Справа № 2 - 104/2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2008 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Войтко Ю.Б.,
при секретарі: Томенко І.В.,
з участю представника позивача: Стьоби Ю.М.,
відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_4
представника служби у справах
дітей Вінницької районної
держадміністрації Багрій В.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовною заявою Деснянської селищної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю представника служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації про виселення без надання іншого жилого приміщення та за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини до Деснянської селищної ради про визнання права власності на квартиру, -
В с т а н о в и в :
Деснянська сільська рада звернулась до Вінницького районного суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю представника служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації про виселення без надання іншого жилого приміщення, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до рішення Деснянської селищної ради Вінницького району НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, Деснянська селищна рада Вінницького району є власником гуртожитку під АДРЕСА_1, Вінницького району та області. Відповідачеві ОСОБА_3, відповідно до ордеру НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого ВАТ КХП №2 було, надано в користування кімнати НОМЕР_1 та НОМЕР_4 загальною площею 40,6 м2 в згаданому гуртожитку. З грудня місяця 2005 року відповідач не проживав в даному приміщенні, через що Деснянська селищна рада звернулась до суду з позовом про визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 був визнаний таким, що втратив право на користування жилим приміщенням - кімнатами НОМЕР_1 та НОМЕР_4 в гуртожитку, розташованому в АДРЕСА_1, його ж знято з реєстрації за згаданою адресою. Члени його сім'ї в даному гуртожитку на цей час не проживали та зареєстровані не були. Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_4 відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_3, а рішення Вінницького районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 залишено без змін. Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2007 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» відхилено касаційну скаргу ОСОБА_3, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишені без мін.
Відповідно до ч. З ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на цю обставину не потребує доказування факт не проживання відповідачів в спірному жилому приміщенні на момент постановлення попередніх судових рішень. Після постановлення судового рішення по попередній справі відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_2 самовільно вселились в кімнати НОМЕР_1 та НОМЕР_4 в гуртожитку по АДРЕСА_1 Вінницького району Вінницької області.
Враховуючи зазначене, позивач просить висилити відповідачів з кімнат НОМЕР_1, 21 зазначеного гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини звернулися до Вінницького районного суду з позовом до Деснянської селищної ради про визнання права власності на квартиру, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_3, працюючи на Вінницькому комбінаті хлібопродуктів № 2 (ВАТ КХП № 2), отримав в 2003 році спочатку одну кімнату в гуртожитку, а потім, після одруження, дві кімнати в гуртожитку за НОМЕР_1, НОМЕР_4 за адресою: Вінницька область, АДРЕСА_1, загальною площею 39, 7 кв. м. і житловою площею 23, 26 кв. м. відповідно до ордеру НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого ВАТ КХП № 2. ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5.
Вказані кімнати потребували ремонту і тому, після отримання житла, позивачі провели перший ремонт шляхом встановлення нових стін, дверей, вікон і почали постійно жити у вказаному приміщенні. Вказаний факт не заперечується Деснянською селищною радою. ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась дитина, яка часто хворіла і потребувала медичної допомоги, тому ОСОБА_1 вимушена була постійно звертатись до лікарів у
м. Вінниці. Квартира зимою була непридатна для проживання малої дитини тому, що в ній було холодно і її необхідно було капітально відремонтувати. Квартира була повторно повністю відремонтована за три місяця 2006 року, а саме була встановлена каналізація, санвузол, туалет обкладений плиткою, облаштували кухню, провели воду, поклали ламінат на підлогу, проведено утеплення стін, вікон, встановлений електролічильник та нова електропроводка.
Таким чином, сім'я ОСОБА_3, як зазначили позивачі, використовуючи будівельні матеріали придбані за власні кошти, переробила квартиру з відома Деснянської селищної ради і створила якісно нову квартиру, вартість якої істотно перевищує вартість раніше наданої квартири. Ні сесія Деснянської селищної ради, ні ДП «Десна», яка обслуговує вказаний будинок, не заперечували про проведеня ремонтних робіт і не ставили питання про позбавлення житла ОСОБА_3 та його сім'ї.
Позивачі просять визнати за ними право власності на квартиру НОМЕР_1, НОМЕР_4 в АДРЕСА_1, Вінницької області.
Ухвалою Вінницького районного суду від 17 червня 2008 року об'єднані в одне провадження справи за позовом Деснянської селищної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю представника служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації про виселення без надання іншого жилого приміщення та справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини до Деснянської селищної ради про визнання права власності на квартиру.
В судовому засіданні представник Деснянської селищної ради Стьоба Ю.М. позов Деснянської селищної ради підтримав. Уточнив позовні вимоги та просить суд висилити ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з квартири НОМЕР_1секції АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області, без надання іншого жилого приміщення. Позов ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини до Деснянської селищної ради про визнання права власності на квартиру не визнав, пояснивши, що спірна квартира належить на праві приватної власності Деснянській селищній раді і такого права вона не позбавлена, поточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймач, нова річ позивачами ОСОБА_3 при перевлаштуванні та реконструкції житла не створена.
ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні свій позов підтримали. Уточнили позовні вимоги і просять суд визнати за ними право власності на квартиру НОМЕР_1секції № 5 в АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області. Позов Деснянської селищної ради не визнали, пояснивши, що вони набули права власності на перероблену річ, є власниками спірної квартири та виселенню не підлягають.
Представник служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Багрій В.П. суду пояснила, що Опікунською радою при Вінницькій районній державній адміністрації приймались до уваги та з'ясовувались усі обставини та чинники, що стали причиною виникнення спору щодо прав на користування жилим приміщенням. Вирішення питання стосовно захисту житлових та майнових прав дитини є виключною компетенцією суду. Представник надала суду Висновок Опікунської ради при Вінницькій районній державній адміністрації.
Спеціаліст технік КП ВООБТІ Нагірняк Д.Б. суду пояснила, що спірна квартира має номер 20, знаходиться на другому поверсі в секції № 5 за адресою: АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області, має житлову площу 23,5 кв.м., загальна площа квартири складає 49,7 кв. м.. Відповідно до первинної документації на зазначену квартиру від 2004 року та технічного паспорту від ІНФОРМАЦІЯ_7 можливо зробити висновок, що здійснювалося переобладнання та перепланування зазначеного жилого приміщення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Деснянської селищної ради підлягає до задоволення, в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини слід відмовити на підставі встановлених судом фактів та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно до ордеру НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, який на той час працював на Вінницькому комбінаті хлібопродуктів № 2, рішенням адміністрації і профкому ВАТ «ВКХП № 2» надано право на зайняття житлового приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області, а саме: квартири НОМЕР_1площею 23,26 кв.м. Відповідно до акту приймання передачі відомчого жилого фонду в комунальну власність від 25 вересня 2005 року вищезгаданий гуртожиток передано на баланс Деснянської селищної ради. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_3, яке набуло чинності ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 визнано втратившим право на користування жилим приміщенням - кімнатами НОМЕР_1, 21 в гуртожитку, розташованому в АДРЕСА_1. Зобов'язано зняти ОСОБА_3 з реєстрації за адресою смт. Десна Вінницького району Вінницької області, вул. Гагаріна 2. На підставі зазначено рішення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 було знято з реєстрації за зазначеною адресою, що підтверджується адресною довідкою та не заперечується відповідачем в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Після постановлення зазначеного вище судового рішення Вінницького районного суду відповідач ОСОБА_3, разом з членами сім'ї: дружиною ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_2 самоправно, тобто без законних на то підстав, вселились в квартиру НОМЕР_1, житлового будинку сімейного типу по АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області, який з 25 вересня 2005 року знаходиться на балансі Деснянської селищної ради та згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_9 яка на даний час є власником зазначеного будинку. З підстав самоправних дій відповідачів щодо зайняття жилого приміщення, що належить Деснянській селищній раді на праві власності, позивач просить суд висилити ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з зайнятого жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення.
Даному факту відповідають правовідносини користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду відповідно до яких, що регулюються ст. 116 Житлового кодексу України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
В судовому засіданні відповідачі не довели правомірність зайняття ними квартири НОМЕР_1по АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області, чим не виконано вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, відповідач же ОСОБА_3, який відповідно до ордеру НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 мав право на зайняття спірної квартири, за рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_3 таке право втратив.
За час користування жилим приміщенням сім'я ОСОБА_3 здійснювала поточний ремонт житла, було здійснено переобладнання і перепланування жилого приміщення, що не заперечується представником Деснянської селищної ради та про що зазначає в судовому засіданні спеціаліст - технік КП ВООБТІ. На підтвердження свого позову відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надали Звіт з незалежної оцінки приміщень в комунальній квартирі НОМЕР_1секції № 5 загальною площею 39,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Даному факту відповідають правовідносини користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду відповідно до яких, що зазначено ст. 100 Житлового кодексу України, переобладнання і перепланування жилого приміщення проводиться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім»ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім»ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Аналогічні вимоги зазначені в ст. 815 ЦК України, відповідно до якої наймач не має права проводити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
До елементів перепланування жилих приміщень належить: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів. Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. Однак відповідачами не зазначено та не надано суду доказів на одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів на переобладнання і перепланування жилого приміщення, проект переобладнання або перепланування жилого приміщення, погодженого в установленому порядку.
Посилання ж ОСОБА_3, ОСОБА_1 на задоволення вимог щодо набуття за ними права власності на квартиру НОМЕР_1в АДРЕСА_1 як на перероблену річ, вимагає від позивачів за даним позовом надання суду доказів, що у процесі такої переробки з'явився об'єкт, який може кваліфікуватися, як нова річ.
Позивачі зазначених обставин не довели, чим не виконали вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Крім того, однією з умов набуття права власності на річ особою, створену шляхом переробки, є правомірність дій такої особи. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на нову річ і, крім цього, на неї покладається обов'язок відшкодування власникові збитків. Посилання позивачів та їх представника на Звіт з незалежної оцінки приміщень в комунальній квартирі НОМЕР_1секції № 5 загальною площею 39,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, як на доказ того, що вартість нової квартири істотно перевищує вартість раніше наданої квартири не має правового значення по суті заявлених вимог, оскільки за даним документом досліджувалась тільки ринкова вартість зазначеного об'єкта на дату оцінки, а також за змістом ст. 332 ЦК України, як зазначалося вище, цей спосіб набуття права власності охоплює переробку чужої речі, внаслідок чого створюється нова, а таких фактичних даних зазначений Звіт не містить.
Посилання позивачами на значні витрати при ремонті, переобладнанні та переплануванні жилого приміщенні також не мають правового значення по суті заявлених вимог, оскільки позивачам слід було спочатку виконати вимоги закону, про які зазначено вище, і лише після цього починати такі роботи.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд прийшов до висновку, що задоволенням вимог Деснянської ради про виселення сім»ї ОСОБА_3 з спірного житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення не порушує інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_2, оскільки таке рішення не суперечить висновку Опікунській раді при Вінницькій районній державній адміністрації Вінницького району Вінницької області та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Крім того, як встановлено судом з пояснень представника відповідачів ОСОБА_4, що не заперечується ОСОБА_1, остання, проживаючи з дитиною в АДРЕСА_2 та будучи там зареєстрованою і маючи право власності на частку в зазначеній квартирі, розпорядилася своєю власністю, подарувавши свою частку в квартирі сестрі, чим погіршила житлові умови дитини і, відповідно, порушила її інтереси.
Керуючись ст.ст. 100, 116 ЖК України, ст.ст. 332, 391, 815, 819 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
В и р і ш и в :
Позовну заяву Деснянської селищної ради Вінницького району про виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити.
Висилити ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з квартири НОМЕР_1секції АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області, без надання іншого жилого приміщення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини про визнання права власності на квартиру відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: