УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/3939/12-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р.А.
Категорія 45 Доповідач Широкова Л. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВДВС Ружинського РУЮ, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Житомирської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», треті особи - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, орган опіки і піклування Житомирської міської ради про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця та свідоцтва про право власності,-
в с т а н о в и л а :
У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом та з урахуванням уточнень від 12.04.2013 року просила визнати недійсними прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, проведені Житомирською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» 22.11.2012 року, також визнати недійсними протокол від 22.11.2012 року проведення прилюдних торгів та свідоцтво від 03.12.2012 року, видане на ім'я ОСОБА_4 про належність йому на праві власності вищевказаної квартири.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 12.10.2010 року Житомирською обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було подану заяву до ВДВС Ружинського РУЮ про примусове виконання рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 14.06.2010 року, згідно виконавчого листа №2-213/3, виданого 22.07.2010 року цим же судом, про стягнення з ОСОБА_2 1553075,00грн боргу на користь банку. 14.10.2010 року ВДВС Ружинського РУЮ наклав арешт на належну позивачу квартиру. За висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП «Рієл-Сервіс» ринкова ціна квартири становить 304587,32 грн. 10.04.2012 року між ВДВС Ружинського РУЮ та Житомирською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» укладено договір №14/500/12/А-1 про надання послуг по організації і проведенні прилюдних торгів вищенаведеного арештованого майна, яке було продане за 153000,00грн. на прилюдних торгах, що відбулись 22.11.2012 року. Позивач зазначав, що проведенню незаконних торгів по реалізації даної квартири передували незаконні дії службових осіб ВДВС Ружинського РУЮ. А також, приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиція» належним чином не повідомило боржника про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2013 року у позовних вимогах ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, по суті позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено усі докази, що підтверджують порушення під час проведення прилюдних торгів, а також висновки суду не відповідають обставинам справи. Поряд з цим, суд залишив поза увагою вимоги ч.5-7 ст.62 ЗУ «Про виконавче провадження».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Як вбачається із матеріалів справи, підставою для визнання торгів недійсними, оформлених відповідним протоколом, позивачем зазначено недодержання державним виконавцем вимог ст.11 та ч.1-4 ст. 62 Закону України „Про виконавче провадження", а саме, що на час проведення опису та арешту майна боржника та задовго до проведення конкурсу на визначення спеціалізованої організації по продажу арештованого майна, посадові особи ДВС вже заздалегідь передбачали, що проведенням прилюдних торгів буде займатись Житомирська філія ПП „Спеціалізоване підприємство Юстиція". Також вказує, що спеціалізована організація не повідомила позивача про стартову ціну майна, що буде реалізовуватися, дату, час, місце проведення прилюдних торгів. Крім того, при проведенні прилюдних торгів ПП „Спеціалізоване підприємство Юстиція" порушило вимоги 4.5.10-4.5.12, 4.9, 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначав Закон України „Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі Інструкція №74/5). Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст. 1, 2, 5, 7, 11, 12, 82 Закону). Разом із тим, аналіз положень цього Закону та відповідних положень Інструкції №74/5 свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст.650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст.62 Закону та пп. 5.11,5.12 нструкції №74/5).
Відповідно до положень зазначених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п.5.11 Інструкції №74/5.)
Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.
Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).
Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Такий висновок узгоджується й з нормами ст.ст.650,655 та ч.4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року №152/361, Закону України "Про нотаріат").
Відтак, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч.1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу).
Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.
Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України „Про виконавче провадження" до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ст.82 цього Закону та розділу У11 Цивільного процесуального кодексу України.
Відтак, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість посилання позивачки на те, що вона не була належним чином повідомлена про проведення торгів по реалізації двохкімнатної квартири АДРЕСА_1.
Так, порядок реалізації нерухомого майна регламентується нормами Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом МЮУ № 68/5 від 27.10.99 р. і нормами Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідності до вимог цього Положення ЖФ ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» було призначено прилюдні торги по реалізації вказаної нерухомості за стартовою ціною 304587,32 грн. на 08.08.2012 року, про що не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів, а саме 21.07.2012 року на відповідному веб-сайті Міністерства Юстиції України було опубліковано інформацію про торги, що підтверджується інформаційним повідомлення № 442811. За п.3.11. Положення, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача і боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Як встановив суд першої інстанції , повідомлення про проведення прилюдних торгів було направлено рекомендованими листами через пошту на ВДВС (лист № 954 від 23.07.2012 року), боржнику ОСОБА_2 (лист № 955 від 23.07.2012 р.) та стягувачу, що підтверджується копіями вихідних листів та фіскальними чеками пошти. Прилюдні торги 08.08.2013 року не відбулися, оскільки жодна особа не зареєструвалася для участі у вказаних прилюдних торгах.
08.08.2012 року до інформаційного повідомлення про призначення прилюдних торгів на 08.08.2012 року, яке розміщено на відповідному веб-сайті було внесено інформацію про результати торгів та зазначено, що торги не відбулися.
Згідно п. 7.2. вказаного Тимчасового положення, якщо прилюдні торги не відбулися у зв'язку із відсутністю покупців, то організатор торгів у триденний термін повідомляє про це державного виконавця. Так, 08.08.2012 року до ДВС було надано повідомлення про те, що прилюдні торги 08.08.2012 року не відбулися, а тому необхідно провести уцінку нерухомого майна, що не реалізувалося (лист № 1096 від 24.07.2012 р.).
21.08.2012 державним виконавцем було складено акт уцінки (переоцінки) арештованого майна, яке не реалізувалося на аукціонних торгах по договору № 14/500/12/А-1 від 17.07.2012 року та уцінено вказану квартиру на 25% від стартової ціни і визначено стартову ціну в розмірі 228440,49 грн.
У відповідності до п.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» майно, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
На підставі вказаного акту уцінки ЖФ ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» було призначено повторні торги по реалізації вищевказаного майна на 13.09.2012 року на 10.00 годину зі стартовою ціною 228440,49 грн. та розміщено відповідне оголошення на веб-сайті Міністерства Юстиції України (повідомлення про торги № 449774 від 29.08.2012 року), а також направлено повідомлення про призначення торгів боржнику (лист № 1232 від 29.08.2012 р.), стягувачу та ДВС, що підтверджується вихідними листами та фіскальним чеками поштового відділення.
Прилюдні торги 13.09.2012 року не відбулися, оскільки жодна особа не зареєструвалася для участі у вказаних прилюдних торгах. 13.09.2012 року до інформаційного повідомлення про призначення прилюдних торгів на 13.09.2012 року, яке розміщено на відповідному веб-сайті було внесено інформацію про результати торгів та зазначено, що торги не відбулися.
14.09.2012 року до ДВС було надано повідомлення про те, що прилюдні торги 13.09.2012 року не відбулися, а тому необхідно провести уцінку нерухомого майна, що не реалізувалося (лист №1345 від 14.09.2012 р.). 25.09.2012 року державним виконавцем було складено акт уцінки описаного (арештованого) майна, яке не реалізувалося на аукціоні по договору № 14/500/12/А-1 від 17.07.2012 року та повторно уцінено квартиру на 50% і визначено стартову ціну в розмірі 152293,66 грн.
На підставі вказаного акту уцінки ЖФ ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» було призначено повторні торги на 12.10.2012 року на 09.00 годину із стартовою ціною 152293,66 грн. розміщено відповідне оголошення на веб-сайті Міністерства Юстиції України (повідомлення про торги № 455866 від 27.09.2012 року), а також направлено повідомлення про призначення торгів боржнику, стягувачу та ДВС, що підтверджується вихідними листами та фіскальними чеками поштового відділення (лист позивачу було направлено 27.09.2012 року № 1432). В установлені законодавством строки для участі в прилюдних торгах по реалізації вказаного вище нерухомого майна зареєструвалося 3 учасники. Серед осіб, що зареєструватися для участі у торгах по реалізації спірної квартири була гр. ОСОБА_5, що підтверджується відповідною заявою на участь у торгах. Також на прилюдних торгах по реалізації спірного майна 12.10.2012 року була присутня ОСОБА_6, яка діяла від імені боржниці, тобто позивачки по справі ОСОБА_2, що підтверджується довіреністю від 30.09.2012 року та протоколом присутності № 14/500/12/А-1 від 12.10.2012 року. Із даної довіреності також вбачається, що представником позивачки є і ОСОБА_5, яка зареєструвалася для часті у прилюдних торгах, що були призначені на 12.10.2012 року і яка представляє інтереси позивачки у даній справі. Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачка була проінформована про проведення реалізації її майна і навіть направила туди своїх представників.
За результатами прилюдних торгів, які відбулися 12.10.2012 року було складено протокол № 14/500/12/А-1 з якого вбачається, що переможцем прилюдних торгів по реалізації двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_5, яка запропонувала найвищу ціну у розмірі 258899,21 грн. та підписала протокол прилюдних торгів (а.с.104).
Згідно п. 5.1. Тимчасового положення, на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди легалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.
Різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації.
Аналогічні строки та порядок розрахунків зазначено було і в протоколі прилюдних торгів, який було підписано ОСОБА_5 та отримано примірник.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5, будучи представником позивача, у вказані в протоколі строки не здійснила жодної оплати за придбаний лот по протоколу № 14/500/12/А-1 від 12.10.2012 року.
Згідно п. 7.1. Тимчасового положення, у разі несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно, то торги вважаються такими, що не відбулися. У такому випадку майно реалізовується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим Положенням.
За п. 7.2. Тимчасового положення, якщо прилюдні торги не відбулися у зв'язку з несплатою в установлений термін переможцем торгів належної суми за придбане майно, державний виконавець у триденний строк з моменту закінчення строку перерахування коштів повідомляє про це спеціалізовану організацію.
Оскільки, ОСОБА_5 не здійснила оплату за придбаний лот, то у відповідності до п. 7.1. Тимчасового положення, вказаний вище лот було виставлено на наступні торги, про що також рекомендованими листами було повідомлено учасників виконавчого провадження.
Безпідставними також є посилання позивачки у своєму зверненні до суду про те, що вона живе не за тією адресою, куди їй були направлені повідомлення, оскільки торгівельна організація не має повноважень перевіряти місце реєстрації боржників по виконавчому провадженню, а лише виходить із тих даних, що містяться в матеріалах виконавчого провадження.
Так, із виконавчого листа Ружинського районного суду Житомирської області від 14.06.2010 року, постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів чітко вбачається, що місцем проживання позивачки є АДРЕСА_2.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що реєстрація та проживання у спірній квартирі малолітньої дитини не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Як було встановлено судом першої інстанції, малолітня дитина була зареєстрована вже після того, як було звернено стягнення на спірну квартиру, тобто з 07.09.2012 року. На момент передачі спірної квартири на реалізацію, тобто з липня 2012 року у вказаній квартирі проживала та була зареєстрована лише гр. ОСОБА_7
Відтак, торгуюча організація провела прилюдні торги з додержанням вимог Тимчасового положення щодо оцінки майна.
Після проведення прилюдних торгів 22.11.2012 року складено відповідний протокол № 14/500/12/А-1 (а.с.109), для визнання недійсності якого будь-які правові підстави відсутні.
Враховуючи встановлені обставини, а саме те, що торги проведені у відповідності до вимог Тимчасового положення та інших правових норм, права та інтереси сторін не порушені, а тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: