АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-02008/11
Номер провадження 22-ц/786/2233/2013 Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О.
Доповідач Пилипчук Л. І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Пилипчук Л.І.
суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.,
при секретарі: Філоненко О.В.,
за участю: представника позивачки ОСОБА_1, представників відповідача Гусак Ю.А., Піхулі В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго»
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Бліцсервіс», ПАТ «Полтаваобленерго» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до ТОВ «Бліцсервіс» та ПАТ «Полтаваобленерго», в якому просила зобов'язати відповідачів демонтувати опору високовольтної лінії електропередач, розташовану на її земельній ділянці, стягнути на її користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4000,00 грн., компенсацію моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позову вказувала, що є власницею земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1
Зазначала, що на території вказаної земельної ділянки спеціальні обмеження та сервітути відсутні. Разом з тим, 15 травня 2010 року співробітники Полтавської філії ПАТ «Полтаваобленерго», всупереч її запереченням, знищивши паркан, плодові дерева та кущі, провели на території її ділянки високовольтну лінію електропередач.
Посилалася на те, що протиправними діями відповідача їй заподіяно матеріальних збитків та моральних страждань.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ПАТ «Полтаваобленерго» демонтувати опору високовольтної лінії електропередач в АДРЕСА_1, розташовану на території земельної ділянки, належної на праві приватної власності на землю ОСОБА_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії АЗ №181808 від 22 червня 2009 року.
Стягнуто з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у сумі 3 000,00 грн. та понесені нею по справі судові витрати у загальній сумі 1 949,70 грн.
Стягнуто з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь держави судовий збір у сумі 181,90 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ПАТ «Полтаваобленерго», який посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що навесні 2010 року проводилася реконструкція старої лінії електропередач, а не проведення нової. Вказує, що робочий проект реконструкції розподільчих електричних мереж в с. Щербані було затверджено відповідними інстанціями ще в лютому 2008 року, тобто до часу отримання позивачкою державного акту на землю.
Вважає, що зі змісту акту відновлення меж земельної ділянки в натурі від 04 березня 2013 року та зарису земельної ділянки, на якому видно проходження повітряної лінії електропередач та охоронну зону вздовж лінії, вбачається, що державний акт на землю ОСОБА_4 видано з порушенням.
Посилається на те, що матеріальна шкода позивачці не завдавалася, оскільки співробітники ПАТ «Полтаваобленерго» діяли в межах закону та здійснювали очищення траси повітряної лінії від насаджень. Факт заподіяння моральних страждань позивачці також вважає недоведеним.
Натомість відповідно до ст.34 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» власники та користувачі земельних ділянок зобов'язані сприяти працівникам підприємств під час виконання ними планових і аварійно-відновлювальних робіт в організації під'їздів д об'єктів транспортування електроенергії.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №181808 від 22 червня 2009 року /а.с.8/.
Через належну позивачці земельну ділянку прокладено повітряну лінію електропередач, в тому числі на земельній ділянці розміщено одну опору повітряних ліній електропередач.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ПАТ «Полтаваобленерго» демонтувати опору лінії електропередачі із належної їй земельної ділянки, суд першої інстанції виходив із того, що зазначене вище майно заважає позивачці у повній мірі користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Проте колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком з огляду на наступне.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як пояснили суду представники відповідача, лінія електропередач побудована в кінці 50-х років минулого століття та з того часу перебуває на балансі підприємства.
Проект реконструкції електричної мережі затверджено в 2008 році.
Таким чином, повітряна лінія, яка проходить через земельну ділянку ОСОБА_4, була побудована до одержання останньою державного акту про право власності на землю.
Згідно ст.76 ЗК України землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувався. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередач встановлюються охоронні зони.
Стаття 112 ЗК України встановлює, що охоронні зони створюються: уздовж ліній зв'язку електропередачі для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
З урахуванням викладеного ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку з обмеженнями, передбаченими чинним законодавством.
Таким чином, діючим законодавством передбачено уздовж електролінії, що проходить через земельну ділянку, якою користується позивачка, охоронна зона, в межах якої власник зобов'язаний використовувати її з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони еклектичних мереж, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 щодо зобов'язання відповідача перенести повітряну лінію електропередачі є безпідставними.
Крім того, частиною 6 статті 19 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.
Згідно ст.32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» в охоронних зонах кабельних ліній електропередачі власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам забороняється: саджати дерева та кущі, зводити будинки, споруди будь-якого призначення.
Відповідно до ч.2 п.4 Правил охорони електричних мереж, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 04.03.1997 року № 209, у межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.
Згідно п.5 вищезазначених Правил, охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстані 2 метри для повітряних ліній напругою до 1 кВ.
Пунктом 7 Правил передбачено прокладання просік уздовж повітряних ліній електропередач. Розчищення просік здійснюють енергопідприємства, у віданні яких перебувають повітряні лінії електропередачі, а у разі взаємної домовленості - підприємства, організації, приватні особи, у власності чи користуванні яких знаходяться лісові масиви, парки, заповідники, сади та інші багаторічні насадження, згідно з порядком, визначеним енергопідприємством. У разі самочинної посадки підприємствами або приватними особами дерев й інших багаторічних насаджень в охоронній зоні електричних мереж, роботи з приведення належного стану просік виконуються за рахунок цих підприємств і осіб.
Отже дії працівників Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» щодо приведення до належного стану охоронної зони, яка розташована на земельній ділянці позивачки, вчинялися у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому протиправність діяння, як підстава компенсації моральної шкоди, - відсутня.
Оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення районного суду з ухваленням нового по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п.1,4 ч.1 ст. 309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» - задовольнити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Бліцсервіс», ПАТ «Полтаваобленерго» - відмовити за безпідставністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук
СУДДІ: /підпис/ Т.О. Кривчун /підпис/ О.В. Чумак
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук