Справа № 127/5005/13к

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

07.06.2013 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі :

головуючого судді Шидловського О.В.,

при секретарі Антоновій К.Є.,

з участю:

прокурора Слісарчука О.М.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого:

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

10.07.2012р. близько 21.00 год. маючи умисел на незаконне заволодіння шахрайським шляхом грошовими купюрами в сумі 2 000 доларів США, які належать ОСОБА_3, під приводом вирішення питання щодо зменшення терміну відбування покарання за вчинений злочин його сином, - ОСОБА_4 зустрівся на трамвайній зупинці по вул. Дачній в м.Вінниці із родиною ОСОБА_4, де під час розмови, ОСОБА_3 будучи впевненим в порядності ОСОБА_2 та виконанні ним взятих на себе зобов'язань передав останньому грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що станом на 10.07.2012 рік згідно курсу НБУ становить 15 986,00 грн. Після чого ОСОБА_2 привласнивши грошові кошти зобов'язань не виконав, гроші не повернув, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 15 986,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2, скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 190 ч.1 КК України, не визнав. Суду пояснив, що познайомився з ОСОБА_4 та його цивільною дружиною в 2008 році, з тих пір періодично з ними спілкувався, підтримував дружні стосунки. В 2011 році ОСОБА_4 затримали працівники міліції за вичнення злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України. В липні 2012 року цивільна дружина ОСОБА_4, - ОСОБА_6 звернулась до підсудного з проханням знайти їм адвоката для ОСОБА_4. ОСОБА_2 відповів, що має знайомого адвоката, ОСОБА_7, прізвище якого він не запам'ятав. ОСОБА_2 домовився про зустріч між сім'єю ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_8, яка мала відбутись 10.07.2012р. о 18.00 год. біля центрального входу до ринку «Урожай». Під час зустрічі батьки ОСОБА_4 спілкувались із ОСОБА_7, а підсудний спілкувався із ОСОБА_9. Розмова тривала близько 30 хвилин, після чого всі роз'їхались по своїм справам. 11.07.2012р. ОСОБА_2 по телефону спілкувався із ОСОБА_9, в ході розмови з'ясував, що вони вирішили всі питання із ОСОБА_7. 15.07.2012р. під час розмови із ОСОБА_9 ОСОБА_2 з'ясував, що батьки ОСОБА_4 надали адвокату гроші в сумі 2 000 доларів США, після чого ОСОБА_7 на зв'язок не виходив. На той момент ОСОБА_4 не вимагали від підсудного ніяких грошей. Через декілька днів до ОСОБА_2 почала дзвонити ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які вимагали від підсудного щоб останній повернув їм кошти в сумі 2 000 доларів США, які вони надали адвокату за послуги. ОСОБА_2 відповів, що жодних грошей він не брав, а тому нічого повертати не буде, однак, спробує зв'язатись з адвокатом. Приблизно в серпні 2012 року ОСОБА_2 зустрів ОСОБА_7 та поцікавився в нього які саме проблеми виникли із сім'єю ОСОБА_4, на що адвокат повідомив, що усі питання з ними вирішив. З середини липня до моменту зустрічі з адвокатом до ОСОБА_2 потерпілі не телефонували, а тому він вирішив, що дійсно всі питання залагоджені. У вересні 2012 року ОСОБА_2 дізнався, що відносно нього порушена кримінальна справа по факту шахрайства, і злякавшись, не з'являвся до слідчого.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду повідомив, що 10.07.2012р. до нього зателефонувала цивільна дружина його сина ОСОБА_4, - ОСОБА_9 та повідомила, що її знайомий ОСОБА_2 має багато знайомих, які можуть допомогти у вирішенні питання щодо зменшення призначення 5 років позбавлення волі ОСОБА_4 замість 10 років, та першочергово ці послуги будуть коштувати 2 000 доларів США. Сторони домовились зустрітись близько 18.00 год. на ринку «Урожай» щоб поговорити особисто, а не по телефону. На зустріч ОСОБА_2 прийшов з невідомим чоловіком, з яким ОСОБА_4 не знайомились. ОСОБА_2 повідомив, що в якості авансу необхідно надати 2 000 доларів США, а потім він скаже скільки потрібно доплатити. Поспілкувавшись з підсудним, ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною ОСОБА_11 вирушив додому, а близько 21.00 год. разом із ОСОБА_9 підійшов на трамвайну зупинку «Дачна», що в м. Вінниці та передав гроші ОСОБА_2 Жодних розписок в підсудного ОСОБА_3 не відбирав, так як повірив йому на слово. 12.07.2012р. ОСОБА_4 було засуджено до 10 років позбавлення волі, після чого ОСОБА_2 перестав відповідати на телефонні дзвінки та почав переховуватись від потерпілого. До цього часу гроші потерпілому не повернено.

Допитана в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 дали аналогічні покази з потерпілим ОСОБА_3

Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

- протоколом усної заяви про вчинений злочин (а.с.4);

- першочерговими поясненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (а.с.8,9);

- протоколом огляду місця події від 20.08.2012р. з фототаблицею (а.с.5-8);

- протоколами допиту свідків та потерпілого (а.с.21,22,24).

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, особу винного, а саме :

- по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.33);

- раніше не судимий (а.с.29);

- не перебуває на диспансерному наркологічному обліку у КЗ ВОНД «Соціотерапія», а також на диспансерному обліку у КЗ «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім.. акад. О.І. Ющенка» (а.с.31, 32).

Обставин, які пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України не виявлено.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України судовим слідством не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, те, що ОСОБА_2 за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення підсудним ОСОБА_2 нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому достатнім буде покарання у виді штрафу.

Цивільний позов у справі становить15 986 грн. (а.с.26) та підлягає задоволенню.

Речові докази, а також судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 65-67 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 15 986 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Речові докази, а також судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - «підписка про невиїзд».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя