РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/3663/13-ц
07.06.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Михайлова В.Є., при секретарі - Павлюченко Т.В., за участю позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2, відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Сімферополя цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особистого права власності на частку майна,
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, уточнивши в подальшому свої вимоги (а.с. 113-117) і просила виділити їй 2/3 від 1/2 частки жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 2/3 частки від 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0585 га, розташованою за тією ж адресою, грошову суму в розмірі, рівному половині суми виплат за кредитом за автомобіль марки ВАЗ 2171 Priora універсал, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також 1/2 частку позики, яка складає 5000 доларів США, а відповідачеві просила виділити 1/3 частку від 1/2 вказаного вище жилого будинку, автомобіль марки ВАЗ 2171 Priora універсал, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та 1/2 частку позики, яка складає 5000 доларів США. Заявлені вимоги мотивувала тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 09.10.1998 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. З жовтня-листопада 2012 року фактичні шлюбні відносини між ними припинилися, 15.03.2013 року шлюб між ними розірвано. Позивачка зазначає, що за період шлюбу ними було набуто наступне майно: 1/2 частка жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 1/3 частки від 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0585 га, розташованою за тією ж адресою, автомобіль ВАЗ 2171 Priora універсал, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на придбання якого було взято кредит, який на сьогоднішній час повністю не погашено. Крім того, на ремонт будинку вони з відповідачем брали в борг грошові кошти на загальну суму 10000 доларів США. Позивачка, посилаючись на положення ст.ст. 65, 70, 71 СК України просила задовольнити заявлені нею вимоги. При зазначеному ОСОБА_1 розподілі домоволодіння та земельною ділянки остання посилалася на обставину проживання з нею двох неповнолітніх дітей і можливості у зв'язку з цим відступлення від засади рівності часток подружжя.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 (а.с. 74-76) та просив визнати за ним право особистої власності на 1/2 частки жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частки земельної ділянки від загальної площі 0,0585 га, розташованого за тією ж адресою, мотивуючи свої вимоги тим, що вказана частка спірного жилого будинку та земельної ділянки була придбана за його особисті кошти, внаслідок продажу ним належної на праві особистої власності двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3 просили відмовити за його необґрунтованістю.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та мотивовано просили відмовити в їх задоволенні, зустрічний позов підтримали з викладених в ньому мотивів.
Заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи №124/1084/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 09.10.1998 року (а.с. 19).
Від даного шлюбу у сторін є двоє неповнолітніх дітей - син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18) та донька ОСОБА_5 (а.с. 17).
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.03.2013 року шлюб між сторонами розірвано (16).
В період перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами по справі було набуто наступне майно: 1/2 частки жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що складається з жилого будинку під літ. «А», вбиральні під літ. «Г», сараю під літ. «Ж» сараю під літ. «В», тамбуру-тимчасової будівлі під літ. «в», сараю під літ. «Б», сараю під літ. «З» та 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0585 га, розташованою за тією ж адресою на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.2012 року (59-64), а також автомобіль марки ВАЗ 2171 Priora універсал, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано 18.10.2010 року (а.с. 96). Дане майно зареєстровано за ОСОБА_6
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно до положень ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що після розірвання шлюбу сторони проживають окремо один від одного. При цьому неповнолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають з позивачкою у спірному домоволодінні.
Дану обставину не заперечував в ході судового засідання і сам відповідач ОСОБА_3
Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 в заявленому нею позові просила суд відступити від принципу рівності часток подружжя та виділити їй у власність 2/3 частки спірних часток будинку та земельної ділянки з підстав проживання з нею неповнолітніх дітей, виділивши при цьому у власність ОСОБА_3 1/3 частки від спірної 1/2 частки будинку та земельної ділянки.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_3 в заявлених ним позовних вимогах та в ході судового засідання просив виділити 1/2 частку жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0585 га, розташованою за тією ж адресою в його особисту власність з підстав придбання даного майна, хоча і в період шлюбу з ОСОБА_1, але за його власні кошти.
Проте дані доводи ОСОБА_3 не знайшли підтвердження в ході судового засідання, а тому є неспроможними і посилання ОСОБА_3 на ту обставину, що спірні 1/2 частки будинку та земельної ділянки було придбано на грошові кошти, виручені з продажу належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 не підтверджені жодним належним доказом.
Таким чином, спірні частки будинку та земельної ділянки суд вважає об'єктом права спільної сумісної власності сторін, оскільки його набуто під час перебування у шлюбі, у зв'язку з чим кожен з подружжя має рівні права на нього, а тому зазначене майно підлягає розподілу між подружжям.
Ухвалюючи дане рішення та розподіляючи 1/2 частку будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 суд приймає до уваги ту обставину, що з ОСОБА_1 проживає двоє дітей і, таким чином, вважає за необхідне збільшити її частку спільного майна, виділивши їй у власність 2/3 його частки, застосувавши при цьому положення ст. 70 СК України, якою передбачено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення. Відповідно до ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.
Що стосується автомобілю марки ВАЗ 2171 Priora універсал, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який також є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, то суд вважає за можливе виділити його у власність ОСОБА_3, оскільки дане майно є неподільною річчю і фактично даний автомобіль перебуває в користуванні саме ОСОБА_3, задовольнивши при цьому вимоги ОСОБА_1 в частині виплати їй половини суми виплат за кредитом за вказаний транспортний засіб, оскільки, як свідчать матеріали справи та підтвердили обидві сторони в ході судового засідання, спірний автомобіль було придбано в кредит, загальна сума якого складає 64959,40 грн., що підтверджується довідкою і вказана сума сторонами не оспорювалася.
Розподіляючи майно між сторонами, суд вважає за необхідне припинити на нього право спільної сумісної власності у відповідності до вимог до ч. 3 ст. 372 ЦК України, згідно до якої у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
ОСОБА_1 також заявлено вимоги про виділення їй та відповідачу по 1/2 частки боргу, загальна сума якого складає 10000 доларів США, пояснюючи що вказану суму вона з разом з відповідачем брали на ремонт будинку, що є їхньою спільною власністю і тому, на думку останньої, дана сума підлягає розподілу між подружжям, оскільки грошові кошти отримувалися для забезпечення нормального проживання сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст. 65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Частиною 4 даної норми Закону встановлено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Проте заявлені ОСОБА_1 вимоги в частині виділення їй та відповідачу по 1/2 частки боргу, суд вважає недоведеними та не підтвердженими належними доказами, тому не знаходить і підстав для застосування положень ст. 65 СК України.
Усі інші доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в обґрунтування заявлених ними позовних вимог, суд не приймає до уваги з підстав їх недоведеності.
Відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені сторонами, а саме: судовий збір, стягненню на користь сторін не підлягає, у зв'язку з частковим задоволенням, як первісних, так і зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
В и р і ш и в:
Первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Розподілити майно, яке є спільною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та визнати за:
- ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки від 1/2 частки жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що складається з жилого будинку під літ. «А», вбиральні під літ «Г», сараю під літ. «Ж» сараю під літ. «В», тамбуру-тимчасової будівлі під літ. «в», сараю під літ. «Б», сараю під літ. «З».
- ОСОБА_3 право власності на 1/3 частки від 1/2 частки жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що складається з жилого будинку під літ. «А», вбиральні під літ «Г», сараю під літ. «Ж» сараю під літ. «В», тамбуру-тимчасової будівлі під літ. «в», сараю під літ. «Б», сараю під літ. «З».
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на 1/2 частки жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки ВАЗ 2171 Priora універсал, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Припинити право спільної сумісної власності на автомобіль марки ВАЗ 2171 Priora універсал, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 32479 (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) гривень 70 копійок.
В задоволенні решти частини первісних та зустрічних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: В. Є. Михайлов