Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Міщенко О.А., Квятковського А.С., Іващука В.Я.

З участю прокурора - Клімашевич Н.О.

Захисника-адвоката - ОСОБА_1

Засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1 на вирок Острозького районного суду від 27 березня 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Київ, житель АДРЕСА_1, громадянин України, раніше судимий: 2 листопада 2005 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.1 ст.185, ч.2 ст.307, ст.ст.69,70 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком два роки; 15 листопада 2006 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.2 ст.190 КК України на два роки позбавлення волі, 11 січня 2007 року Подільським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 186, ст.71 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, 15 квітня 2010 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.391 КК України на строк один рік шість місяців позбавлення волі, 03 червня 2011 року Слов'яносербським районним судом Луганської області відносно нього було встановлено адміністративний нагляд строком два роки,

- засуджений за ч.1 ст.121 КК України на шість років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в рахунок відшкодування витрат на лікування в розмірі 4920,80 грн. та 1616 грн. за консультативний висновок спеціалістів в галузі судової медицини, а всього 6536,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6000 грн. за надання правової допомоги.

______________________________________________________________________

Справа № 11/787/249/2013 Головуючий у І-й інстанції - Гуц Ф.Л.

Категорія - ч.1 ст.121 КК України Доповідач - Міщенко О.А.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 25000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Рівненської центральної міської лікарні (р/р 35428004001066 в УДК в Рівненській області МФО 833017 ЗКПО 02000085) - 1963,50 грн. - витрат понесених в зв'язку з лікуванням ОСОБА_3

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 10 жовтня 2011 року близько 23 год.30 хв. перебуваючи в стані сп'яніння в приміщенні кафе "Оскар" по вул.. Татарській в м.Острог, Рівненської області шляхом нанесення ударів руками та ногами заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

В поданих на вирок суду апеляціях:

- засуджений ОСОБА_2 вважає, що вирок суду ґрунтується на припущеннях наведених стороною обвинувачення, є незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи встановленим в ході судового розгляду. Зазначає, що суд першої інстанції не виконав вимог ухвали апеляційного суду від 09.10.2012 року. Просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за п.2 ч.1 ст.6 КПК України.

- захисник-адвокат ОСОБА_1 вважає, що вирок суду щодо засудження ОСОБА_2 не відповідає фактичним обставинам справи, судове слідство проведено не повно, порушено норми процесуального права у зв'язку з чим вирок у справі підлягає скасуванню. Зазначає, що доказова база у вироку фактично побудована на недостовірних даних досудового розслідування, які не витримали перевірку принципом безпосередності судового розгляду. Покликається на те, що свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні не допитувалася, а суд оголосив її покази без вирішення питання про оголошення таких показів в порядку ст.306 КПК України (1960 р.). Вказує, що в порушення вимог ст.297 КПК України (1960 р.). Просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за п.2 ч.1 ст.6 КПК України (1960 р.).

На вирок суду подавалась апеляція прокурором, яка відкликана ним листом №15/131-11 від 7.06.2013 року

Заслухавши доповідача Міщенко О.А., доводи захисника-адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 на підтримку своїх апеляцій, думку прокурора Клімашевич Н.О. про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, вважає, що апеляції не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яким судом дана належна оцінка.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, суд обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілого ОСОБА_3, який ствердив, що разом із ОСОБА_2, були в кафе "Оскар" м.Острог, де розмовляли, пили вино. Коли він відвернувся від ОСОБА_2, почув удар пляшкою в голову, прийшов до свідомості в лікарні. Зазначав, що засуджений просив його забрати заяву із міліції, однак він особисто не писав заяву про притягнення ОСОБА_2

до кримінальної відповідальності, а справа була порушена по факту нанесення тілесних ушкоджень. І засуджений і його родичі пропонували допомогу, аби він лише забрав заяву. ОСОБА_2 просив його сказати, що вони незнайомі між собою.

Показання потерпілого суд визнав такими, що узгоджуються із матеріалами справи.

Допитана в якості свідка мати потерпілого ОСОБА_5 ствердила, що мати та дочка ОСОБА_13 приїжджали до неї додому, пропонували гроші, просили , щоб син змінив покази.

Із показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли із кафе і стояли на вулиці. Через відкриті двері вона бачили, як один бив другого. Коли вийшла на вулицю, то потерпілий лежав на землі, а того хто бив уже не було.

Допитаний в суді в якості свідка дільничний інспектор ОСОБА_14зазначив, що ОСОБА_2 впізнала по фотографії одна із свідків. Крім того, потерпілий в лікарні сказав, що особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження звати "ОСОБА_2".

Із досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 був у кафе "Оскар". (т.1 а.с.73-74, 75)

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 18 лютого 2013 року заподіяні ОСОБА_3 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння. І відповідають терміну їх заподіяння, а саме 10 жовтня 2011 року. (т.3 а.с.113-121).

В ході відтворення обстановки та обставин події свідок ОСОБА_8 ствердила, що працюючи в кафе "Оскар" почула крики на вулиці, аколи вибігла на вулицю, то побачила що один із тих хто заходив у кафе лежав на землі, а інший наносив йому удари ногами та руками по тілу. (т.1 а.с.81)

Під час очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 потерпілий вказав, що саме ОСОБА_2 наніс йому удар. (т.1 а.с.61-62).

За таких обставин, доводи апеляцій стосовно того, що ОСОБА_2 не вчиняв злочину, за який його засуджено є безпідставні і спростовуються вищенаведеними доказами.

Не заслуговують на увагу доводи апеляції захисника щодо залишення поза увагою показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Як вбачається із змісту вироку суд дав належну оцінку показанням цих свідків у сукупності здобутих по справі доказів.

Колегія суддів не може погодитись із доводами апеляції стосовно безпідставності оголошення показань свідка ОСОБА_4 із протоколу судового засідання вбачається, що свідок ОСОБА_4 подала суду заяву про оголошення її показань, де зазначила, що вона впізнала ОСОБА_2, як особу, яка 10.10.2011 року близько 23 год перебувала в кафе "Оскар" (т.3 а.с.69, 142 зв.)

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Підстав для скасування вироку в частині кваліфікації вчиненого ОСОБА_2 злочину не має

Що стосується покарання, то при його призначенні судом дотримано вимоги ст.65 КК України, враховано обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання та дані про особу засудженого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (1960 р), колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Острозького районного суду від 27 березня 2013 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

С у д д і :

_______________ ____________ ____________________

Міщенко О.А. Іващук В.Я. Квятковський А.С.