У Х В А Л А

Справа № 183/2359/13-ц

08.06.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк В.В.,

секретаря: Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову

в с т а н о в и в:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просить в якості забезпечення позову заборонити вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно - садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, мотивуючи її тим, що позивачу стало відомо від ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мешкають в АДРЕСА_2, про те, що відповідач ОСОБА_3 має намір здійснити реєстрацію права власності на спірний будинок на іншу особу, під виглядом вчинення цивільно-правової угоди, чим може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній цивільній справі.

Сторони, у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, в судове засідання не викликалися, у зв'язку з чим, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В порушення вищезазначених вимог, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про право власності спірного домоволодіння відповідачу ОСОБА_3, а тому подана заява не обґрунтована, не співрозмірна заявленим вимогам, і не підлягає задоволенню. При цьому, наявна в матеріалах справи копія технічного паспорту на дане домоволодіння не є правовстановлюючим документом, а тому судом до уваги не береться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Березюк