1/487/110/13
В И Р О К
Іменем України
14.06.2013р. Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Корнешової Т.В.,
при секретарі Демиденко Н.В.,
за участю прокурора Чорнобривець Д.О.,
потерпілої ОСОБА_1,
захисника адвоката ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу, по якій обвинувачується:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с.Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області, українець, громадянин України, має базову вищу освіту, одружений, має дитину, офіційно не працюючий, зареєстрований у АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, не судимий,
- у вчинені злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України,
в с т а н о в и в:
21 січня 2012р. приблизно о 08.40год. у м.Миколаєві водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «АЗЛК» 2140, реєстраційний номер НОМЕР_2, в світлу пору доби при достатній видимості, рухався по мокрій асфальтовій проїзній частині вул.8 Березня з боку вул.7 Поперечна у напрямку вул.Фрунзе.
Під'їжджаючи до перехрестя вул.8 Березня та вул.6 Поперечна, де організовано круговий рух, водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п.2.3.«б»,12.1.,12.3. Правил дорожнього руху, тобто проявив неуважність в дорожній обстановці та її зміні, не вибрав безпечну швидкість руху, не контролював свій рух, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати та мав таку можливість, а також мав можливість своєчасно виявити, але не виявив та відповідно не відреагував на перешкоду для свого руху, а саме, пішохода ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину вул.6 Поперечна попереду його автомобіля з права на ліво. Внаслідок зазначених порушень водій ОСОБА_3 допустив удар автомобілем (наїзд) пішохода ОСОБА_1 та спричинення їй тілесних ушкодження середньої тяжкості у вигляді пошкодження(розриву) внутрішньої бокової зв'язки лівого колінного суглобу, пошкодження зовнішнього меніску (розриву заднього рогу меніску).
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе не визнав, стверджував, що зупинив автомобіль перед потерпілою і автомобілем її не зачіпав, вважає, що потерпіла пошкодила коліно тому, що спіткнулася, а висновки слідства про середню тяжкість тілесних ушкодження потерпілої не підтверджені об'єктивними даними.
Разом з тим, вина підсудного ОСОБА_3 у даному злочині підтвердилася дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 на досудовому слідстві і в суді показала, що 21.01.2012р. біля 08.40год., коли вона разом із чоловіком ОСОБА_4 переходила проїзну частину роз'їзного кільця на перехресті вул.6 Поперечня та вул.8 Березня, то, доходячи краю, раптово відчула удар в ліву ногу та почала падати, але затрималася за чоловіка, після чого побачила зліва від себе автомобіль «Москвич», який на неї наїхав; через пошкоджене ліве коліно вона «швидкою» доставлялася до травмпункту, де отримала медичну допомогу, а потім проходила тривале лікування від розриву зв'язки колінного суглобу та пошкодження меніску.
Свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві і в суді показав, що 21.01.2012р. приблизно о 08.40год. він знаходився зі своєю дружиною ОСОБА_1 в районі роз'їзного кільця, розташованого на перехресті вул.6 Поперечна та вул.8 Березня м.Миколаєва, переходивши проїзну частину вул.6 Поперчна в напрямку кільця, він побачив, як зі сторони вул.7 Поперечна по вул.8 Березня на кільце виїхав автомобіль «АЗЛК» та допустив наїзд на його дружину; погодні умови були дощові, проїзна частина мокра.
Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві і в суді показав, що 21.01.2012р. біля 08.40год. він знаходився в районі роз'їзного кільця, розташованого на перехресті вул.6 Поперечна та вул.8 Березня м.Миколаєва, раптово він почув крик та, повернувшись, побачив жінку, яка стояла на кільці між забором та автомобілем «АЗЛК», в наступному йому стало відомо, що водій «АЗЛК» допустив контактування з цією жінкою.
Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в суді показав, що 21.01.2012р. біля 08.40год. він знаходився в районі роз'їзного кільця, розташованого на перехресті вул.6 Поперечна та вул.8 Березня м.Миколаєва, погодні умови були дощові, проїзна частина мокра, він побачив як на кільце виїхав автомобіль «АЗЛК», швидкість якого не перевищувала 10км/год., в ту ж мить два пішохода йшли вздовж кільця в напрямку вулиці Фрунзе, з одним з них водій т/з «АЗЛК» допустив контактування.
Свідок ОСОБА_7 на досудовому слідстві і в суді показав, що 21.01.2012р. о 09.00год. він у складі бригади швидкої медичної допомоги №31 виїхав на виклик на перехрестя вул.8 Березня та 6 Поперечна, де в результаті ДТП була травмована пішохід - жінка, ним був встановлений попередній діагноз - розрив зв'язок лівого колінного суглобу, дана жінка назвалася ОСОБА_1, також на місці ДТП знаходився автомобіль «Москвич».
Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві показав, що 21.01.2012р. в міськтравмпункт була доставлена ОСОБА_1, яка отримала травму в результаті ДТП, остання була оглянута, зроблений рентген-знімок, поставлений попередній діагноз: частковий розрив внутрішньої бокової зв'язки лівого колінного суглобу.
Свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві показав, що 30.01.2012р. в травматологічне відділення міської лікарні №3 звернулась ОСОБА_1 зі скаргою на біль в лівому суглобі, набряком збільшення в об'ємі, патологічною рухливістю, хвора була досліджена, накладена гіпсова шина, остання була направлена до поліклініки по місцю мешкання з діагнозом: пошкодження внутрішньої бокової зв'язки лівого колінного суглобу, гемартроз, пошкодження меніску.
Встановлені обставини ДТП зафіксовані у протоколі огляду місця ДТП від 21.01.2012р. та схемі до протоколу, які підписані водієм ОСОБА_3 без заперечень (а.с.8-14).
За висновками судових технічної та авто-технічної експертиз №2/152 від 16.08.2012р.(а.с.158-162), №2056 від 14.06.2012р. (а.с.51-55), №2763 від 16.08.2012р.(а.с.226-229) слідує, що на момент огляду автомобіль НОМЕР_1 не мав несправностей, які б могли вплинути на рух транспортного засобу під час ДТП; що в дорожній обстановці 21.01.2012р. водій «АЗЛК» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним виконанням вимог п.12.3 ПДР України та його дії знаходяться в причинному зв'язку з ДТП. Зазначені висновки були підтвердженні експертом ОСОБА_10 під час допиту у суді.
З висновків судово-медичної експертизи №834/182-12р від 04.05.2012р. (а.с.27), №1490/834-12 від 20.07.2012р. (а.с.168-169), які остаточно зроблені по матеріалам досудового слідства, у тому числі, на підставі висновку МРТ зі знімком на ім'я потерпілої, у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження: пошкодження (розрив) внутрішньої бокової зв'язки лівого колінного суглобу, пошкодження поверхневого меніску (розриву заднього рогу меніску); вони могли утворитися під час ДТП за обставин, на які посилається потерпіла, та відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я. Зазначені висновки були підтвердженні допитом у суді експерта Дерюгіної О.В., яка заперечила щодо можливості виникнення тілесних ушкоджень у потерпілої внаслідок спотикання або підвертання ноги.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд вважає винність підсудного у порушенні під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведеною, а кваліфікацію цих дій за ст.286 ч.1 КК України - вірною.
Твердження підсудного на своє виправдання та покази свідків ОСОБА_11(сестра підсудного), ОСОБА_12(працює у підсудного), ОСОБА_13 про відсутність наїзду, суд вважає сумнівними, оцінює їх критично, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, зокрема, не узгоджуються із первинним матеріалам ДТП, згідно яким водій ОСОБА_3 факт наїзду визнавав.
При призначенні покарання суд враховує невелику тяжкість вчиненого необережного злочину, дані про особу підсудного, який притягується до кримінальної відповідальності вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, має дитину.
Як пом'якшуюча обставина та підстава для відмови у відшкодування моральної шкоди судом враховується наявність безпечності дій потерпілої ОСОБА_1 у здійсненні переходу проїзної частини у невстановленому для цього місці.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити підсудному мінімальне покарання у вигляді штрафу, без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Частково задовольняючи лише підтверджені документами позовні вимоги потерпілої, з підсудного підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 5300грн на відшкодування витрат на лікування.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України 1960р., суд:
з а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди 5300грн.
Запобіжній захід - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили скасувати.
Речові докази по справі залишити в розпорядженні потерпілої (медичні документи), підсудного (автомобіль).
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на проведення експертизи в сумі: 245,50грн та 294,60грн на користь Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ; 529,20грн на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЗКПО 25574110, р/р 31251272210005).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд протягом 15 діб з часу його проголошення.
Суддя: Т.В.Корнешова