Справа № 2-7/2012 Провадження № 22-ц/795/1088/2013 Головуючий у I інстанції: Бережняк В. Д.

Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

05 червня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2013 року у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване, винесено без з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи і таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду першої інстанції щодо того, що ні одна з експертиз не дала висновок про можливий виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності сторін, прямо суперечить наявним у справі доказам, оскільки згідно висновку № С-27 судової будівельно-технічної експертизи від 16.03.2011 року, проведеної судовим експертом Чернігівської Регіональної Торгово-Промислової Палати Н.О.Пінчук, надано позитивну відповідь на питання щодо можливості виділу у власність позивача та відповідача частини приміщень АДРЕСА_1. Експерт у зазначеному висновку наводить 4 варіанти виділу частини приміщень у власність окремо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із залишенням місць загального користування у спільній частковій власності.

Також апелянт зазначає, що висновком № 1697/11-24 судової будівельно-технічної експертизи від 22.12.2011 року, проведеної Чернігівським відділенням Київської науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надано позитивну відповідь про можливість розподілу вищевказаних приміщень та наводить 2 варіанти виділу частини приміщень у окрему власність сторін по справі.

Крім того, апелянт вказує, що ч. 1 ст. 364 ЦК України, згідно якої співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, не містить жодного посилання чи обмеження на залишення частини спірного майна, з якого відбувається виділ, у спільній частковій власності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, суд першої інстанції виходив з того, що ні одна з проведених експертиз по справі не дала висновок про можливий виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності сторін по справі, що передбачає відповідно до ст. 364 ЦК України припинення права спільної часткової власності, оскільки експерти фактично надавали висновки про можливий порядок користування співвласністю, а не можливий його виділ як просили по справі сторони.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САС № 676668, виданого Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області 10.04.2009 року ОСОБА_3 - є співвласником 14/25 (чотирнадцять двадцять п'ятих) часток не житлового приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 275,9 м2. Право спільної часткової власності ОСОБА_3 на Приміщення № 2 та № 3 зареєстровано КП „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради згідно з Витягом про реєстрацію від 15.04.2009 року за реєстраційним № 27013752. ОСОБА_4 згідно з вказаними документами належить 11/25 (одинадцять двадцять п'ятих) часток у праві власності на Приміщення № 2 та № 3.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САС № 676667, виданого Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області 10.04.2009 року ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності 1/2 (одна друга) часток не житлового приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 196,1 м2. Право спільної часткової власності ОСОБА_3 на Приміщення № 4 зареєстровано КП „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради згідно з Витягом про реєстрацію від 15.04.2009 року за реєстраційним № 27013825. ОСОБА_4 згідно із вказаними документами належить 1/2 (одна друга) часток у праві власності на Приміщення № 4.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У Висновку № С-27 судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2011 року, проведеної Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, зазначено, що:

А: 1.Можливі варіанти поділу в натурі нежитлових приміщень № 2, 3, 4, розташованих по АДРЕСА_1 між позивачкою ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 відповідно до ідеальних часток у спільній частковій власності описані в дослідницькій частині висновку та зображені у додатках № 1, №1.1, №2, №3, №3.1, №4, №6.1.

2. Виконати поділ в натурі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, між позивачкою та відповідачами відповідно до ідеальних часток у спільній частковій власності не можливо.

Б: 1.Можливість виділення у власність в порядку розподілу ОСОБА_3 з приміщень № 2 та № 3 кабінет 2-11, площею 9,40 кв.м. відповідну частину торгового залу 2-12, площею 70,80 кв.м. без урахування зменшення площі при встановленні перегонки та влаштуванні тамбуру; кабінет 2-17 пл. 10,4 кв.м.; з Приміщень № 4 виділяються: торговий зал пл. 69,40 кв.м. без урахування зменшення площі при встановленні перегородки та влаштування тамбуру показано у дослідницькій частині у варіанті № 3 до висновку та зображено на додатках №5, №5.1, №6 до висновку.

2.Можливість виділити у власність в порядку розподілу ОСОБА_4 з Приміщень №2 та №3: торговий зал 2-13 площею 72,00 кв.м без урахування зменшення площі при встановленні перегородки та влаштуванні тамбуру; Приміщень №4: кабінет 4-3 площею 13,70 кв.м. та торговий зал 4-4 площею 69,40 кв.м., залишивши іншу частину приміщень у спільній частковій власності списано у дослідницькій частині висновку у варіанті №3 до висновку та зображено на додатках №5, №5.1, №6.

У Висновку №1697/11-24 судової будівельно-технічної експертизи від 22.12.2011 року, складеного Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вказано, що:

1. Згідно Державних Будівельних Норм України. Будівлі і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення ДБН В.2.2-9-99, ДБН В.1.1.7-2002, ДБН В.2.2-23:2009 та ДБН В.2.5-20-2001 „Газоснабжение" варіанти поділу навпіл нежитлових приміщень АДРЕСА_1 між позивачкою та відповідача відповідно до їхніх ідеальних часток у спільній частковій власності, при цьому, щоб у кожного з власників був власний (окремий) вхід неможливо. Котельня та щитова в спільному користуванні.

Варіанти поділу нежитлових приміщень АДРЕСА_1 між позивачем і відповідачем відповідно до їхніх ідеальних часток у спільній частковій власності викладені в дослідницькій частині висновку на стор. 10-12, та показані в Додатках № 1, 2, 3.

2. Загальний розмір нежитлового приміщення АДРЕСА_1 становить 140,9 м2.

3. Загальний розмір нежитлового приміщення АДРЕСА_1 відповідає технічній документації.

Як вбачається з висновку № 16-12С судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2012 року, проведеної Комунальним підприємством Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації:

1. Дійсна ринкова вартість двоповерхової нежитлової будівлі з мансардним поверхом та підвальним поверхом розташованої за адресою по АДРЕСА_1, складає 3127099 грн. (три мільйони сто двадцять сім тисяч дев'яносто дев'ять грн.).

2. Дійсна ринкова вартість не житлового приміщення АДРЕСА_1 складає 1199608 грн. (один мільйон сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісім грн.).

Дійсна ринкова вартість не житлового приміщення АДРЕСА_1 складає 828617 грн.(вісімсот двадцять вісім тисяч шістсот сімнадцять грн.).

3. Нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_1 поділена на об'єкти нерухомості, а саме:

нежитлове приміщення №1 загальною площею 140,9 кв.м. - власник приміщення в цілому є ОСОБА_8

нежитлове приміщення №2,№3 загальною площею 275,9 кв.м. - власниками в спільній частковій власності є ОСОБА_4 11/12 частин та ОСОБА_3 14/25 частин.

нежитлове приміщення №4 загальною площею 196,1 кв.м власниками в спільній частковій власності є ОСОБА_4 1/2 та ОСОБА_3 1/2 частини.

нежитлове приміщення №5 загальною площею 172,6 кв.м власник приміщення в цілому є ОСОБА_4

Поділ об'єкта нерухомості приміщення №2, №3 з облаштуванням окремого виходу із будівлі неможливий, виходячи з об'ємно-планувального рішення об'єкта нерухомості та належить ОСОБА_3 кабінету 11 з лівої сторони поверху та кабінету 17 з правої сторони поверху, наявність одного санвузла на поверсі, вимогу ДБН про наявність двох евакуаційних виходів з торгівельного залу, наявність однієї котельні, поділити об'єкт нерухомості без приміщень спільного користування технічно не можливо. В даному об'єкті нерухомості можливо визначити порядок користування приміщеннями з приміщеннями спільного користування.

Поділ об'єкта нерухомості приміщення №4 з облаштування окремого виходу із будівлі неможливий, виходячи з об'ємно-планувального рішення об'єкта нерухомості, наявність одного входу до поверху, наявність однієї щитової користуватися об'єктом нерухомості без приміщень спільного користування технічно не можливо. В даному об'єкті нерухомості можливо визначити порядок користування приміщеннями з приміщеннями спільного користування.

4. Визначити варіанти порядку користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками не житлової будівлі технічно неможливо.

5. Визначення вартості обладнання систем комунальній не є компетенцією будівельно-технічної експертизи.

6. Визначення вартості частки ОСОБА_4 в обладнанні систем комунікацій не виявляється можливим з огляду на те, що надання висновку за п'ятим питанням не входять до компетенції будівельно-технічної експертизи.

7. Обладнання індивідуальними системами комунікації електро-, тепловодопостачання об'єктів нерухомості можливе лише при отриманні дозволу відповідної організації на проведення робіт по обладнанню нежитлових приміщень індивідуальними системами, дозволу на розроблення проектної документації, розробленої проектної документації на обладнання нежитлових приміщень індивідуальних систем комунікацій.

8. Вартість необхідного переобладнання визначається проектною документацією.

Таким чином, розглянувши та дослідивши всі висновки судових експертиз колегія суддів апеляційного вважає, що висновок № 16-12С судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2012 року, проведеної Комунальним підприємством Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації є найбільш розширеним, детальним та правильним.

У даному висновку експертизи, при вирішенні питання про можливі варіанти поділу в натурі нежитлової будівлі, що знаходиться в спільній частковій власності сторін, експертом було зазначено, що поділ можливо розглянути тільки об'єкта нерухомості яке знаходиться в спільній частковій власності, а саме нежитлове приміщення №2, №3 між співвласниками та нежитлове приміщення №4 між співвласниками.

З вищевказаного висновку вбачається, що в спірному об'єкті нерухомості, виходячи з об'ємно-планувального рішення об'єкта нерухомості, наявності одного входу до поверху, наявності однієї щитової, користуватися об'єктом нерухомості без приміщень спільного користування технічно не можливо. В даному об'єкті нерухомості фактично можливо визначити, тільки порядок користування приміщеннями з приміщеннями спільного користування, проте не можливий його виділ як просили по справі сторони.

Запропонований варіант виділу в натурі частки з майна представником позивача передбачає залишення фактично 1/3 частини майна у спільній власності сторін по справі і не є виділом в розумінні вимог ст. 364 ЦК України.

Крім того, ні одна із сторін по справі не побажала отримати компенсацію вартості його частки у спів власності у відповідності з положеннями ст. 364 ЦК України, а за таких обставин по справі підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи апеляційної скарги, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для можливого виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності сторін, суперечить матеріалам справи, оскільки висновки експертиз давали можливі варіанти поділу спірного майна, не заслуговують на увагу, так як всі експертизи, які проводилися по справі, надавали висновки фактично про можливий порядок користування співвласністю, а не можливий його виділ як просили сторони по справі, а тому зазначені доводи позивача не можливо визнати такими, що не враховані судом першої інстанції та які свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення суду першої інстанції і не підтверджені жодним доказом відповідно до правил ст.ст. 57-66 ЦПК України.

За таких обставин, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: