КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8358/11 Головуючий у 1-й інстанції: Володько І.С.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівСобківа Я.М., Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до УПФУ в м. Біла Церква Київської області в якому просив визнати відмову відповідача неправомірною та зобов'язати провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2011 року позов задоволено.

Визнано дії неправомірними та зобов'язано УПФУ в м. Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.03.2010 з урахуванням проведених виплат.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення періоду за який необхідно провести перерахунок та виплату даної соціальної пільги та не визначив період за який слід залишити позовну заяву без розгляду з підстав встановлених ст. 100 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Однак, всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу вказана доплата виплачувалася не згідно Закону, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції при винесенні рішення правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами постанов Уряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, на час звернення до суду чинними положеннями ч. 1 ст. 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 100 КАС України, такої ухвали судом першої інстанції не було постановлено, а тому колегія суддів вважає, питання про поновлення процесуальних строків судом першої інстанції не вирішене.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 13.09.2010, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто за період з 13.03.2010 по 13.09.2010.

Таким чином, задоволені позовні вимоги за період з 01.03.2010 по 12.03.2010 підлягають залишенню без розгляду.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування в частині з постановленням нової ухвали про залишення позову без розгляду в цій частині.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2011 року - задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання провести нарахування та доплату до пенсії, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 березня 2010 року по 12 березня 2010 року включно - скасувати.

Позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя суддя суддя Собків Я.М. Петрик І.Й Сорочко Є.О.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Сорочко Є.О.