Судове рішення #30386787

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/190/2511/13Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.


РІШЕННЯ


"10" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого суддіМакарчук Л.В.

СуддівАдаменко О.Г., Горбань В.В.

При секретаріГаліч Ю.Є.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ, ОСОБА_11 про визнання права власності на майно та зняття арешту, за апеляційними скаргами ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, та представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 березня 2013 року,


В С Т А Н О В И Л А :


22 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_7, до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», (далі ПАТ «Ерсте Банк»), Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі ПАТ «Банк Форум»), треті особи Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ, ОСОБА_11 про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 березня 2010 року державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Івановим В.А. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 10348 виконавчий лист № 2-5446/2009, виконавчий лист № 2-4545/09 та виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2009 року про стягнення з боржника ОСОБА_8 на користь стягувачів ОСОБА_9, ОСОБА_13, ПАТ «Ерсте Банк», ІІАТ «Банк Форум» суми боргу, було складено акт опису й арешту майна серія АВ № 543645. До вказаного акту, було внесено майно, яке є власністю ОСОБА_7, а саме: ноутбук АСЕR; флеш-модем МТС; телевізор LG; DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжка РYRАМIDА: газова плита gогеnjе; пилосос РНІLІРS; диван з кріслом бежевого кольору; стіл комп'ютерний коричневого кольору; комп'ютерне крісло коричневого кольору: ліжко залізне з дерев'яними вставками; телескоп; плазмовий телевізор SAMSUNG; комод 4-секційний; пральна машина Electroluх; бігова-доріжка Sportор.

Акт опису й арешту майна проводився за місцем реєстрації боржника ОСОБА_8, а саме: АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що ОСОБА_7 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_8 з 1985 року по 19 жовтня 1999 року. Після розірвання шлюбу 19.10.1999 року, сторони ніяких шлюбно-сімейних відносин не підтримували, однією сім'єю не проживали, спільного господарства не вели і загального бюджету не мали, але перебували в дружніх відносинах, тому ОСОБА_7 погодилася на прохання ОСОБА_8 зареєструвати його за своєю адресою: АДРЕСА_1, оскільки на той час у нього не було можливості зареєструватися за якою-небудь іншою адресою, а реєстрація була необхідна для здійснення підприємницької діяльності.

Позивач зазначає, що ОСОБА_8 в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 був лише зареєстрований, але не проживав, і вищевказане майно було придбано ОСОБА_7 за власні кошти в період з 2000 по 2008 рік, тобто після розірвання шлюбу з відповідачем.

Просив визнати за ОСОБА_7 право власності на майно, яке було включено державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Івановим В.А. до акту опису й арешту майна від 17 березня 2010 року, а саме: ноутбук АСЕR; флеш-модем МТС; телевізор LG; DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжка РYRАМIDА: газова плита gогеnjе; пилосос РНІLІРS; диван з кріслом бежевого кольору; стіл комп'ютерний коричневого кольору; комп'ютерне крісло коричневого кольору: ліжко залізне з дерев'яними вставками; телескоп; плазмовий телевізор SAMSUNG; комод 4-секційний; пральна машина Electroluх; бігова-доріжка Sportор та зняти арешт з цього майна.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 березня 2013 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_7 право власності на майно, яке було зазначене в акті опису та арешту від 17 березня 2010 року, а саме: диван з кріслом бежевого кольору, стіл комп'ютерний коричневого кольору, комп'ютерне крісло коричневого кольору, ліжко металеве з дерев'яними вставками. Знято арешт з майна, яке включене державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ Івановим В.А. до акту опису та арешту від 17 березня 2010 року, а саме: диван з кріслом бежевого кольору, стіл комп'ютерний коричневого кольору, комп'ютерне крісло коричневого кольору, ліжко металеве з дерев'яними вставками. В задоволені іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Банк Форум» на користь ОСОБА_7 сплачений судовий збір в розмірі 229,40 грн. та витрати понесені позивачем у зв'язку з оплатою оголошень про виклик до суду відповідачів в газетах «Урядовий кур'єр», «Кримські Вісті» на суму 591,63 грн., тобто по 156 гривен 20 копійок з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, визнати за ОСОБА_7 право власності на ноутбук АСЕR; флеш-модем МТС; телевізор LG; DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжка РYRАМIDА: газова плита gогеnjе; пилосос РНІLІРS; телескоп; плазмовий телевізор SAMSUNG; комод 4-секційний; пральна машина Electroluх; бігова-доріжка Sportор та зняти арешт із зазначеного майна. Посилається на те, що відповідач ОСОБА_8 був лише зареєстрований у будинку позивачки але не жив там та все майно було придбано позивачкою за власні кошти після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 Факт їх спільного проживання також не встановлювався.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк Форум» просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Банк Форум» суми судового збору та витрат на оплату оголошень щодо виклику відповідачів у газетах «Урядовий кур'єр», «Кримські вісті» у розмірі 156, 20 грн. Посилається на те, що ПАТ «Банк Форум» не є стороною зведеного виконавчого провадження та банк на приймав участі у складанні акту опису та арешту майна, опис й арешт майна складено не на виконання вимог банку, а тому витрати, пов'язані з розглядом справи та викликом відповідачів банк не повинен нести.

Рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна не оскаржується. Оскільки в іншій частині рішення суду не оскаржується, виходячи з принципу диспозитивності судового процесу, колегія суддів не робить висновків щодо неоскарженої частини рішення.

В абзаці 3 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснюється, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частині ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно з ч.1. ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає апеляційні скарги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню - скарга ПАТ «Банк Форум» у повному обсязі, а скарга представника позивачки ОСОБА_7 - частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання за нею права власності на майно, яке було включено державним виконавцем до акту опису й арешту майна від 17.03.2010 року, та у знятті арешту з цього майна, суд першої інстанції виходив з недоведеності цих позовних вимог та того, що надані позивачкою товарні чеки, гарантійні талони не свідчать про придбання саме нею спірного майна після розірвання шлюбу та роздільного проживання з відповідачем ОСОБА_8

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права та вимог процесуального закону - ст. ст.10, 11, 60, 212 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, 17 березня 2010 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ Івановим В.А. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 10348 виконавчий лист № 2-5446/2009 та № 2-4545/2009 і виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2009 року про стягнення з боржника ОСОБА_8 на користь фізичних та юридичних осіб суми в розмірі 1546736,75 грн. з урахуванням виконавчого збору, складено акт опису й арешту майна за місцем проживання боржника, зареєстрованого у АДРЕСА_1. Описано 32 найменування майна.(а.с.6-7).

Як на доказ придбання майна: ноутбуку АСЕR; флеш-модему МТС; телевізора LG; DVD-програвача РНІLІРS; електричного водонагрівача (бойлер) gогеnjе; витяжки РYRАМIDА: газової плити gогеnjе; пилососу РНІLІРS; телескопу; плазмового телевізора SAMSUNG; комода 4-секційного; пральної машини Electroluх; бігової-доріжки Sportор позивачка посилалась на те, що зазначене майно було придбано після розірвання 19.10.1999 року шлюбу з ОСОБА_8, а саме з 2000 року по 2008 рік та на підтвердження цього долучила до матеріалів справи гарантійні талони, чеки, накладні про придбання переліченого майна.

Між тим, зазначеним документам суд не дав належної оцінки та дійшов помилкового висновку про те, що вони не свідчать про придбання саме позивачкою спірного майна.

Так, із свідоцтва про розірвання шлюбу від 17 серпня 2010 року, актовий запис № 577 від 19 жовтня 1999 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було розірвано 19.10.1999 року. (а.с.10).

У будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 зареєстрований 30.07.2004 року. (а.с.58).

Із квитанції про оплату та із гарантійного талону на DVD-програвач РНІLІРS вбачається, що його було придбано 11.05.2008 року та про гарантійний строк попереджено покупця про що стоїть підпис ОСОБА_7. (а.с.14). Про придбання електричного водонагрівача (бойлер) gогеnjе ОСОБА_7 свідчить технічний паспорт, гарантійний талон, з датою купівлі бойлера 28.07.2006 року, у яких стоїть підпис ОСОБА_7 про те, що механічних пошкоджень на бойлері немає при прийнятті техніки. (а.с.15-17).

Про придбання 18.12.2006 року витяжки РYRАМIDА покупцем ОСОБА_7 свідчить чек про оплату та її підпис про прийняття товару на гарантійному талоні. (а.с.18,19).

Газова плита gогеnjе була придбана 09.01.2007 року покупцем ОСОБА_7, що підтверджується її підписом на гарантійному талоні. (а.с.20-21). Пилосос РНІLІРS також було придбано ОСОБА_7, про що свідчить її підпис на гарантійному талоні, із датою придбання 15.01.2003 року, (тобто до реєстрації у будинку боржника ОСОБА_8 у липні 2004 року). (а.с.22-23). Пральна машина Electroluх була придбана 23.10.2001 року позивачкою, про що стоїть її підпис на гарантійному талоні, тобто до дати реєстрації у будинку боржника. (а.с.24).

Згідно товарного чеку та накладної від 05.2004 року, ОСОБА_7, прізвище та підпис якої міститься у накладній, придбала комплект меблів «Венеція» (диван, крісло) бежевого кольору; спальний гарнітур (ліжко металеве з дерев'яними вставками, шафа 3-х секційна із дзеркалом, комод 4-х секційний); комп'ютерний стіл з висувною полкою коричневого кольору; комп'ютерне крісло коричневого кольору. (а.с.26-20). Зазначені документи були прийняті судом першої інстанції як доказ придбання позивачкою цього майна окрім комоду 4-х секційного. Проте, відмовляючи позивачці у визнанні права власності за нею на 4-х секційний комод, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що він зазначений у накладній як складова спального гарнітуру та придбаний одночасно з переліченими меблями. (а.с.26,27). Плазмовий телевізор SAMSUNG було придбано ОСОБА_7 10.02.2008 року про що свідчить гарантійний талон на телевізор з її підписом про отримання товару. (а.с.92).

Таким чином, із досліджених документів вбачається, що майно: DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжка РYRАМIDА; газова плита gогеnjе; пилосос РНІLІРS; пральна машина Electroluх; комод 4-х секційний; плазмовий телевізор SAMSUNG було придбано позивачкою ОСОБА_7 у період з 2001 року по 2008 рік, що свідчить про те, що вона є власником цього майна.

Проте, доказів того, що ноутбук АСЕR, флеш-модем МТС, телевізор LG та бігова доріжка Sportор були придбані саме ОСОБА_7 в матеріалах справи не міститься, а товарні чеки на ноутбук (а.с.13) та на бігову доріжку (а.с.25) не можна приймати як доказ їх придбання позивачкою, оскільки в чеках не міститься ні її прізвища, ні підпису, з яких можливо було б зробити висновок, що вона купувала це майно. Крім того, про придбання телевізору LG взагалі не надано жодних доказів.

Відповідно до статей 316, 317, 319, 325, 334 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 серпня 1976 року "Про судову практику в справах про вилучення майна з опису" за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з під арешту.

У пунктах 4,5,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 (із внесеними до неї змінами), роз'яснюється, що при вирішенні питання про належність описаного майна потрібно керуватись нормами цивільного та сімейного законодавства, що регулюють право власності і його захист. При розгляді справи суд зобов'язаний звертати увагу, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис майна, зокрема, чи перелічено у акті опису інше майно, в тому числі те, що знаходиться у власності боржника з іншими особами, яке не описувалось, а також чи не описано те майно, на яке стягнення не може бути звернене за виконавчими документами або може бути звернене лише у передбачених законодавством випадках.

Судам необхідно мати на увазі, що при вирішенні питання про належність описаного майна слід керуватись Законом України "Про власність" і нормами цивільного та шлюбно-сімейного законодавства, що регулюють право власності і його захист.

Майно, нажите кожним з подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, суд може визнати власністю кожного з них.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги наявні у справі докази придбання майна позивачкою, після розірвання шлюбу з ОСОБА_8, який є боржником, та під час роздільного з ним проживання, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання за нею права власності на DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжка РYRАМIDА; газова плита gогеnjе; пилосос РНІLІРS; пральна машина Electroluх; комод 4-х секційний; плазмовий телевізор SAMSUNG та зняття арешту з цього майна підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для визнання права власності за позивачкою на ноутбук АСЕR, флеш-модем МТС, телевізор LG та бігову доріжку Sportор колегія суддів відхиляє як необгрунтовані, а тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на це майно скасуванню не підлягає.

Що стосується доводів апеляційної скарги ПАТ «Банк Форум» про безпідставність стягнення з банку судових витрат на оплату оголошень у газеті про виклик до суду відповідачів та судового збору, то колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2010 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ Івановим В.А. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 10348 за виконавчим листом № 2-5446/2009 та № 2-4545/2009 і виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2009 року про стягнення з боржника ОСОБА_8 на користь фізичних та юридичних осіб суми в розмірі 1546736,75 грн. з урахуванням виконавчого збору, складено акт опису й арешту майна у АДРЕСА_1.

Проте зазначені дії державним виконавцем були вчинені на виконання виконавчих листів, по яких ПАТ «Банк Форум» не є стягувачем.

З постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-1258/2010 про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Банк Форум» суми заборгованості вбачається, що виконавчий лист було видано банку 16.08.2010 року, а виконавче провадження відкрито 13.10.2010 року, тобто після вчинення виконавчих дій - опису і арешту майна державним виконавцем 17.03.2010 року.

Отже, ПАТ «Банк Форум» не є належним відповідачем у справі, а тому з нього не може бути стягнуто на користь позивачки судовий збір та витрати на оголошення про виклик відповідачів до суду.

Згідно з п.п. 1-4 ч. 1, 3 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду є неповне з'ясування судом обставин справи; недовченість обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне з урахуванням норм діючого процесуального закону на день перегляду справи, скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову представника ОСОБА_7 про визнання права власності на майно: DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжку РYRАМIDА; газову плиту gогеnjе; пилосос РНІLІРS; пральну машину Electroluх; комод 4-х секційний; плазмовий телевізор SAMSUNG та зняття арешту з зазначеного майна та в частині задоволення позову до ПАТ «Банк Форум» і ухвалити в цій частині нове рішення на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України, про відмову у відмову у стягненні судових витрат та витрат на оголошення з ПАТ «Банк Форум» та про часткове задоволення позову представника ОСОБА_7

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів



В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 березня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, про визнання права власності на DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжка РYRАМIDА; газова плита gогеnjе; пилосос РНІLІРS; пральна машина Electroluх; комод 4-х секційний; плазмовий телевізор SAMSUNG та зняття арешту з зазначеного майна скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_7 право власності на DVD-програвач РНІLІРS; електричний водонагрівач (бойлер) gогеnjе; витяжка РYRАМIDА; газова плита gогеnjе; пилосос РНІLІРS; пральна машина Electroluх; комод 4-х секційний; плазмовий телевізор SAMSUNG та зняти з цього майна арешт накладений державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ Івановим В.А. в акті опису й арешту майна від 17.03.2010 року.

В решті це ж рішення про відмову у задоволенні позову залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 березня 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7 до ПАТ «Банк Форум» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення на користь ОСОБА_7 судових витрат - сплаченого судового збору у розмірі 229,40 грн. та витрат на оплату оголошень про виклик до суду відповідачів у розмірі 156 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація