Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2013 р. Справа №805/495/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Спасової Н.В.,
при секретарі Симоновій Ю.Ю.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача ГУ ДМС - Ставицького О.В.
відповідача - Калінінського РВ- не з'явився,
третьої особи - ОСОБА_6.,
третьої особи - ОСОБА_5,
третьої особи - Управління ДВС - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до сектора по справам міграції та реєстрації фізичних осіб Калінінського районного відділу Донецького міського управління Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, треті особи - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області; ОСОБА_5; ОСОБА_6 про визнання незаконними дій з реєстрації осіб та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,-
В С Т А Н О В И В :
Акціонерний комерційний банк "Трансбанк" (надалі позивач, АКБ "Трансбанк") звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до сектора по справам міграції та реєстрації фізичних осіб Калінінського районного відділу Донецького міського управління Міністерства внутрішніх справ України (надалі відповідач 1, Калінінський РВ Донецького МУ МВС України), треті особи - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області; ОСОБА_5, в якому просив визнати незаконними дії, тобто реєстрацію фізичних осіб ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, які були зареєстровані без згоди з Банком, ОСОБА_5 та Сектором по справам міграції та реєстрації фізичних осіб Калінінського РВ Донецького МУ МВС України та зобов'язати зняти з реєстрації вказаних зареєстрованих фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_2.
Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати незаконною реєстрацію ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та її матері, які були зареєстровані без згоди з Банком ОСОБА_5 та Сектором по справам міграції та реєстрації фізичних осіб Калініського РВ Донецького МУ МВС України та зобов'язати зняти з реєстрації вказаних зареєстрованих фізичних осіб за адресою: Донецьк, вул. Літвінова,26.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.06.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №ПК-179/2007 та іпотечний договір №179/2007, за умовами яких, в забезпечення повернення кредитних коштів, ОСОБА_5 передав АКБ "Трансбанку" в іпотеку нерухоме майно житлового призначення - житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою м. АДРЕСА_2.
Пунктом 1.6.1. Іпотечного договору №179/2007 передбачено, що Іпотекодавець не має права без письмової згоди Іпотекодержателя вчиняти будь-які дії, що можуть вплинути на подальші обставини ( прописка, виписка будь-яких осіб також повинна бути за згодою Банку).
Проте в порушення умов Іпотечного договору, без згоди з Банком, після внесення іпотечного майна до реєстру іпотек, а також після накладення заборони на відчуження вказаного будинку, ОСОБА_5 зареєстрував в ньому неповнолітню ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначені дії позивач вважає незаконними, оскільки реєстрація малолітньої особи проведена з порушенням умов іпотечного договору та унеможливлює виконання рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 29.06.2011 року по цивільній справі № 2-892/11, яким з ОСОБА_5 на користь АКБ «Трансбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 695 793, 10 грн. та звернуто стягнення на нерухоме майно - житловий будинок, розташований по вул. Літвінова, 26 у м. Донецьку.
Ухвалою суду від 11 березня 2013 року до участі у справі в якості другого відповідача залучене Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (надалі ГУ ДМСУ в Донецькій області, відповідач 2)
Ухвалою суду від 10 квітня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_6.
У судовому засіданні, яке відбулось 29 квітня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, позов просила задовольнити. Додатково пояснила, що орган ДВС не може здійснити стягнення за рахунок іпотечного майна оскільки в ньому прописана малолітня дитина. Зазначене змусило позивача звернутися до суду з даним позовом. Відповідаючи на запитання суду, представник позивача не змогла зазначити які саме приписи діючого законодавства були порушені сектором міграції Калінінського РВ при реєстрації в будинку АДРЕСА_2 малолітньої ОСОБА_2 Вказувала, що незаконність дій цього відповідача пов'язує лише з забороною реєстрації осіб в будинку, переданого в іпотеку, визначеною п. 1.6.1 Іпотечного договору №179/2007. Після оголошення судом змісту цього пункту договору представник відповідача вказала, що хоча він прямо не містить заборону здійснення дій щодо реєстрації, але Банк тлумачить вказаний пункт саме таким чином.
У судове засідання, призначене на 04 червня 2013 року представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 29.05.2013 року до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях.(а.с.63-65) Зазначив, що реєстрація малолітньої особи СГІРФО Калінінського РВ здійснювалась у точній відповідності до вимог діючого законодавства України, у тому й числі у відповідності до положень Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який є спеціальним для даних правовідносин. Оскільки батьками малолітньої ОСОБА_2 документи, перелік яких визначений ст. 6 зазначеного Закону були надані у повному обсязі, то підстав для відмови СГІРФО Калінінського РВ у реєстрації дитини не було. Разом з тим, представник ГУ ДМСУ в Донецькій області зауважив, що дана стаття містить пряму заборону вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Отже, дії СГІРФО Калінінського РВ з реєстрації малолітньої ОСОБА_2 є законними, а тому підстав для задоволення позову немає. Також представник відповідача 2 вказував, що реєстрація ОСОБА_2. здійснювалась на підставі ст. 156 Житлового Кодексу України, відповідно якої на реєстрацію малолітньої дитини не потрібно не тільки згоди третіх осіб (як юридичних так і фізичних) але й навіть згоди власника житлового приміщення. Звертав увагу, що п.1.6.1. Іпотечного договору не містить заборону здійснення реєстрації осіб в будинку № АДРЕСА_2, в зв'язку з чим трактування Банком цього пункту у такий спосіб є безпідставним, а заявлений позов необґрунтованим. Посилаючись на зазначене, представник відповідача 2 просив у задоволенні позову відмовити.
Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проти позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість. Вказували, що іпотечний договір не містить положень, які би забороняли здійснювати реєстрацію осіб у будинку № АДРЕСА_2 чи зобов'язували ОСОБА_5 отримувати у Банка письмову згоду на це. Зазначали, що реєстрація малолітньої ОСОБА_2 була здійснена за відсутністю згоди ОСОБА_5, у відповідності до положень ст. 156 ЖК України та не була спрямована на здійснення перешкод Банку у звернені стягнення на будинок. Щодо вимог позивача про визнання незаконною реєстрації матері малолітньої ОСОБА_2 вказували, що дана особа у будинку, переданому в іпотеку, не зареєстрована, в зв'язку з чим зазначені вимоги позивача є безпідставними. Посилаючись на зазначене, просили у задоволенні позову відмовити.
Представники відповідача СГІРФО Калінінського РВ Донецького МУ МВС України та третьої особи управління ДВС ГУЮ у Донецькій області у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Причин неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.
Відповідно до ч.4 ст. 122, ч.4 ст. 128 КАС України справа розглядається за відсутністю осіб, які не з'явились у судове засідання.
Заслухавши представника відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач по справі Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 16293211) зареєстрований в якості юридичної особи 09.10.1991 року Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією. На час розгляду справи знаходиться в стані припинення юридичної особи.
1 червня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 179/2007, за умовами якого ОСОБА_5, в забезпечення належного виконання зобов'язань за Договором про іпотечний кредит № ПК-179/2007 від 01.06.2007 року, передав в іпотеку АКБ «Трансбанк» нерухоме майно житлового призначення - житловий будинок з надвірними побудовами загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.5-9)
Пунктом 1.6.1 зазначеного договору, на якій посилається позивач обґрунтувуючи неправомірність дій з реєстрації без згоди Банку, визначено, що Іпотекодавець не має права без письмової згоди Іпотекодержателя вчиняти будь-які дії, що можуть вплинути, як безпосередньо, так і опосередковано, як тепер, так і в майбутньому, на кількісні та якісні показники. Зокрема, Іпотекодавець не повинен без згоди Іпотекодержателя розпоряджатись будь-яким чином предметом іпотеки або його частиною; зменшувати без належних на те підстав, наявність яких повинна бути письмово обґрунтована Іпотекодавецем, якісні та кількісні показники предмета іпотеки, проводити капітальний ремонт предмета іпотеки; укладати стосовно предмета іпотеки договори оренди (найму) лізингу, та будь-які інші договори, що встановлюють обтяження предмета іпотеки. (а.с.5-9)
Згідно довідки наданої позивачем, судом встановлено, що під час укладання зазначеного іпотечного договору в будинку АДРЕСА_2 були зареєстровані 4 особи, а саме: ОСОБА_5, 1962 р.н., ОСОБА_12, 1987 р.н., ОСОБА_13, 1985 р.н. та ОСОБА_14, 1965 р.н. (а.с.146) Зазначені обставини також підтверджуються відомостями, що містяться в будинковій книзі, наданої суду ОСОБА_5.(а.с.89-95)
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань за Договором про іпотечний кредит № ПК-179/2007 від 01.06.2007 року, рішенням Калінінського районного суду міста Донецька Донецької області від 29.06.2011 року по справі № 2-892/11 стягнуто з ОСОБА_5 на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» заборгованість у загальному розмірі 695793,10 грн. та звернуто стягнення на житловий будинок з надвірними будовами, загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.33-34)
На виконання вказаного судового рішення органом ДВС було відкрите виконавче провадження № 32943974, яке в подальшому об'єднане у зведене та передане в провадження державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Донецькій області Шмакова Р.С.(а.с.10).
В межах зазначеного виконавчого провадження був складений акт № 34926804 опису та арешту майна від 21 грудня 2012 року, проте іпотечне майно - будинок № АДРЕСА_2 до нього включений не був (а.с.11-14)
Крім того, судом встановлено, що на момент розгляду справи в будинку № 26 по вул. Літвінова у місті Донецьку прописані наступні особи:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрований з 09.04.2002 року;
ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрований з 29.05.2002 року;
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрований 12.12.2003 року;
ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрована 21.01.2004 року;
ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрована 07.09.2012 року. (а.с. 89-95)
З пояснень представника відповідача 2, доповідної записки начальника Калінінського РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області, заяви про реєстрацію місця проживання судом встановлено, що 07.09.2012 року ОСОБА_13 звернувся до Калінінського РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області з питань реєстрації за адресою: м. АДРЕСА_2 його доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. На підставі вказаної заяви, а також за письмовою згодою матері малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_17, 07.09.2012 року ОСОБА_2 була зареєстрована за вищевказаною адресою. (а.с.96-101 )
З довідки про реєстрацію місця проживання вбачається, що мати малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірному будинку не зареєстрована та має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 99)
Вирішуючи спір, що виник між сторонами та перевіряючи законність дій СГІРФО Калінінського РВ Донецького МУ МВС України при реєстрації малолітньої ОСОБА_2 за адресою: м. АДРЕСА_2, суд виходить з наступних мотивів та положень законодавства.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини з реєстрації місця проживання фізичних осіб є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року N 1382-IV, із наступними змінами та доповненнями.
Статтею 6 вказаного закону визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують право на проживання в житлі. У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі). Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Разом з тим, відповідно до статті 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
З наведених положень діючого законодавства випливає висновок, що реєстрація малолітньої дитини здійснюється на підставі заяви того з батьків, за місцем проживання якого буде зареєстрована дитина, за письмовою згодою іншого з батьків, за умови надання будинкової книги чи іншого документу, що посвідчує право користування житловим приміщенням, а також документів, що посвідчують особу законних представників, копії свідоцтва про народження дитини та сплати державного мита. При цьому суд наголошує, що ст. 6 Закону України N 1382-IV містить пряму заборону вимагати інші документи.
Оскільки судом встановлено, що при реєстрації малолітньої ОСОБА_2 в будинку № АДРЕСА_2 були у повному обсязі надані документи, визначені законодавством, то дії СГІРФО Калінінського РВ Донецького МУ МВС України з її реєстрації є правомірними та законними, а тому підстав для задоволення позову немає. При цьому, суд відхиляє доводи позивача про відсутність у ОСОБА_5 згоди Банку на реєстрацію малолітньої дитини в будинку, переданому в іпотеку, оскільки у відповідності до положень ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та ст. 156 ЖК України наявність не тільки такої згоди не вимагається, але й згода власника житлового приміщення не потрібна. До цього, суд знаходить безпідставними доводи позивача про обов'язок ОСОБА_5 отримати у іпотекодержателя згоду на реєстрацію в будинку осіб, оскільки п.1.6.1. Іпотечного договору № 179/2007, на якій посилається позивач, таких вимог не містить. Зазначеним пунктом іпотечного договору лише встановлені обмеження щодо вчинення дій з розпорядження іпотечним майном та тих, що можуть вплинути на кількісні та якісні його характеристики.
Стосовно вимог позивача про визнання неправомірною реєстрації та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку за адресою м. АДРЕСА_2 матері неповнолітньої ОСОБА_2 суд зазначає про їх безпідставність, оскільки з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_17 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що реєстрація малолітньої ОСОБА_2 проводилась у відповідності з діючим законодавством України, суд приходить до висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до сектора по справам міграції та реєстрації фізичних осіб Калінінського районного відділу Донецького міського управління Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, треті особи - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області; ОСОБА_5; ОСОБА_6 про визнання незаконними дій з реєстрації осіб та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 04 червня 2013 року, в присутності представника відповідача та третіх осіб. Повний текст постанови виготовлений 10 червня 2013 року.
Суддя Спасова Н.В.