АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/151/2013 Суддя у першій інстанції ГалигаІ.О.

Суддя - доповідач Присяжнюк О.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючої судді Присяжнюка О.Б.

суддів Одинця В.М., Глиняного В.П.

при секретарі судового засідання Ушаковій Н.В.

за участю прокурора Мінакової Г.О.

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньоюосвітою, не працюючого, перебуваю чого в цивільному шлюбі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого;

за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Щасної А.Е. на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року

ВС Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, а кримінальне провадження закрито.

На вказане рішення суду, прокурор у кримінальному провадженні, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки в матеріалах кримінального провадження є докази того, що обвинувачений і потерпіла разом не проживають з 01 січня 2013 року. Що стосується акту ЖРЕО № 404, на який послався суд, як на доказ того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживають разом, то на думку прокурора, він не може бути доказом по справі, оскільки не було встановлено чиє достовірними вказані в ньому дані. За таких обставин, апелянт стверджує, що дане провадження не має ознак приватного обвинувачення, а тому не може бути закрито за заявою потерпілої.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора у кримінальному провадженні та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_6, який заперечував проти апеляції прокурора, оскільки вважає, що винесене судом рішення є законним і обґрунтованим, потерпілу ОСОБА_2, яка вважає, що підстав для задоволення апеляції прокурора не має, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, або його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Так, ст. 477 КПК України передбачено, що провадження у формі приватного обвинувачення щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, якщо воно вчинено чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, здійснюється лише за заявою потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України до близьких родичів і членів сім'ї відносяться і особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Доводи прокурора з приводу того, що дане провадження не має ознак приватного обвинувачення, а тому не може бути закрито за заявою потерпілої, є безпідставними.

В матеріалах провадження є акт підписаний мешканцями будинку АДРЕСА_3, який засвідчує, що ОСОБА_2 таОСОБА_6. перебувають в цивільному шлюбі та разом проживають з травня 2010 року по теперішній час.

Даний акт засвідчений представником ЖРЕО № 404 та завірений печаткою, а тому колегія суддів вважає безпідставними посилання прокурора з приводу сумнівів щодо достовірності зазначених в ньому даних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що матеріли кримінального провадження містять дані, які встановлюють факт проживання потерпілої та обвинуваченого однією сім'єю, пов'язаність їх спільним побутом в період вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому правопорушення, а тому вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування.

У зв'язку з цим, апеляція прокурора не підлягає задовленню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року, якою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, а кримінальне провадження закрито, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Судді:

ПрисяжнюкО.Б. Бовтрук В.М. ГлинянийВ.П.