ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

22.11.06

                                                                                                                        м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Гриньової Т.В., розглянувши матеріали

за позовом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Север-1”,

54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 12,

до закритого акціонерного товариства “Житлобуд-Ніко”,

54042, м. Миколаїв, вул. Фалєвська, 91а; а/с 74,

про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії, -

Встановив:

Позовна заява без номеру і дати не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі. Додане до позовної заяви платіжне доручення № 9/11 від 16.11.2006р. не є таким доказом, оскільки у відповідності з п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння держмита від 22.04.93р. до позовної заяви додається оригінал або останній примірник платіжного доручення, який повинен містити напис (помітку) кредитної установи такого змісту: “Зараховано до держбюджету ___грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Платіжне доручення № 9/11 від 16.11.2006р. такого напису не містить.

Також, відповідно до п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння держмита від 22.04.93р. позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. Позовна заява одночасно містить дві вимоги: про визнання права власності на майно - підвальне приміщення площею 390.4 кв. м., приміщення офісу загальною площею 35 кв. м. та приміщення диспетчерського пункту площею 10.1 кв. м. будинку по вул. Архітектора Старова, 12, а також вимогу про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до п. 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння держмита від 22.04.93р. з позовних заяв про право власності на майно, державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки. Декретом Кабінету Міністрів “Про державне мито” передбачено, що державне мито за вимоги майнового характеру складає 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 (25500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державним митом оплачена тільки вимога немайнового характеру. Доказів сплати державного мита за вимогу про визнання права власності позивачем не надано.

Крім цього, позовна заява не містить вихідного номеру та дати її складання, а це не дає можливості стверджувати, що саме цю позовну заяву було надіслано відповідачеві за поштовою квитанцією № 7180 від 14.11.2006р.

Недодержання позивачем вимог ст. 57 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

З огляду на вищенаведене, керуючись пунктами 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя,  –

УХВАЛИВ:

1.   Повернути заяву і додані до неї документи без розгляду.

2.          У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. перераховане за платіжним дорученням № 9/11 від 16.11.2006р. підлягає поверненню.