№  2-1462/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ України

10 вересня2008 року                                                                                 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі :   судді                       Войтко Ю.Б.

при секретарі:                         Філіпчук С.М.

за участю представника

позивача:                                ОСОБА_2

відповідача:                           Павловського Б.С.

розглянувши  у   відкритому  судовому   засіданні    цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Хлібозахист» про визнання права власності,

Встановив:

До Вінницького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 за позовом до приватного підприємства «Хлібозахист» про визнання права власності в якій позивач зазначає, що згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від ІНФОРМАЦІЯ_2, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Марунько О.Г. та зареєстрований ВООБТІ  2 лютого 2007 року за реєстровим № 3,  приватне підприємство «Хлібозахист» продало позивачу нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, тобто за цим договором позивач придбав будівлі, що позначені літерами А, Б, В, Г. Земля площею 14,0540 га, що знаходиться під зазначеним нерухомим майном, згідно договору від ІНФОРМАЦІЯ_3, укладеного між Вінницькою районною державною адміністрацією та приватним  підприємством «Хлібозахист» передавалася останньому в оренду. 3 грудня 2006 року  ПП «Хлібозахист» земельну ділянку площею 0,8832 га,  згідно договору оренди, передало в користування позивачу.

            Маючи право користування землею, згодом ОСОБА_1добудував будівлі Е, Ж, З, І, К, Л, м\Е, м\Ж, м\З, м\К, м\Л, М, Д,  п\Д, п1\д, д, д1, д2. При будівництві зазначених будівель було дотримано архітектурних,  будівельних, санітарних, екологічних, та інших норм і правил, а також правил використання земельної ділянки за призначенням, про що свідчить висновок спеціаліста (судового  експерта) НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте відповідач не визнає права власності  на збудоване майно за позивачем, стверджуючи, що оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, знаходиться у відповідача в оренді, то право власності на збудоване на такій землі майно має належати йому. З такою позицією відповідача позивач не погоджується, оскільки з моменту продажу нерухомого майна всі права користування землею перейшли до нового власника будівель, тобто до позивача, дозвіл на будівництво  спірного майна рішенням виконавчого комітету Парпуровецької сільської ради від 23.01.2007 року  надано позивачу, а не відповідачу, будівництво споруд здійснювалося за  кошти ОСОБА_1, відповідач не звертався за оформленням права власності на зведене нерухоме майно, а тому висновок відповідача про те, що майно має належати йому, є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

            Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ст. 174 ЦК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.         

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено по справі, що згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від ІНФОРМАЦІЯ_2, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Марунько О.Г. та зареєстрований ВООБТІ  2 лютого 2007 року за реєстровим № 3,  приватне підприємство «Хлібозахист» продало позивачу нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що позначені літерами А, Б, В, Г. Земля площею 14,0540 га, що знаходиться під зазначеним нерухомим майном, згідно договору від ІНФОРМАЦІЯ_3, укладеного між Вінницькою районною державною адміністрацією та приватним  підприємством «Хлібозахист» передавалася останньому в оренду. 3 грудня 2006 року  ПП «Хлібозахист» земельну ділянку площею 0,8832 га.,  згідно договору оренди від 03 грудня 2006 року, передало в користування позивачу. Згідно рішення виконавчого комітету Парпурівецької сільської ради № 8 від 23.01.2007 року «Про надання дозволу на будівництво будинків відпочинку та сауни» позивачу надано дозвіл на будівництво будинків відпочинку та сауни на землях сільської ради, орендовані ПП «Хлібозахист», площею 0,8832 га. в селі Хижинці, Вінницького району Вінницької області, по вул. 1-го травня, 48 а. Проектну документацію узгоджено у відділі архітектури Вінницького району та інших відповідних організаціях. При будівництві зазначених будівель було дотримано архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також правил використання земельної ділянки за призначенням, про що свідчить висновок спеціаліста НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п. 3 ст.  415 ЦК України, особа, до якої перейшло право власності на будівлі, набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і попередній власник будівлі.

Згідно  ст. 376 п. 5 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту прав позивача, який заключивши договір з відповідачем та отримавши відповідне рішення на будівництво, з урахуванням правил використання земельної ділянки, діями відповідача позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Тому суд прийшов до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 376, 415 ЦК України, суд,

Вирішив:

  Позов ОСОБА_1 задовольнити.

 Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежилі приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1, а саме на:

-  Будинок прийому їжі під літерою «Д», куди входить:

приміщення №1, яке складається з підвал у  «п /Д»,  що складається з: підсобного приміщення  1-1 площею 43,7 кв.м., коридору 1-2 площею 3,6 кв.м., підвалу 1-3 площею 19,0 кв.м.,

на І-му поверсі: приміщення № 2, що складається з: тамбура 2-1 площею 2,8 кв.м., кімнати прийому їжі 2-2 площею 47,0 кв.м., комори 2-3 площею 4,9 кв.м., кухні 2-4 площею 13,0 кв.м., санвузла 2-5 площею 3,4 кв.м.,

на  ІІ-му поверсі: приміщення №3, що складається з: мансарди 3-1 площею 66,0 кв.м.

- Будинок відпочинку під літерою «Е», що складається з приміщення №1, куди входять: кімната 1-1 площею 21,3 кв.м., санвузол 1-2 площею 1,9 кв.м.,

приміщення № 2, куди входить «мансарда М/Е», що складається з:  кімнати 2-1 площею 12,7 кв.м., санвузла 2-2 площею 1,8 кв.м.

- Будинок відпочинку під літерою «Ж», що складається з:

 приміщення № 1, куди входить: кімната 1-1 площею 21.5 кв.м., санвузол 1-2 площею 1,9  кв.м.,

          приміщення № 2, куди входить  мансарда літ. «М/Ж», що складається з:  кімнати 2-1 площею 12,7 кв.м., санвузла 2-2 площею 1,8 кв.м.

- Будинок відпочинку під літерою «З», що складається з:

приміщення № 1, куди входить: кімнати 1-1 площею  21,4 кв.м., санвузла 1-2 площею 1,9 кв.м.,

приміщення № 2, куди входить мансарда «М/З», що складається з: кімнати 2-1 площею 12,8 кв.м., санвузла 2-2 площею 1,8 кв.м.

- Будинок відпочинку під літерою «І», що складається з:

приміщення № 1, куди входять: кімната 1-1 площею 21,4 кв.м., санвузол 1-2 площею 1,9 кв.м.,

приміщення № 2, куди входить мансарда «М/І», що складається з:  кімнати 2-1 площею 12,9 кв.м., санвузла 2-2 площею 1,8 кв.м.

-    Будинок відпочинку під літерою «К», що складається з:

приміщення № 1, куди ходить:  кімната 1-1 площею 21,4 кв.м.,

санвузол 1-2 площею 2,0 кв.м.,

приміщення № 2, яке складається з мансарди «М/К», куди входить:  кімната 2-1 площею 13,0 кв.м., санвузол 2-2 площею 1,8 кв.м.

-    Будинок відпочинку під літерою «Л», що складається з:

 приміщення № 1, куди входить: кімната  1-1 площею 21,3 кв.м.,

санвузол 1-2 площею 1,9 кв.м.

приміщення № 2, яке складається з  мансарди «М/Л», що складається з: кімнати 2-1 площею 12,8 кв.м., санвузла 2-2 площею 1,8 кв.м.

             Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: