АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1450/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 41 Пироженко С.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Пальонний В. С.

суддів Єльцов В. О. , Карпенко О. В.

при секретарі Фоменко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про вселення та усунення перешкод в користуванні майном, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про вселення та усунення перешкод в користуванні майном.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що у 1989 році він отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1 складом сім'ї дві особи: він та його дружина ОСОБА_9

В 2004 році ОСОБА_9 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до нього про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2004 року, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 1 листопада 2005 року, позовні вимоги були задоволені та він був визнаний таким, що втратив право на користування житлом в даній квартирі.

Ухвалою касаційної інстанції від 8 листопада 2007 року зазначені судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 8 лютого 2008 року позов ОСОБА_9 до про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням залишено без розгляду.

За період оскарження ним рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2004 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 01 листопада 2005 року ОСОБА_9 встигла приватизувати спірну квартиру та продати її ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 16 серпня 2006 року.

З урахуванням викладеного та посилаючись на ст. 58 ЖК України, позивач просив суд вселити його у належну йому державну квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні ним цією квартирою шляхом встановлення знятих замків або передачі ключів від квартири.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_8 та її представника, які заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у 1989 році позивач ОСОБА_6 отримав ордер на жиле приміщення зі складом сім'ї дві особи на право зайняття жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1, разом з дружиною ОСОБА_9 вселився у вказану квартиру і проживав там.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 1 листопада 2005 року, ОСОБА_6 визнаний таким, що втратив право користування житлом в даній квартирі.

19 липня 2006 року ОСОБА_9 приватизувала спірну квартиру та продала її ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 16 серпня 2006 року.

В подальшому зазначені судові рішення були скасовані судом касаційної інстанції з направлення справи на новий розгляд до Соснівського районного суду м. Черкаси, ухвалою якого від 8 лютого 2008 року позов ОСОБА_9 залишено без розгляду.

ОСОБА_6 звертався до суду з позовом до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу спірної квартири та визнання недійсною державної реєстрації права власності на неї, але рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2012 року в задоволенні його позову відмовлено.

Звернувшись до суду з позовом про вселення його у спірну квартиру, позивач посилався, як на правову підставу своїх вимог, на ст. 58 Житлового кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є членом сім'ї відповідача, знятий з реєстрації у спірній квартирі, а рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2012 року відмовлено в задоволенні його позову до ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири та визнання недійсною державної реєстрації права власності на неї.

Згідно ст. 58 Житлового кодексу України єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, виданий на підставі рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до п. 69 Правил квартирного обліку, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470 ордер на житлове приміщення дійсний протягом 30 днів. Після закінчення цього строку ордер автоматично втрачає свою силу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач реалізував своє право на вселення у спірну квартиру на підставі виданого йому ордера в 1989 році, після цього правовий статус цієї квартири змінився: вона вибула з державної власності і належить на праві приватної власності ОСОБА_8, яка відповідно до ст. 319 ЦК України має право на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися нею і заперечує проти вселення до належної їй квартири позивача на будь-яких умовах.

Врахувавши зазначені обставини справи та вимоги закону, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги були предметом судового дослідження і вказаного висновку суду не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про вселення та усунення перешкод в користуванні майном залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :