АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2013р. м. Чернівці
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області Дембіцька О.О., за участю прокурора Гринюка Д.О., адвокатів ОСОБА_1,ОСОБА_2,розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою в.о. прокурора Першотравневого району м. Чернівців П’ятковського І.М. на постанову судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22.05.2013 року,-, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 травня 2013 року, провадження відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, директора ТОВ «ОА Тигр» за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На вказану постанову надійшла апеляційна скарга в.о. прокурора Першотравневого району м. Чернівців П’ятковського І.М., у якій апелянт просить постанову скасувати,перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.2 на ч.1 ст.164 КУпАП,за якою визнати останнього винуватим.Посилається на те, що працівники охоронного агентства «Тигр»,здійснюючи охорону РЗ»Его», побили громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6, чим порушили п.4.6.1 Ліцензійних умов,а відповідальною за це особою є ліцензіат-керівник суб»єкта охоронної діяльності,тобто ОСОБА_4Зазначеним обставинам суддя районного суду ,на думку апелянта,дав невірну оцінку,тому прийшов до необгрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.Разом із тим,автор апеляції погоджується,що юридична оцінка дій останнього за ч.2 ст.164 КпАП України є неправильною,тому просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні правопорушення за ч.1 даної статті.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу,позицію захисників про відсутність підстав для скасування постанови судді,вважаю,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Справа №33/794/70/13 Головуючий у І інстанції: Федіна А.В.
Категорія: ст. 164 ч.2 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне,всебічне і повне з»ясування обставин кожної справи,вирішення її у точній відповідності із законом.
Суддя районного суду таких вимог закону дотрималась у повній мірі,оскільки об»єктивно дослідила наявні у справі докази та дала їм правильну юридичну оцінку.
При цьому апеляційний суд виходить із наступного.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 03 березня 2013 року за місцем розташування розважального закладу «Его» по вул. Центральній, 81 в смт.Лужани, Кіцманського району, Чернівецької області, під час провадження господарської діяльності з наданням послуг охорони власності та громадян персоналом охорони ТзОВ «ОА Тигр», директором якого є ОСОБА_4, допущене порушення умов ліцензування, а саме п.4.6.1 Ліцензійних умов, затверджених наказом МВС України від 01.02.2009 року.
Тим самим,як зазначено у протоколі,ОСОБА_4 вчинене адміністративне правопорушення,передбачене ч.2 ст.164 КпАП України.
Підставою для складання протоколу слугували матеріали перевірки,проведеної УМВСУ в Чернівецькій області,за наслідками якої складений акт №7 від 01.04.2013 року.Як зазначено у акті,перевіркою встановлене порушення Ліцензійних умов,яке полягало у причетності персоналу охорони даного суб"єкта господарювання при здійсненні охорони РЗ"Его" 03.03.2013 року до неправомірних дій відносно гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Відповідно до п.4.6.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян персоналу охорони суб»єктів господарювання забороняється удаватись до неправомірних дій,що посягають на права і свободи громадян,ставлять під загрозу їх життя,здоров»я,честь,гідність та майно.
Автор апеляції посилається на те,що 03.03.2013 року гр-ми ОСОБА_5. та ОСОБА_6 були подані заяви про вчинення кримінального правопорушення охоронцями ТзОВ«ОА Тигр»,які їх побили у РЗ"Его" і такий факт,на думку апелянта,свідчить про порушення ліцензійних умов суб"єктом господарювання,керівником якої є ОСОБА_4
Згідно положень ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення,доки її вину не доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду,що набрав законної сили.
Приймаючи рішення по суті справи,суддя районного суду правильно зазначила у постанові,що факт причетності персоналу охорони ТзОВ»Охоронне агентство»Тигр» до неправомірних дій стосовно громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5 03.03.2013 року у РЗ»Его» не встановлений,оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції та на даний час немає судового рішення,яке б доводило факт заподіяння та винуватість охоронців у спричиненні зазначеним громадянам тілесних ушкоджень.
Отже,твердження апелянта про те,що заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про скоєння кримінального правопорушення охоронцями ТзОВ»Охоронне агентство»Тигр» внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і цим підтверджується факт вчинення останніми неправомірних дій відносно заявників,не ґрунтується на законі.
Більш того,ні протокол про адміністративне правопорушення,ні матеріали справи не містять вказівки на те,які конкретно працівники охоронного агентства»Тигр» імовірно вчинили протиправні дії ,у таких осіб не відібрані пояснення по суті скоєного порушення,як не опитаний власне ОСОБА_4- особа,відносно якої складений протокол.
Згідно вимог ст..256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення повинен містити виклад обставин,зокрема,щодо місця,часу вчинення та суті адміністративного правопорушення.
Суддя районного суду правильно вказала у постанові,що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено та матеріалами справи не доведено, в чому конкретно полягає порушення ОСОБА_4вимог Ліцензійних умов,яке б перебувало у причинному зв»язку із наслідками-імовірним недотриманням вимог п.4.6.1 Ліцензійних умов та якими доказами підтверджується винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення..
Посилання апелянта на те,що ОСОБА_4 як керівник товариства та ліцензіат є відповідальною особою за дії своїх підлеглих,оскільки,зокрема, не довів факт проведення інструктажів із працівниками підприємства щодо дотримання ними вимог законів та ліцензійних умов під час здійснення охоронної діяльності,спростовується наданим журналом інструктажів охоронного агенства "Тигр".
Даючи оцінку фактичним обставинам справи,суддя,окрім викладеного вище, правильно вказала і на те,що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення(01.04.2013 року) не було даних про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності(судового рішення) за ч.1 ст.164 КпАП України,як того вимагає диспозиція ч.2 вказаної статті.
Із врахуванням зазначеного,вважаю,що постанова судді районного суду відповідає вимогам закону,а викладені у ній висновки щодо відсутності у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення,передбаченого ст.164( як ч.2,так і ч.1,на що посилається апелянт) є правильними.Отже,підстав для скасування постанови судді,а відтак-і для задоволення поданої прокурором апеляційної скарги не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу в.о. прокурора Першотравневого району м.Чернівців П’ятковського І.М. залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 травня 2013 року щодо ОСОБА_4 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області О.О.Дембіцька