванні пропорційно до частки у праві власності на будинок, має становити 0,1328 га. Згідно зведеного плану земельної ділянки, виготовленого Ірпінським земельно-кадастровим бюро, фактична площа земельної ділянки становить 0,2755 га; порядок користування земельною ділянкою між нею та іншими співвласниками будинку визначений фактично : у її користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,1024 га, у користуванні ОСОБА_8 - земельна ділянка площею 0,0917 га, у користуванні ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 0,0216 га, у користуванні ОСОБА_4 - земельна ділянка площею 0,0598 га. Таким чином, не дивлячись на те, що фактична площа земельної ділянки навіть більша, ніж встановлена рішенням Ворзельської селищної ради, у її користуванні перебуває земельна ділянка меншої площі.

Позивачка також вказує, що порядок користування земельною ділянкою між попередніми співвласниками будинку неодноразово визначався. Так, у 1980 році згідно викопіровки плану земельної ділянки відбувся розподіл земельної ділянки площею 2 323 кв. м. між співвласниками будинковолодіння і на 1/6 частину будинку було виділено 387 кв. м., а 97 кв. м. залишено у спільному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_33, ОСОБА_34. Рішенням Ірпінського міського суду від 26.03.1985 року також визначався порядок користування земельною ділянкою площею 2 756 кв. м. і визнано, що в користуванні ОСОБА_6 знаходиться 935 кв. м., ОСОБА_3 - 537 кв. м., ОСОБА_8 і ОСОБА_4 - по 373 кв. м. земельної ділянки, а 97 кв. м. знаходиться у загальному користуванні ОСОБА_4 і ОСОБА_8. Згідно висновку будівельно - технічної експертизи № 10759 від 15 квітня 2008 року існує 6 можливих варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до її частки та часток відповідачі у праві власності на будинок. Вона вважає, що варіанти І та УІ найбільш відповідають фактичному порядку користування земельною ділянкою, який склався між співвласниками будинку. Так ОСОБА_4 і ОСОБА_8 матимуть змогу користуватися відокремленою частиною земельної ділянки, матимуть окремий підхід до будинку та господарських будівель і споруд з боку вулиці АДРЕСА_1; вона та ОСОБА_3 також користуватимуться повністю відокремленими земельними ділянками і також матимуть окремий підхід до будинку та господарських будівель і споруд з боку вулиці АДРЕСА_1.

В зв'язку із викладеними обставинами позивачка просила визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,2657 га між співвласниками АДРЕСА_1, виділивши їй у відокремлене користування земельну ділянку площею 0,1328 га пропорційно до його частки у праві власності на будинок відповідно до варіанту УІ висновку будівельно-технічної експертизи № 10759 від 15 квітня 2008 року.

ОСОБА_2 у лютому 2009 року звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про уточнення часток спільної власності, зміну порядку володіння і користування земельною ділянкою та відшкодування майнової та моральної шкоди. В подальшому під час розгляду справи ОСОБА_2 неодноразово уточняв свої позовні вимоги, останній раз уточнив позовні вимоги 14.06.2012 року посилаючись на те, що у 2009 році він успадкував частку будинку, наявна 1/6 частина будинку у спільній частковій власності не відповідала реальній (1/2), що утискає його права. Уточнення часток у праві спільної часткової власності на будинок обумовлені тим, що з 1977 року частки будинку жодного разу не уточнювались, незважаючи на їх зміну ( спочатку добудови ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), потім ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2), та останні - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), У 1977 році земля не була предметом власності, співвласники були близькими родичами і користування земельною ділянкою було узгоджено, частки будинку не були пов'язані з частками земельної ділянки. Добудови були проведені за взаємною згодою співвласників, повністю змінили якісну характеристику будинку, покращили його стан, про що свідчить вартість будинку, збільшена у декілька десятків разів. Успадкована ним у 2009 році 1/6 частка у спільній частковій власності будинку не відповідала реальній - ? частці, що утискає його права та інтереси. Необхідно реалізувати висновок КП "Іпрпінське БТІ" про уточнення долей співвласників у спільній частковій власності, у зв'язку із добудовами згідно вимог чинного законодавства та нормативних документів БТІ. Вказує, що отримані висновки судово-будівельної експертизи КНДІСЕ від 27.09.11 з розрахунком арифметичних часток співвласників у спільній частковій власності, що підтверджують висновки БТІ, які становлять : арифметична частка ОСОБА_1 - 13% (1/7 ч проти існуючої ?); арифметична частка ОСОБА_2 - 58% (1/2 ч проти існуючої 1/6 ч); арифметична частка ОСОБА_3 - 9% (1/9 ч проти існуючої 1/6 ч); арифметична частка ОСОБА_4 - 20% (1/5 ч проти існуючої 1/6 ч).

Вказує, що невідповідність співвідношення реальних часток у СЧВ очевидна, уточнити частки будинку за домовленістю з ОСОБА_1 не далося; досягти мирової угоди по користуванню частками земельної ділянки згідно правовстановлюючих документів з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не вдалося. Вказує, що збільшення його частки обумовлено положенням ч.3 ст. 357 ЦК України.

Позивач також вказує, що існуючий порядок користування земельною ділянкою не логічний, потребує оптимізації. Вказує, що для розгляду цього питання необхідно розглянути законність рішення Ворзельської селищної ради "Про визначення норми земельної ділянки" від 14.7.07 № 480-15-У, яке за заявою ОСОБА_1 закріпило земельну ділянку площею 2657 кв. м., зменшивши її на 391 кв. м. Своїм рішенням селищна рада скасувала рішення Ірпінського народного суду 1985 року, своє рішення 1993 року № 89, рішення Ворзельської селищної ради попереднього скликання, згідно якого за будинком була закріплена земельна ділянка площею 3048 кв. м., з них 1 775 кв. м. за будинком, 1273 кв. м. за садом. Рішення Ворзельської селищної ради суперечить вимогам чинного законодавства, чим порушує його права.

Також вказує, що вимога ОСОБА_1 збільшити її частку земельної ділянки до 1328 кв. м. незаконна, не обґрунтована та не підтверджена доказами. Позивач використала завідомо неправдиві документи - договір дарування № 4293, технічний паспорт ОСОБА_6 від 29.06.03, Витяг з реєстру прав власності та зведений план земельної ділянки, документ, який засвідчує право позивача на землю не наданий. Вважає, що договір дарування не відповідає вимогам правочину, суперечить вимогам законодавства, порушує форму , встановлену законом та складений з вадами волі згідно вимог ч.1 ст. 229. На момент дарування будинку індивідуального житлового фонду у АДРЕСА_1, з технічними характеристиками, вказаними у договорі, не існувало, істотні умови предмету дарування відсутні, ? частка реального будинку (квартира 1) не могла належати ОСОБА_6, тому що мала невідповідну вартість - 13% та площу 17%, що підтверджено експертизою. Не враховано введення в експлуатацію добудов співвласників ОСОБА_10 ОСОБА_4, ОСОБА_2 та узаконених Ворзельською селищною радою, з внесеними змінами у документи Ірпінського БТІ.

Також вказує, що документи, надані позивачем як докази позовних вимог, не доводять їх чинності, тому що технічний паспорт ОСОБА_6 від 29.1.02 поданий з позовом відношення до договору не має; технічний паспорт ОСОБА_6 від 29.06.03 наданий за вимогою у 2009 році - недійсний, бо містить помилки, які суттєво впливають на істотні умови договору згідно відповіді БТІ № 746 2011 р., реєстр № 2364696 містить ті ж самі помилки, що і технічний паспорт від 29.06.03, тому теж недійсний, рішення Ворзельської селищної ради № 480-15 2007 року "Про встановлення норм земельної ділянки" встановило норму земельної ділянки за будинком в розмірі 0,2657 га, 0,15 га для будівництва та обслуговування і 0,1157 га для ведення господарства проти 1 775 кв. м. згідно договору; зведений план земельної ділянки нічого не доводить, крім того, що документ недійсний і корумпований. Просив захистити його право на оскарження договору, який складений на основі технічних характеристик технічного паспорту від 29.06.03 та реєстру № 2364696, які мають суттєві помилки істотних умов правочину. Про цей факт він дізнався з відповіді КП "Ірпінське БТІ" № 746 від 06.09.11, тому перебіг позовної давності необхідно обраховувати з моменту, коли він дізнався про порушення допущені КП "Ірпінське БТІ", тобто з 06.09.11.

Позивач також вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 своїми протиправною поведінкою та діями нанесли йому майнову та моральну шкоду згідно статей 22, 23 ЦК України, тому він просить їх відшкодування. Майнова шкода, заподіяна ОСОБА_1 полягає в тому, що виникли витрати, пов'язані з доведенням своїх прав та інтересів, забезпечення роботи експертів та реальні збитки , пов'язані з протиправними діями ( виготовлення кадастрового плану земельної ділянки КП "Ірпінське ЗКБ" - 1471 грн.; оплата правової допомоги - 1000 гривен, знищення 27 м паркану на межах, розділяючи їх частки землі - 1 450 грн., пограбований врожай його саду - 1000 грн., майнова шкода ОСОБА_1 складає 3 843 гривні. Майнова шкода ОСОБА_3 полягає у тому, що виникли витрати, пов'язані з доведенням своїх прав та інтересів, забезпечення роботи експертів та реальні збитки, пов'язані з протиправними діями (виготовлення документів КП ""Ірпінське ЗКБ" - 1471 грн. (кадастровий план земельної ділянки, відновлення паркану на межі з ОСОБА_3, знесеним його матір'ю 450 грн.); майнова шкода ОСОБА_3 складає 843 гривни. Моральна шкода полягає у отриманні морально-психологічного стресу, який ґрунтується на моральних і душевних стражданнях, отриманих у зв'язку з протиправною поведінкою та діями, які стали наслідком порушення права власності, приниження честі та гідності, погіршенням стану здоров'я, звичного способу життя, зміною відносин з людьми та складає 46 767 гривен.

Вказує, що невідповідність часток спільної часткової власності будинку, не оптимальне розміщення часток землі утискають його законні права та інтереси, позбавляють можливості провести приватизацію, отримати документи на право власності та належно користуватися своєю часткою.

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив уточнити частки у праві спільної часткової власності будинку індивідуального житлового фонду у АДРЕСА_1; збільшити його частку у спільній частковій власності будинку до 58% (на підставі розрахунків спеціалістів Київського НДІСЕ) у відповідності до вимог ч.3 ст. 357 ЦК України; визнати нечинним рішення Ворзельської селищної ради від 05.07.07 № 480-15-У "Про встановлення норми земельної ділянки закріпленої за будинком"; внести зміни у порядок користування частками земельної ділянки будинку у відповідності до уточнених часток спільної часткової власності будинку індивідуального житлового фонду; виділити належну йому частку із складу земельної ділянки у відокремлене користування; поновити термін позовної давності встановлений для оскарження Договору дарування 2003 року № 4293 ОСОБА_1; договір дарування 2003 року № 4293 ОСОБА_1 визнати недійсним; позовні вимоги ОСОБА_1 до співвласників будинку індивідуального житлового фонду у АДРЕСА_1 залишити без задоволення; стягнути з ОСОБА_1 на його користь майнову шкоду в розмірі 3 844 гривен; стягнути з ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду в розмірі 844 гривни; стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду в розмірі 46 767 гривен; утримати з ОСОБА_1 на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривен.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 позов ОСОБА_1 підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав, суду пояснив, що договір дарування від 26.12.2003 року, відповідно до якого ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 ? частину будинку складений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для визнання його недійсним немає. ОСОБА_1 є власником ? частини будинку АДРЕСА_1, а тому відповідно до ст. 88 Земельного Кодексу України має право на користування такою ж часткою земельної ділянки. Вважав, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсними є безпідставними, не порушують його прав та інтересів, ОСОБА_2 на момент укладення договору дарування ОСОБА_1 не був співвласником будинку. Також вважав, що ОСОБА_2 заявлені безпідставні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги про відшкодування йому витрат на правову допомогу нічим непідтверджені та задоволенню не підлягають. Також пояснив, що рішення Ворзельської селищної ради від 05.07.2007 року № 480-15-У, яким встановлено норму земельної ділянки за будинком прийнято відповідно до чинного законодавства. Просив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_12 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що договір дарування від 26.12.2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ніяким чином не регламентує право власності на земельну ділянку, право на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не передавалось по договору дарування. Вважав даний договір дарування фіктивною угодою, яка не відповідає дійсним намірам сторін, вважав, що насправді між сторонами договору був укладений договір купівлі-продажу частини будинку. В договорі дарування дарується ? частина будинку, як пояснив нотаріус в попередньому судовому засіданні, він особисто відмінусував самовільні добудови, визначив частки. Земельна ділянка не могла бути предметом дарування. Також пояснив, що ОСОБА_6 користувався земельною ділянкою площею 915 кв. м. Рішенням Ворзельської селищної ради давно визначена площа земельної ділянки 1775 кв. м., а тому новим рішенням Ворзельської селищної ради цей порядок змінений без будь-яких законних підстав. Селищна рада за заявою одного із співвласників змінила цільове призначення земельної ділянки . Просив у позові ОСОБА_1 відмовити. Зустрічний позов просив задовольнити частково.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що його частина будинку значно збільшилась у вартості внаслідок добудови до своєї частини будинку, що є підставою для збільшення його частки до 58 % у справі спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1; також вважав, що у зв'язку із цим він має право на збільшення земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, пропорційно до частки в спільній частковій власності на будинок. Також суду пояснив, що вважає договір дарування частини будинку, укладений 26.12.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 недійсним, оскільки невірно визначений предмет договору, так як фактично ОСОБА_6 на момент вчинення договору належало 13/100 частин будинку, а не ? частина. Вважає даний договір оспорюваним правочином згідно вимог ч.3 ст. 215 ЦК України, так як документ не відповідає вимогам правочину, оскільки суперечить чинному законодавству України, порушує форму, встановлену законом та складений з вадами волі згідно вимог ч.1 ст. 229 ЦК України. Пояснив, що він вважає рішення Ворзельської селищної ради № 480-15-У від 05.07.-7 року про визначення норми земельної ділянки розміром 0,2657 га нечинним, оскільки селищна рада цим рішенням скасувала рішення Ірпінського народного суду за 1985 рік та своє рішення за 1993 рік № 89, зменшивши земельну ділянку на 391 кв. м. Також пояснив, що неправомірними діями відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йому завдано матеріальної та моральної шкоди, яку він просить з них стягнути. Просив у позові ОСОБА_1 відмовити. Зустрічний позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив зустрічний позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_13 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, зустрічний позов визнала частково. Пояснила, що вона не визнає, що ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди ОСОБА_2

Представник відповідача Ворзельської селищної ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду листа, в якому просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що 26 грудня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено Договір дарування частини житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 4293, відповідно до якого ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в селищі Ворзель Київської області по вулиці АДРЕСА_1. В даному договорі зазначено, що за даними технічного паспорту, виданого Ірпінським бюро технічної інвентаризації 29.06.2003 року житловий будинок позначений на плані літерою "А" в цілому дерев'яний, має житлової площі 88,3 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 1 775 кв. м., на якій розміщено надвірні будівлі : сараї (літери "Б", "В", "Д", "З"), погріб (літера "Г"), вбиральні (літери "И", "К"), навіс (літера "с"), огорожа під № 1-5, колодязь під № 6. Ця частина житлового будинку належить дарувальнику ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 15 листопада 1980 року по реєстру № 4069, зареєстрованого Ірпінським міжміським бюро технічної інвентаризації 20 листопада 1980 року в реєстрову книгу за № 57 та договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 07 квітня 1983 року по реєстру № 1-891, зареєстрованого Ірпінським міжміським бюро технічної інвентаризації 18 червня 1983 року в реєстрову книгу за № 57. Згідно п. 7 даного договору сторони цього договору підтверджують, що ця угода відповідає їх дійсним намірам і не носить характеру мнимої та удаваної, а також не є зловмисною.

Встановлено, що згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Ірпінського бюро технічної інвентаризації від 27.01.2004 року, номер витягу 2665574 ОСОБА_16 є власником ? частини будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування № 4293 від 26.12.2003 року; форма власності - приватна спільна часткова.

В судовому засіданні також встановлено, що рішенням Ворзельської селищної ради від 05.07.2007 року № 480-15-У "Про встановлення норми земельної ділянки за будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1" встановлено норму земельної ділянки за будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 0,2657 га, з яких земельна ділянка площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,1157 га для ведення особистого селянського господарства; загальна площа земельної ділянки за будинком становитиме 0,2657 га.

Встановлено, що згідно листа Комунального підприємства Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" від 14 липня 2007 року № 690 згідно з архівними даними право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 - ? частина будинку на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7 26.12.2003 року Р № 4293; ОСОБА_8 - 1/6 частина будинку на підставі мирової угоди б/н від 23.08.1977 р., затверджена ухвалою Ірпінського міського суду від 23.08.1977 р.; ОСОБА_3 - 1/6 частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Ірпінською нотаріальною конторою 27.02.1988 р., Р №561; ОСОБА_4 - 1/6 частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Львівською нотаріальною конторою 25.02.2005 року, Р № 2-363.

Встановлено, що згідно акту судового виконавця Ірпінського народного суду від 23.04.85 року на підставі виконавчого листа справа № 2-46 від 28.03.85 р. в присутності понятих ОСОБА_17, ОСОБА_18, з участю ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_20 складено акт про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, було виділено в користування ОСОБА_10 -459 кв. м. земельної ділянки по варіанту спеціаліста інвентар бюро від 15.10.1980 р. з виділенням додатково 20 кв. м. шляхом продовження полоси 2 м на 10 м вздовж стіни позивачки дот вулиці і 52 кв. м. за рахунок залишку земель загального користування; зобов'язано ОСОБА_19 перенести на 2 м вправо калитку; в загальному користуванні ОСОБА_10 і відповідачів ОСОБА_20 , ОСОБА_8 залишити 97 кв.м. земельної ділянки.

Встановлено, що згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 від 29.11.2003 р. ОСОБА_1 належить ? частина даного будинку, в даному технічному паспорті зазначена загальна площа земельної ділянки у розмірі 2 657 кв. м.

Встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 лютого 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 2-363 спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_22, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є її син ОСОБА_4, спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з 1/6 частини житлового будинку № НОМЕР_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1. Дерев'яний, обкладений цеглою житловий будинок А житловою площею 56,6 кв. м. Загальна площа будинку становить 235,1 кв. м. Будинок розташований на земельній ділянці площею 1 775 кв. м. До будинку належать такі господарські будівлі та споруди : цегляний сарай, позначений на плані літерою Б; дерев'яні сараї, позначені на плану літерами В.Д.З; цегляний погріб, позначений на плані літерою Г; дерев'яні вбиральні, позначені на плані літерами И,К; огорожі, позначені на плані № 1-4; колодязь, позначений на плані № 6. Самовільно збудовані та переобладнані приміщення, господарські будівлі в дане свідоцтво не входять. Вищевказана частина житлового будинку належить спадкодавцю на підставі Мирової угоди, затвердженої ухвалою Ірпінського міського суду від 23 серпня 1977 року та зареєстрованого у Ірпінському міжміському бюро технічної інвентаризації 27 вересня 1977 року в реєстрову книгу за реєстровим № 57. Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Ірпінського бюро технічної інвентаризації № 6749275 від 16.03.2005 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-363 від 25.02.2005 року, форма власності - приватна спільна часткова. Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 від 12.11.2004 р. ОСОБА_4 належить 1/6 частина даного будинку, в даному технічному паспорті зазначена загальна площа земельної ділянки у розмірі 2 657 кв. м.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Ворзельської селищної ради народних депутатів від 13.07.1993 року № 89 "Розгляд заяв громадян" вирішено закріпити земельні ділянки за співвласниками ОСОБА_22 - 573 кв. м., ОСОБА_8 - 574 кв. м. по домоволодінню в АДРЕСА_1, а також виділити в тимчасове користування земельну ділянку в розмірі 131 кв. м. в рівних частинах названих вище співвласників без права забудови і висадки фруктових дерев.

Встановлено, що згідно висновку № 10759 судової будівельно-технічної експертизи від 15 квітня 2008 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз експертом запропоновано шість варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною площею 0,2656 га .

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_23; за життя ОСОБА_23 16 серпня 1989 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Ворзельської селищної ради, зареєстровано в реєстрі за № 130 , яким належну їй на праві власності частину жилого будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 з відповідними надвірними будівлями заповіла ОСОБА_2

Встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 листопада 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_21, зареєстровано в реєстрі за № 2-2457 спадкоємцем до всього зазначеного в заповіті спадкового майна ОСОБА_23 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, є її син ОСОБА_2; спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з 1/6 частини житлового будинку № НОМЕР_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1. Житловий будинок з дерева, обкладеного цеглою на 26%, позначений на плані літерою А, житловою площею 56,6 кв. м. Загальна площа будинку становить 245,4 кв. м. До будинку належать такі господарські будівлі та споруди : цегляний сарай, позначений на плані літерою Г; дерев'яні сараї, позначені на плані літерами В.Д.З; цегляний погріб, позначений на плані літерою Г; дерев'яні вбиральні, позначені на плані літерами И.К; огорожа, позначена на плані № 1-4; колодязь, позначений на плані № 6; дерев'яний навіс, позначений на плані літерою М, дерев'яний літній душ, позначений на плані літерою Н. Самовільно побудовані приміщення, господарські будівлі та споруди в дане свідоцтво не входять. Вищевказана частина будинку належить спадкодавцю на підстав Мирової угоди від 23 серпня 1977 року, затвердженої ухвалою Ірпінського народного суду Київської області від 23 серпня 1977 року та зареєстрованого у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу за реєстровим № 57.

Встановлено, що згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 від 25.06.2008 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 належить по 1/6 частині даного будинку, в даному технічному паспорті зазначена загальна площа земельної ділянки у розмірі 3 035 кв. м.

Встановлено, що згідно листа КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" від 08 жовтня 2008 року ОСОБА_2 надана відповідь про те, що внаслідок проведеної за його зверненням від 27.08.2008 року з приводу внесення змін до технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 перевірки було виявлено, що в технічному паспорті на житловий будинок помилково зазначено, що мансарда над "А" 2 самовільно побудовано, дану помилку працівниками Ірпінського БТІ виправлено; з приводу інших зауважень, які викладені у зверненні, то проведеною перевіркою вони не підтвердились. Також додатково повідомлено, що внаслідок проведених добудов та переобладнань приміщень в цілому по житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 долі співвласників житлового будинку підлягають уточненню.

Встановлено, що згідно кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого Комунальним підприємством "Ірпінське ЗКБ" у 2008 році загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 становить 0,2872 га. Згідно зведеного плану земельної ділянки в АДРЕСА_1 (а. с.9 т.2) площа земельної ділянка вказана 0,2755 га. Згідно плану земельної ділянки, який знаходиться в інвентаризаційній справі на будинок АДРЕСА_1 загальна площа земельної ділянки становить 3010 кв. м.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Ірпінського народного суду Київської області від 23 серпня 1977 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_24, ОСОБА_20, ОСОБА_23 та ОСОБА_25, якою визнано за ОСОБА_24, ОСОБА_20, ОСОБА_26 право власності на кожним на 1/6 частину будинку в АДРЕСА_1.

Встановлено, що згідно копії генерального плану (схема) земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 3 018 кв. м. зареєстрована на підставі договору купівлі від 17.03.1937 року та рішення виконкому Ворзельської селищної ради від 4.06.1953 р. за № 10 за ОСОБА_27 та ОСОБА_25.

Встановлено, що згідно Дублікату , що має силу оригіналу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 лютого 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори ОСОБА_14, зареєстровано в реєстрі за № 2-69 спадкоємцем вказаного в заповіті майна ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_3; спадкове майно, на яке видано дане свідоцтво складається із 1/6 частини жилого будинку з відповідними частинами надвірних будівель, за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ірпінською держнотконторою 13 квітня 1981 року по реєстру № 1-807, зареєстрованого в Ірпінському міжміському бюро техінвентаризації 06 травня 1981 року за № 57. Жилий будинок дерев'яний, житлова площа 51,5 кв. м., зареєстрована земельна ділянка площею 1 745 кв. м., на якій розташовані сарай Б.В,Д,З, погріб Г, вбиральня И.К., огорожа № 1-5.

В судовому засіданні також встановлено, що згідно рішення Ірпінського народного суду Київської області від 26 березня 1985 року у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_28, ОСОБА_23 та ОСОБА_19 про визначення порядку користування земельною ділянкою позов задоволено частково, виділено в користування ОСОБА_10 у садибі будинку АДРЕСА_1 459 кв. м. земельної ділянки по варіанту спеціаліста інвентарбюро від 15.10.1980 року з виділом додатково 20 кв. м. шляхом продовження полоси 2 м на 10 м вздовж стіні позивачки до вулиці і 52 кв. м. за рахунок лишків за землями загального користування; зобов'язано ОСОБА_29 перенести на 2 м вправо калитку; в загальному користуванні ОСОБА_10 і відповідачів ОСОБА_20 і ОСОБА_23 залишити 97 кв. м. земельної ділянки. Даним рішенням суду встановлено, що згідно правовстановлюючих документів за будинком закріплена земельна ділянка 1 745 кв. м., однак фактично використовується 2 756 кв. м. і залишок 1011 кв. м. закріплений в користування рішенням Ворзельського виконкому 04.06.1953 року; також встановлено, що землекористування відповідача ОСОБА_19 буде складати 915 кв. м., ОСОБА_10 459 кв. м., в загальному користуванні 97 кв. м., землекористування відповідачів ОСОБА_20 та ОСОБА_23 зазначено кожній по 357 кв. м., однак їх землекористування з урахуванням залишків підлягає перерозподілу у виконкомі.

Встановлено, що згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 від 29.06.2003 року ОСОБА_6 належала ? +1/4 частини даного будинку; в даному технічному паспорті зазначена загальна площа земельної ділянки у розмірі 2 657 кв. м.; згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 від 29.06.2003 року ОСОБА_23 належала 1/6 частини даного будинку; в даному технічному паспорті зазначена загальна площа земельної ділянки у розмірі 2 657 кв. м.

Встановлено, що згідно акту депутата Ворзельської селищної ради ОСОБА_30 від 26.03.08 року обстежено житлово-побутові умови за адресою АДРЕСА_1, в результаті обстеження виявлено слідуюче. За вказаною адресою в частині будинку проживає на правах заповіту ОСОБА_2 , в інший частині цього ж будинку періодично проживає ОСОБА_13 Між дворами ОСОБА_2 та ОСОБА_13 стояв дерев'яний паркан. В період з 18.02.08 по 18.03.08 ОСОБА_2 був відсутній в зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в госпіталі та ритуальними заходами , пов'язаними зі смертю матері . В цей час ОСОБА_13 самовільно зняла паркан, де його діла - невідомо, на його місці залишились ямки. На момент її приходу ОСОБА_13 дома не було, тому вияснити причини таких її дій не вдалося. Крім того вона зруйнувала паркан в саду на межі наділів з власником ОСОБА_4 Пропонує ОСОБА_13 відновити паркан на тому місці, де він був та поремонтувати огорожу між сусідом ОСОБА_4 Згідно довідки Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області , яка видана ОСОБА_2, він дійсно звертався до Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області з письмовими заявами про те, що сусідка ОСОБА_13, яка проживає за адресою АДРЕСА_3 викрала будівельний матеріал ( цемент, щебінь, глину та дошки), які використала для ремонту своєї частини будинку та безпідставно пошкодила та забрала частину паркану, які являється приватною власністю заявника. В порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 185, 356 КК України відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України та ч.2 ст. 11 КК України; беручи до уваги те, що в діях ОСОБА_13 присутні ознаки злочину, передбаченими вище вказаними статтями але не містять суспільної небезпеки та являються цивільно-правовими відносинами, що являється компетенцію суду.

Встановлено, що згідно листа відділу Держкомзему у м. Ірпені Київської області від 25.02.2010 року № 01-02/151 на адресу КП "Ірпінське земельно-кадастрове бюро" був підготовлений лист відділу Держкомзему у м. Ірпені, на який отримано відповідь за № 152 від 25.02.2010 року, завірена копія якої з додатком направляються на адресу суду. Згідно з копії листа Комунального підприємства "Ірпінське земельно-кадастрове бюро" від 25.02.2010 року №152 повідомляється, що КП "Ірпінське земельно-кадастрове бюро" не підтверджує достовірність зведеного плану земельної ділянки в АДРЕСА_1 та кадастрового плану земельної ділянки 3210945600:01:012:0017; натомість Кадастрове бюро надає копію достовірного плану земельної ділянки 3210945600:01:012:0017, який був виданий ОСОБА_2, ОСОБА_4 за заявою № 259г від 28.08.2008 року. Згідно доданої копії кадастрового плану земельної ділянки 3210945600:01:012:0017 площа земельної ділянки становить 0,2872 га.

В судовому засіданні встановлено, що згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 29.04.2011 року № 7/10-824 ОСОБА_2 повідомлено про те, що перевіркою його скарги від 24.03.2011 року з приводу самовільної реконструкції житлового будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_3 є власником частини житлового будинку в АДРЕСА_1. У 2010 році ОСОБА_3 без розробленої та погодженої у встановленому законом порядку проектної документації розпочав добудову до житлового будинку, розмірами 4,5х2,8 м., чим порушив вимоги ст.. 5 Закону України "Про основи містобудування". Вищезгадане порушення ОСОБА_3 тягне за собою відповідальність, передбачену ч.3 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте у відповідності до ст. 268 КУпАП неможливо притягнути до відповідальності особу по довіреності. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не проживає в смт. Ворзель, заходи адміністративного впливу до нього не було здійснено. Відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ОСОБА_3 надіслано Припис інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності у місячний термін. В разі якщо у вказаний термін ОСОБА_3 не виконає вимоги встановлені у припису, інспекція архітектурно-будівельного контролю у Київській області подасть позов до суду про знесення самочинно побудованого об'єкту відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Встановлено, що згідно листа відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради № 2733 від 25.11.2009 року виконкому Ворзельської селищної ради є технічна можливість для погодження ОСОБА_4 прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом житлової кімнати 4-2 площею 17,2 кв. м., загальна площа по квартирі № 4 становитиме 72,1 кв. м., житлова - 17,2 кв. м.

Встановлено, що згідно копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 від 25.06.2008 року ОСОБА_1 належить ? частина будинку; ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить по 1/6 частині будинку, загальна площа земельної ділянки становить 3 035 кв. м.

В судовому засіданні встановлено, що згідно висновку № 11255/10/10134/11-15 судової будівельно-технічної експертизи від 27 вересня 2011 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз прибудова розміром 4,5х3,0 м, яку відповідно до рішення виконавчого комітету Ворзельської селищної ради від 12.01.1988 року №4 дозволено прибудувати, фактично не зводилась, а було влаштовано прибудови під літ "А1" та "а6"; згідно технічного паспорту на житловий будинок в АДРЕСА_1, й від 29.06.2003 року прибудови під літ "А1" та "а6" побудовані до 26.12.2003 року. Враховуючи, що для проведення дослідження відповідно до клопотання експертів не надано технічний паспорт на будинок в АДРЕСА_1 станом на 26.12.2003 року та відомості щодо користування кожним із співвласників відповідними приміщеннями та господарськими будівлями і спорудами будинковолодіння станом на 26 грудня 2003 року визначити частки співвласників у будинку в АДРЕСА_1 пропорційно до займаної площі з урахуванням усіх законних добудов до будинку станом на 26.12.2003 року не вбачається можливим. Арифметичні частки співвласників пропорційно до займаних ними приміщень у житловому будинку та господарських будівель і споруд становлять: ОСОБА_1 - 13/100 ; ОСОБА_2 - 58/100; ОСОБА_3 - 9,100; ОСОБА_4 - 20/100. Також експертом запропонові варіанти порядку користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників, які описані в дослідницькій частині висновку та схематично зображені у додатках №№ 1,2,3 до висновку.

В судовому засіданні також встановлено, що постановою від 03.10.2011 року ВДІМ Ірпінського МВ відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 185, 194 КК України відносно ОСОБА_1; в даній постанові зазначено, що 03.10.2011 року до ЧЧ Ірпінського МВ надійшла письмова заява від ОСОБА_2 про те, що співвласниця будинку ОСОБА_1 в період з 21.06.2011 року по 29.06.2011 року демонтувала паркан, який розмежовує їхні присадибні ділянки та 22.09.2011 року зі своїм знайомим зібрала весь врожай яблук із саду ОСОБА_2 ; як пояснила ОСОБА_1 приблизно 20.06.2011 року перед своїм від'їздом на відпочинок вона приїхала в с. Ворзель до свого будинку з метою прибратись на своїй земельній ділянці, під час прибирання вона прибрала частини деревини, які колись слугувала парканом внутрішнього користування і на той момент знаходились в аварійному стані, а саме практично від часу струхли; 23.09.2011 року вона разом зі своїм сином приїхали до будинку і коли через деякий час збирались від'їхати то взяли декілька кілограмів яблук, які лежали на землі, яблуні ростуть на її частині присадибної ділянки. Проведеними заходами встановити факт грубого порушення громадського порядку не виявилось можливим. Постановою ВДІМ Ірпінського МВ від 08.07.2011 року в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 194 КК України відносно ОСОБА_1 відмовлено.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням № 169-1 виконавчого комітету Ворзельської селищної ради від 9 грудня 2008 року "Про дозвіл на перебудову житлових приміщень, добудов до них, про оформлення правової документації на самовільне будівництво в АДРЕСА_1" враховуючи технічну рекомендацію відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради № 31/1 від 11.05.2007 року дано дозвіл ОСОБА_2 на узаконення самовільної добудови розміром 3,40х3,50 м площею 10,3 кв.м. до існуючого житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1; враховуючи незгоду співвласників будинковолодніння відмовлено ОСОБА_2 в узаконенні самовільно побудованого гаража "Л" на проїзді загального користування на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 в місячний термін демонтувати гараж; зобов'язано ОСОБА_2 внести зміни до технічної та правової документації на будинковолодіння; КП КОР "Ірпінське БТІ" внести зміни в право власності на будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, що зареєстроване на ОСОБА_2; КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" внести зміни до технічного паспорта та свідоцтва про право власності на будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2; КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" внести зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме на будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2

Встановлено, що згідно витягу з рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 251/10 від 28.10.2003 року "Про затвердження актів державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних житлових будинків та добудов до них" затверджено акт державної технічної комісії від 16.10.2003 р. про прийняття в експлуатацію добудови загальною площею 86,1 кв. м., житловою площею 36,8 кв. м. ОСОБА_23 в АДРЕСА_1.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями учасників процесу, матеріалами справи.

Як встановлено в судовому засіданні з 1985 року фактично встановлений порядок користування спірною земельною ділянкою між співвласниками будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Ірпінського народного суду Київської області від 26.03.1985 року, який узгоджено сторонами та використовується до цього часу; згідно даного порядку земельна ділянка площею 915 кв. м., яка виділялась ОСОБА_19 та пізніше використовувалась її правонаступником ОСОБА_6, перейшла в користування ОСОБА_1 Рішенням виконавчого комітету Ворзельської селищної ради народних депутатів № 89 від 13.07.21993 року закріплено за ОСОБА_22 - 573 кв. м., ОСОБА_8 - 574 кв. м. по домоволодінню в АДРЕСА_1, а також виділено в тимчасове користування земельну ділянку в розмірі 131 кв. м. в рівних частках названих вище співвласників без права забудови і висадки фруктових дерев. Рішенням Ворзельської селищної ради Київської області № 480-15-У встановлено норму земельної ділянки за будинковолодінням по АДРЕСА_1 площею 0,2657 га, з яких земельна ділянка площею 0,1500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 0,1157 га - для ведення особистого селянського господарства.

У відповідності до ст. 91 ЗК Української РСРП особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов'язковою і для особі, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок. Якщо згоди на користування спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується в порядку, встановленому статтею 167 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності та право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" Згідно зі статтею 158 ЗК ( 2768-14 ) суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК ( 2768-14 ) бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділення їй у відокремлене користування земельної ділянки площею 0,1328 га пропорційно до її частки у праві власності на будинок задоволенню не підлягають, оскільки вона користується тією частиною земельної ділянки, яка була встановлена рішенням Ірпінського народного суду Київської області від 26.03.1985 року площею 915 кв. м. та виділялась ОСОБА_19 При цьому суд не приймає до уваги висновки № 10759 судової будівельно-технічної експертизи від 15 квітня 2008 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та висновок № 11255/10/10134/11-15 судової будівельно-технічної експертизи від 27 вересня 2011 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз , оскільки вони спростовуються фактичними обставинами справи.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що з наведених вище підстав також не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог про внесення змін у порядок користування частками земельної ділянки будинку у відповідності до уточнених часток спільної часткової власності будинку індивідуального житлового фонду та виділення належної йому частки із складу земельної ділянки у відокремлене користування.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про уточнення частки у праві спільної часткової власності в будинку індивідуального житлового фонду в АДРЕСА_1 та збільшення його частки у спільній частковій власності будинку до 58% на підставі розрахунків КНДІСЕ у відповідності до вимог ч.3 ст. 357 ЦК України, то дані позовні вимоги також задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам, між ними склався порядок користування приміщеннями будинку та господарськими будівлями та спорудами.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 251/10 від 28.10.2003 року "Про затвердження актів державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних житлових будинків та добудов до них" затверджено акт державної технічної комісії від 16.10.2003 р. про прийняття в експлуатацію добудови загальною площею 86,1 кв. м., житловою площею 36,8 кв. м. ОСОБА_23 в АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_8 здійснила житлову добудову до своєї частини спірного будинку для поліпшення свого проживання, не збільшивши загальну корисну площу будинку для всіх співвласників, тому така добудова не може вважатись спільною та не змінює часток учасників у спільній власності та не змінює порядку користування приміщеннями в будинку. Рішенням № 169-1 виконавчого комітету Ворзельської селищної ради від 9 грудня 2008 року "Про дозвіл на перебудову житлових приміщень, добудов до них, про оформлення правової документації на самовільне будівництво в АДРЕСА_1" враховуючи технічну рекомендацію відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради № 31/1 від 11.05.2007 року дано дозвіл ОСОБА_2 на узаконення самовільної добудови розміром 3,40х3,50 м площею 10,3 кв. м. до існуючого житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, враховуючи незгоду співвласників будинковолодніння відмовлено ОСОБА_2 в узаконенні самовільно побудованого гаража "Л" на проїзді загального користування на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 в місячний термін демонтувати гараж.

У відповідності до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У відповідності до ч.3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Відповідно до ч.4 цієї статті співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Таким чином, виходячи із положень ч.4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, який із додержанням установленого законом порядку та за власний кошт зробив добудову (прибудову) до будинку, але без згоди інших співвласників цього будинку, не має права на зміну розміру часток.

Рішенням Ворзельської селищної ради Київської області від 05.07.2007 року № 480-15-У "Про встановлення норми земельної ділянки за будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1" встановлено норму земельної ділянки за будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 0,2657 га, з яких земельна ділянка площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,1157 га для ведення особистого селянського господарства; загальна площа земельної ділянки за будинком становитиме 0,2657 га.

У відповідності до ст. 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Право користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було припинено, а підстави для його припинення згідно ст. ст. 141-144 ЗК України відсутні. Крім того у відповідності до вимог земельного законодавства України припинення права постійного користування відбувається виключно за згодою землекористувача шляхом подання останнім добровільної відмови від земельної ділянки, в іншому випадку припинення права постійного користування відбувається за рішенням суду.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як зазначалося вище, згідно копії генерального плану (схема) земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 3 018 кв. м. зареєстрована на підставі договору купівлі від 17.03.1937 року та рішення виконкому Ворзельської селищної ради від 4.06.1953 р. за № 10 за ОСОБА_27 та ОСОБА_25. Суду не надано доказів того, що рішення виконкому Ворзельської селищної ради від 4.06.1953 р. за № 10 було скасовано чи змінено.

Таким чином суд прийшов до висновку, що рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 05.07.2007 року № 480-15-У є необґрунтованим, прийняте з порушенням закону та прав співвласників будинку і не містить чітких посилань на підстави скасування чи зміни раніше прийнятих рішень Ворзельської селищної ради, порушує права співвласників будинку на користування земельною ділянкою площею 0,3018 га по АДРЕСА_1, а тому його слід визнати нечинним, задовольнивши в цій частині зустрічний позов ОСОБА_2

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення терміну позовної давності встановлений для оскарження Договору дарування 2003 року № 4293 ОСОБА_1, суд вважає, що можливо поновити ОСОБА_2 строк позовної давності для оскарження даного договору. Разом із цим суд вважає, що посилання ОСОБА_2 на порушення приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7 норм статей 203, 229 ЦК України при посвідченні договору дарування, укладеного 26.12.2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Судом не було встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ця угода не відповідає дійсним намірам сторін договору, або носить характеру удаваної чи є зловмисною.

Крім того суд також вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь майнової шкоди в розмірі 3 8443 гривен; стягнення з ОСОБА_3 на його користь майнової шкоду в розмірі 844 гривни, стягнення з ОСОБА_1 на його користь моральної шкоду в розмірі 46 767 гривен та утримання з ОСОБА_1 на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 1000 гривен не підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача про завдання йому такої шкоди та понесення ним витрат на правову допомогу у визначеному ним розмірі .

На підставі ст. ст. 355-358, 367, 373, 377, 386 ЦК України, ст. ст. 20, 88, 125, 126, 152, 155, 158 ЗК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Ворзельська селищна рада Київської області про визначення порядку користування земельною ділянкою залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Ворзельської селищної ради, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про уточнення часток у праві спільної часткової власності, зміну порядку користування земельною ділянкою, визнання рішення нечинним, визнання договору дарування частини будинку недійсним, відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк позовної давності для оскарження договору дарування частини житлового будинку від 26 грудня 2003 року, укладеного між ОСОБА_31 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 4293.

Визнати нечинним рішення Ворзельської селищної ради від 05.07.2007 № 480-15-У "Про встановлення норми земельної ділянки закріпленої за будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1" .

В інший частині зустрічний позов залишити без задоволення.

Копію рішення направити відповідачу Ворзельській селищній раді та третій особі приватному нотаріусу Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7 для відома.

Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 16.06.2013 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Пархоменко