Справа № 2-67/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року                                                       Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді                                 Бутенко С. Б.

при секретарі                                                         Ісаєвій Л.І.

з участю сторін: позивача                                            ОСОБА_1

представника позивача                                                ОСОБА_2.

відповідача                                                                    ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_3. ,  що її доповнила в грудні 2006 року,  в якій в порядку поділу спільного майна подружжя просила виділити їй гараж з підвалом АДРЕСА_1 м.  Комсомольська Полтавської області вартістю 5794 грн.,  бойлер вартістю 287 грн.,  холодильник вартістю 842 грн.,  а всього майна на загальну суму 6923 грн.; відповідачу виділити автомобіль Volkswagen Passat 1993 року випуску державний номер НОМЕР_1,  зареєстрований в Комсомольському МРЕО Полтавської області 16.09.2005 року вартістю 38500 грн.,  меблеву стінку вартістю 554 грн.,  м'які меблі вартістю 945 грн.,  телевізор вартістю 386 грн.,  а всього майна на суму 40385 грн.,  з компенсацією відповідачем на її користь перехідної долі в сумі 16731 грн.,  а також понесених нею судових витрат на суму 501, 47 грн.

У вересні 2006 року ОСОБА_3.  звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1,  в якому просив розділити між ними майно,  що було нажито за час шлюбу,  виділивши йому гараж з підвалом розташований в блоціАДРЕСА_1,  в м.  Комсомольську Полтавської області,  автомобіль Volkswagen Passat 1993 року випуску,  державний номер НОМЕР_1 вартістю 15000 грн.,  а також частку грошей із сімейних заощаджень в сумі 7500 грн.; ОСОБА_1. виділити меблеву стінку „Юлія" вартістю 1500 грн.,  м'які меблі „Мадрид" вартістю 3200 грн.,  кольоровий телевізор „LG" вартістю 1000 грн.,  холодильник „INDESIT" вартістю 2000 грн.,  бойлер „OLIMPIA" вартістю 500 грн.,  пральну машину-автомат „ZANUSSI" вартістю 2000 грн.,  підлогове покриття вартістю 1000 грн.,  міжкімнатні двері вартістю 1000 грн.,  вхідні двері вартістю 2000 грн.,  кахельну плитку та лінолеум загальною вартістю 2000 грн.,  а також інше домашнє майно на суму більше 3000 грн. та 1/2 частку грошових заощаджень в розмірі 7500 грн.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої вимоги,  посилаючись на обставини,  викладені у позові.

Відповідач в судовому засіданні відмовився від частини своїх позовних вимог щодо поділу спільно нажитого майна,  а саме: підлогового покриття вартістю 1000 грн.,  міжкімнатної та вхідної дверей загальною вартістю 3000 грн.,  кахельної плитки та лінолеуму на суму 2000 грн.,  іншого домашнього майна: кухонних речей,  посуду,  каструль,  сковорідок,  мікрохвильової печі,  електроприладів,  штор,  тюлю та іншого майна домашнього вжитку,  в решті свої позовні вимоги підтримав,  посилаючись на обставини викладені в зустрічному позові просив про їх задоволення.

Ухвалою суду від 19 квітня 2007 року відмова позивача ОСОБА_3.  від зазначених вимог за зустрічним позовом була прийнята судом і провадження в справі в цій частині закрито.

Вирішуючи даний спір,  суд виходить із змісту та меж позовних вимог,  заперечень сторін

2

та наданих ними доказів,  та керується нормами  ст.  ст.  60,  61,  63,  68-71 СК України,  відповідно до яких,  майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього господарства,  догляд за дітьми,  хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу),  кожна річ,  набута під час шлюбу,  крім речей індивідуального користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно,  набуте за час шлюбу. У разі поділу майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  частки майна дружини та чоловіка є рівними,  якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено,  що ОСОБА_3.  та ОСОБА_1. перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 березня 1993 року по 05 червня 2006 року,  що підтверджується свідоцтвами про укладення та розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3,  виданими 20.03.1993 р. та 06.11.2006 року відповідно (а.с.  6,  63).

За час шлюбу сторонами було набуте майно,  що є їх спільною сумісною власністю,  обсяг якого,  що його не заперечують сторони,  наведено у їх позовних заявах та письмових доказах по справі,  це: гараж з підвалом АДРЕСА_1,  м.  Комсомольська,  придбаний ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу від 15 квітня 2003 року,  автомобіль „Volkswagen Passat" 1993 року випуску,  державний номер НОМЕР_1,  зареєстрований в Комсомольському МРЕВ 16 вересня 2005 року на власника ОСОБА_3. ,  меблева стінка „Юлія",  м'які меблі „Мадрид",  бойлер „OLIMPIA 80 л",  що їх було придбано сторонами у 2002 році,  телевізор „LG",  придбаний у 1999 році,  холодильник „INDESIT",  придбаний у 2003 році,  які знаходяться за зареєстрованим місцем проживання сторін - в АДРЕСА_2 м.  Комсомольська (а.с.  4-5,  24-25,  8-9,  26,  64-66,  69-80).

При поділі спільного майна сторін суд не враховує пральну машину-автомат „ZANUSS1" та її вартість,  та грошові кошти загальною сумою 15000 грн.,  про що просив позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3. ,  оскільки по справі не встановлено,  що один із подружжя відчужив,  приховав,  знищив чи пошкодив дане майно або використав його на свій розсуд усупереч волі другого з них і не в інтересах сім'ї. Свідчення ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6. та ОСОБА_7.  цих обставин не доводять,  інших належних та допустимих доказів відповідач ОСОБА_3.  суду не надав.

За відсутності доказів,  що доводять такі обставини,  суд також не приймає до уваги заперечення позивача по справі ОСОБА_1 щодо заниження відповідачем ОСОБА_3.  вартості автомобіля „Volkswagen Passat" 1993 року випуску державний номер НОМЕР_1 через його пошкодження.

Відповідно до  ст.  10 ч. 2,   ст.  ст.  58-60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести суду ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними та допустимими доказами. Обставини справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вартість майна визначається за погодженням між подружжям,  а при недосягненні згоди -виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

На доведення вартості вищезазначеного автомобіля сторони надали суду висновок авто товарознавчого дослідження № П-109 від 19.10.2006 p.,  проведеного судовим експертом ОСОБА_8,  повноваження якого посвідчено свідоцтвом Міністерства юстиції України № 584,  та довідку про вартість транспортного засобу,  надану за запитом адвоката позивача від 23.01.2007 р. оцінювачем ОСОБА_9,  який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 2551/04,  виданий Фондом державного майна України 05.05.2004 р. (а.с.  36-50,  96-97). Оскільки сторони не довели суду факту знищення або пошкодження даного майна одним з них,  ринкова вартість транспортного засобу,  що була визначена оцінювачем ОСОБА_9 на підставі довідкових даних,  нормативного пробігу та строку експлуатації автомобіля даної марки,  без врахування технічного стану автомобіля сторін,  не приймається судом до уваги. У відповідності до вимог Закону України „Про судову експертизу" при визначенні вартості автомобіля,  що є спільною сумісною власністю сторін,  суд бере до уваги висновок судового експерта № П-109 від 19.10.2006 p.,  згідно якого вартість автомобіля з врахуванням комплектності,  технічного стану на час огляду складає 17186, 71 грн. (а.с.  36-50). Показання свідків ОСОБА_10,  ОСОБА_11. та ОСОБА_12.,  які бачили автомобіль сторін до проведення експертного дослідження та огляду транспортного засобу експертом (акт №109 - а.с.  41),  інших обставин по справі не доводять і висновків експерта не спростовують.

Вартість іншого рухомого майна,  що є спільною сумісною власністю сторін,  суд визначає на підставі його огляду і оцінки,  здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю „АГРОС",    що  має  сертифікат суб'єкта оціночної діяльності  №  4087/05,    виданий  Фондом

3

державного майна України 01.09.2005 р. (а.с.  67-84). Згідно звіту оцінювача,  ринкова вартість меблевої стінки „Юлія" з урахуванням зносу станом на 06.12.2006 р. складає 554 грн.,  м'яких меблів „Мадрид" - 945 грн.,  холодильника „INDESIT" - 842 грн.,  телевізора „LG" - 386 грн.,  бойлера „OLIMPIA" - 287 грн. Товарні чеки суб'єктів підприємницької діяльності,  які здійснюють торгівлю аналогічним товаром,  що їх надано відповідачем по справі ОСОБА_3.  (а.с.  27-30),  не приймаються судом до уваги,  оскільки не доводять дійсної вартості спірного майна.

Вартість гаража з підвалом під АДРЕСА_1 м.  Комсомольська Полтавської області,  визначається судом на підставі договору купівли-продажу від 15.04.2003 p.,  відповідно до якого загальна вартість даного нерухомого майна становить 5794 грн. (а.с.  64).

Інших належних та допустимих доказів,  що доводять вартість спільного майна подружжя,  сторонами по справі надано не було.

При визначенні способу поділу спільного майна сторін в натурі,  не відступаючи від начала рівності їх часток,  суд враховує зазначену вартість цього майна та інтереси неповнолітної дитини сторін,  яка проживає із позивачкою (а.с.  7).

За взаємною згодою сторін автомобіль „Volkswagen Passat" 1993 року випуску,  державний номер НОМЕР_1,  як неподільну річ,  суд присуджує відповідачеві.

З метою задоволення потреб дитини сторін,  а також в зв'язку із присудженням відповідачеві однієї неподільної речі вартістю 17186 грн. 71 коп.,  суд присуджує позивачці речі побутового призначення - меблі,  холодильник,  телевізор,  бойлер,  та гараж з підвалом під АДРЕСА_1 м.  Комсомольська Полтавської області,  всього загальною вартістю 8808 грн.

Різниця між вартістю майна,  що його присудженого сторонам,  та грошовою оцінкою спільного майна,  що припадає на частки кожного із подружжя,  підлягає грошовій компенсації з боку сторони,  що одержує в натурі майно більшої вартості.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  69-71 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст.  10,  11,   ст.  59 ч. 2,   ст.  60,   ст.  ст.  213-215,  223,  294 ЦПК України,  суд

РІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3задовольнити частково.

Розділити спільне майно подружжя,  присудивши в натурі:

ОСОБА_1 гараж з підвалом АДРЕСА_1,  м.  Комсомольська вартістю 5794 грн.,  меблеву стінку „Юлія",  вартістю 554 грн.,  м'які меблі „Мадрид" вартістю 945 грн.,  телевізор „LG" вартістю 386 грн.,  холодильник „INDESIT" вартістю 842 грн.,  бойлер „OLIMPIA 80 л" вартістю 287 грн.,  а всього майна на загальну суму 8808 грн.;

ОСОБА_3 автомобіль „Volkswagen Passat" 1993 року випуску,  державний номер НОМЕР_1,  вартістю 17186 грн. 71 коп.

Стягти з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 доплату грошової компенсації вартості її частки у спільній власності в розмірі 4189 грн. 35 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо заяву або апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Полтавської області через Комсомольський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення,  апеляційна скарга на рішення суду подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня його проголошення.