Справа № 127/7563/13-к
1-кп/127/238/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2013 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченко Я. М.,
секретаря - Бузак І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:
10.08.2011 року Замостянським районним судом Вінницької області за ч.ч. 1, 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;
14.03.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, вирок набув законної сили згідно ухвали апеляційного суду Вінницької області від 30.05.2013 року
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010390000456 від 26.01.2013 року, -
сторона обвинувачення: прокурор Семчук М.В.,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
25.10.2012 року, близько 17:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи біля ринку “Урожай”, по вул. Пирогова в м. Вінниця, з метою незаконного заволодіння чужим майном, використовуючи дружні відносини з ОСОБА_2, під приводом позички грошей для вирішення власних потреб, зловживаючи її довірою, переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, шляхом обману, отримав у ОСОБА_2 кошти в сумі 1 500 гривень. Вказаними коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, та в подальшому з метою свого не викриття, приховуючи свою злочинну діяльність повернув потерпілій ОСОБА_2 частину грошових коштів в розмірі 1200 гривень.
Крім того, 05.11.2012 року близько 20:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №9 по вул. Бевза, в м. Вінниці, з метою незаконного заволодіння чужим майном, під приводом надання допомоги потерпілій ОСОБА_2 по ремонту ноутбука “Асус К50 АF”, зловживаючи її довірою переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, шляхом обману, діючи повторно, отримав у ОСОБА_2 ноутбук “Асус К50 АF”, вартістю 5 500 гривень, який знаходився в сумці вартістю 300 гривень, та накопичувач вартістю 100 гривень. В подальшому, під заставу вказаних речей, ОСОБА_1 отримав грошову позику в ломбарді “Скарбниця” в розмірі 800 гривень якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5 900 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, 20.12.2012 року близько 21:00 год., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, з метою незаконного заволодіння чужим майном, під приводом безкоштовної чистки виробів із золота, зловживаючи довірою ОСОБА_2 переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, шляхом обману, діючи повторно, отримав у потерпілої золотий ланцюжок вагою 2,1 г. та золоті сережки вагою 2 г. вартістю на загальну суму 2000 гривень. Таким чином ОСОБА_1 заволодівши вказаними виробами із золота, розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1, 11.12.2012 року близько 21:00 год., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, з метою незаконного заволодіння чужим майном, під приводом безкоштовної чистки виробів із золота, зловживаючи довірою ОСОБА_3 переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, шляхом обману, діючи повторно, отримав у потерпілої золоту каблучку вагою 1 г. вартістю 800 гривень. Таким чином ОСОБА_1 заволодівши вказаним виробами із золота, розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені інкримінованих злочинів при зазначених в обвинувальному висновку обставинах визнав в повному обсязі, дав суду показання, що він підтримував з обома потерпілими дружні стосунки. В ОСОБА_2 він дійсно позичив грошові кошти в сумі 1500 гривень, не маючи можливості їх повернути, з яких згодом повернув 1200грн. проте 300 гривень не повернув, також він дійсно взяв у ОСОБА_2 її ноутбук, оскільки остання просила його відремонтувати, при цьому він повідомив потерпілій, що у нього є друг, який займається ремонтом комп’ютерів. Ноутбук потерпілої він здав в ломбард.
Також він, під приводом того, що він має змогу почистити прикраси з золота, дійсно взяв у ОСОБА_2 її золоті вироби, які здав в ломбард.
В грудні 2012 року він дійсно під приводом того, що він має змогу почистити золоті прикраси, взяв у ОСОБА_3 каблучку, яку здав в ломбард.
Отримані в ломбарді кошти за здані ним прикраси та ноутбук він витратив на ремонт свого автомобіля.
Заявлені потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цивільні позови про відшкодування їм завданої злочином шкоди визнав в повному обсязі.
Окрім визнання підсудним вини у вчиненні інкримінованого злочину, його вина у вчиненні злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що вона перебувала в дружніх стосунках з ОСОБА_1, обвинувачений попросив її позичити йому кошти на його власні потреби та сказав, що вони йому вкрай необхідні і він поверне їй кошти наступного дня о 12:00 год., тому вона позичила у своєї знайомої гроші в сумі 1500 гривень, які потім перепозичила ОСОБА_1, проте останній у визначений час не повернув їй кошти, згодом обвинувачений повернув їй 1200 гривень. Також ОСОБА_1 запропонував їй свою допомогу в ремонті її ноутбуку, при цьому сказав, що він зможе зробити це безкоштовно, а тому довірившись йому, вона передала обвинуваченому ноутбук, з сумкою, документами та картою пам’яті, які ОСОБА_1 їй не повернув.
11.12.2013 року ОСОБА_1 приїхав до неї додому, де вона проживала разом з ОСОБА_3 та повідомив їй, що може почистити її золоті прикраси в ювелірному салоні, де у нього працює товариш та, що там буде проводитись акція і можна буде почистити золоті вироби та після цього виграти приз, вона повіривши словам обвинуваченого, дала йому свої золоті прикраси, а саме: золотий ланцюжок та сережки, а її подруга ОСОБА_3 передала йому золоту каблучку, проте ОСОБА_1 обманув їх та не повернув золоті вироби.
Підтримала свій цивільний позов та просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 8200 гривень у відшкодування вартості ноутбука, виробів із золота та коштів, які обвинувачений їй не повернув.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні дала показання, що вона була знайома з ОСОБА_1. В грудні 2012 року обвинувачений прийшов до їхнього з ОСОБА_2 помешкання, де переконав їх в тому, що він має знайомого в ювелірному салоні, де може безкоштовно почистити їм з ОСОБА_2 їхні золоті вироби, а також повідомив, що в салоні буде проходити розіграш призів для тих , хто скористався послугами салону, тому вони довірившись ОСОБА_1 передали йому свої золоті прикраси, які обвинувачений їм не повернув. Особисто вона передала ОСОБА_1 золоту каблучку.
Підтримала свій цивільний позов та просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 800 гривень у відшкодування вартості золотої каблучки, яку обвинувачений їй не повернув.
Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_1В, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується також і іншими доказами, зібраними у справі, а саме:
- договором позики №1.12.3831 від 12.12.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ломбардом, згідно якого предметом застави були вироби з золота проби №585, а саме: ланцюг, сережки та каблучка, загальною вагою 5,10 гр. (т.1 а.с.65);
- відповіддю на запит за №334 від 12.02.2013 року «Ломбард-Скарбниця», згідно якого ОСОБА_1 отримав 04.12.2012 року в ломбарді позику під заставу ноутбуку «Асус», на який ломбардом було звернуто стягнення 30.12.2012 року (т.1 а.с. 66-68)
Проаналізувавши показання обвинуваченого ОСОБА_1, який свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, показання потерпілих, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 25.10.2012 року, використовуючи дружні відносини з ОСОБА_2, яка йому довіряла, під приводом вирішення власних потреб, зловживаючи її довірою, переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, шляхом обману, отримав у ОСОБА_2 кошти в сумі 1 500 гривень, повертати які наміру у нього не було, при цьому в обумовлений для повернення коштів час, гроші не повернув, а розпорядився ними на власний розсуд. В подальшому з метою свого невикриття, приховуючи свою злочинну діяльність повернув потерпілій ОСОБА_2 частину грошових коштів в розмірі 1200 гривень.
Крім того, 05.11.2012 року ОСОБА_1 під приводом надання допомоги потерпілій ОСОБА_2 по ремонту ноутбука “Асус К50 АF”, зловживаючи її довірою переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, шляхом обману, не маючи наміру повертати потерпілій її майно та виконати взяті на себе зобов’язання по ремонту ноутбуку, діючи повторно, отримав у ОСОБА_2 її ноутбук “Асус К50 АF”, які вподальшому здав в ломбард в якості застави, а отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 20.12.2012 року ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою незаконного заволодіння майном останніх, під приводом безкоштовної чистки виробів із золота, з корисливих спонукань, шляхом обману, діючи повторно, отримав у потерпілих золотий ланцюжок, золоті сережки та золоту каблучку, при цьому не маючи ні наміру виконати взяті на себе зобов’язання та повернути золоті вироби потерпілим, здав їх в якості застави в ломбард, що підтверджується наданими «Ломбард-Скарбниця» документами (т.1 а.с. 65-68).
З огляду на викладене, враховуючи, що в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали показання, які узгоджуються між собою та підтверджуються фактичними обставинами справи, враховуючи аналогічні показання ОСОБА_1, який не заперечував фактичних обставин справи, суд дійшов остаточного переконання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, особу обвинуваченого, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 є особою раніше судимою (т.1 а.с.75, т.2 30-33), однак вчинив злочини середньої тяжкості до постановлення відносно нього обвинувального вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2013року, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно (т.1 а.с. 29).
Обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, кількості епізодів злочинної діяльності, суд вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з врахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2013 року.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід змінити з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову ОСОБА_2 про відшкодування 8200 гривень завданої злочином матеріальної шкоди, визнаний обвинуваченим, суд приходить до переконання, що він повністю знайшов своє підтвердження в ході судового слідства та підлягає повному задоволенню.
При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову ОСОБА_3 про відшкодування 800 гривень завданої злочином матеріальної шкоди, визнаний обвинуваченим в повному обсязі, суд приходить до переконання, що він повністю знайшов своє підтвердження в ході судового слідства та підлягає повному задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 374, 376 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2013 року призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - змінити з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8200 (вісім тисяч двісті) гривень у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 800 (вісімсот) гривень у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: