Номер провадження № 11-кп/785/77/13

Головуючий у першій інстанції Драніков С. М.

Доповідач Кулаковський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Кулаковського А.О.,

суддів: Фаріни В.П., Железнова В.М.,

при секретарі Стояновій Л.І.,

за участю:

прокурора Лояніча Д.В.,

адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 апеляційні скарги прокурора Біляївської міжрайонної прокуратури Сушко Н.О. та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2013 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Троїцьке Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та йому призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

До обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його взято під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 визначено рахувати з 27.02.2013 року.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 2206 грн. 80 коп., -

встановила:

Як зазначено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 засуджено за те, що він 24.01.2013 року, близько 06.00 годин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 маючи раптово виниклий умисел на відкрите заволодіння чужим майном, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, взяв в руки пластмасову пляшку та наніс нею два удари в область голови потерпілої ОСОБА_5, чим спричинив їй фізичний біль. Після чого ОСОБА_6 взяв в руки електричний обігрівач та, погрожуючи застосуванням фізичної сили, замахнувся на потерпілу і розбив люстру. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 повалив на ліжко ОСОБА_5, 1935 року народження, яка є його бабусею, натиснув своїм правим коліном їй на живіт, чим завдав потерпілій фізичний біль та своїми руками утримував її за руки, а потім просунув свою руку до кишені халату ОСОБА_5, та відкрито заволодів виявленими в неї грошовими коштами в сумі 100 (сто) гривень. З викраденими грошовими коштами ОСОБА_6 зник та розпорядився ними на свій розсуд. Своїми навмисними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 100 гривень.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї прокурор, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, просить вирок районного суду скасувати, як незаконний та необґрунтований у зв'язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції при кваліфікації дій обвинуваченого фактичним обставинам кримінального провадження, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою такого застосування, вказуючи про те, що суд першої інстанції, дослідивши докази під час судового розгляду, при кваліфікації протиправних дій обвинуваченого необґрунтовано виключив окремі кваліфікуючі ознаки пред'явленого органом досудового розслідування обвинувачення, зокрема: грабіж та погрозу застосування насильства відносно потерпілої, не мотивувавши підстави для такої кваліфікації, та не навівши при цьому підстав щодо недоведеності обвинувачення у вказаній частині, чим порушив вимоги Кримінального Процесуального Закону України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити йому більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, не пов'язане з позбавленням волі, вказуючи, що судом першої інстанції під час розгляду даного провадження були порушені вимоги Кримінального та Кримінального Процесуального закону, а саме: було порушено його право на захист; у вироку суд безпідставно вказав про те, що він знаходився у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ніяких відомостей, яки б свідчили про останнє, в матеріалах провадження немає; судом невірно кваліфіковані його дії та трактована його позиція щодо визнання своєї винуватості у злочині, оскільки він не погрожував та не застосовував фізичне насильство щодо потерпілої, а медичного огляду потерпілої з цього приводу не проводилося; при призначенні йому покарання суд першої інстанції не врахував повною мірою пом'якшуючи покарання обставини: те, що він раніше не судимий, визнав свою винуватість та щиро розкаявся у скоєному.

На апеляційну скаргу обвинуваченого прокурором, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, подані заперечення в яких вона вказує про те, що дії обвинуваченого були вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, злочин було скоєно у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується матеріалами провадження, його право на захист не порушувалося, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги прокурора і просив апеляційний суд скасувати вирок районного суду, ухвалити новий вирок з урахуванням зазначених в апеляційній скарзі недоліків, та вважав, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, адвоката за призначенням ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченого і просили про скасування вироку районного суду та ухвалення нового вироку, яким призначити ОСОБА_6 більш м'яке покарання, не пов'язане з позбавленням волі, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх часткового задоволення та скасування вироку суду першої інстанції з наступних підстав.

Органом досудового розслідування протиправні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою такого застосування.

Однак, як вбачається з тексту вироку суду першої інстанції, суд, дослідивши докази під час судового розгляду, при кваліфікації протиправних дій обвинуваченого, виключив окремі кваліфікуючі ознаки пред'явленого органом досудового розслідування обвинувачення, зокрема: грабіж та погрозу застосування насильства відносно потерпілої, не мотивувавши підстави для такої кваліфікації, та не навівши при цьому підстав щодо недоведеності обвинувачення у вказаній частині, чим порушив вимоги п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України.

Між тим, в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_3 визнав провину у пред'явленому йому обвинувачені частково і, з погодженням сторін, кримінальне провадження було розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, за скороченою процедурою, без дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Вказані обставини тягнуть за собою скасування вироку суду першої інстанції.

При новому розгляді кримінального провадження апеляційним судом було допитано обвинуваченого ОСОБА_3, котрий свою провину у скоєному кримінальному правопорушення визнав частково, заперечував при цьому факти нанесення потерпілій ударів пляшкою в область голови та натискання коліном в живіт останній, інший об'єм обвинувачення визнав повністю і пояснив, що він щиро розкаюється у скоєному та просив вибачення у потерпілої - своєї бабусі.

Допитана у апеляційному суді потерпіла ОСОБА_5 підтвердила свої покази, данні нею на досудовому слідстві та в судовому засіданні суду першої інстанції, яки спростовують доводи обвинуваченого щодо часткового визнання вини, та заявила, що вона прощає свого онука та просить не позбавляти його волі. Вся шкода від протиправних дій їй відшкодована.

Апеляційним судом були також досліджені інші докази по даному кримінальному провадженню, а також відомості щодо особи обвинуваченого та заяви від обвинуваченого про наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, та потерпілої про відсутність вимог матеріального та морального характеру до обвинуваченого.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою такого застосування.

Колегія суддів, з урахуванням вимог, передбачених ст. 65 КК України, вважає, що до винуватого слід застосувати покарання, пов'язане з позбавленням волі, але, на підставі ст. 69 КК України, менше, ніж передбачене найнижчою межею санкції ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому враховується в якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин те, що він виявив щире каяття в скоєному злочині, повністю відшкодував матеріальну і моральну шкоду потерпілій - своїй бабусі, і остання не наполягає на суворому покаранні (про що свідчать її заяви, адресовані апеляційному суду), також враховується те, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_6 (згідно копіям свідоцтв про народження).

Апеляційний суд враховує також інші обставини кримінального провадження, зокрема відносно невеликий розмір викраденого майна.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого слід віднести вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що унеможливлює застосування до ОСОБА_3 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, тобто застосування ст. 75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 3, 409 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -

засудила:

Апеляційні скарги прокурора Біляївської міжрайонної прокуратури Сушко Н.О. та обвинуваченого ОСОБА_3 частково задовольнити.

Вирок Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2013 року стосовно ОСОБА_3 - скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Судді апеляційного суду Одеської області:

А.О. Кулаковський В.П. Фаріна В.Н. Железнов