УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2-0117-250/11 Головуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.
№ провадження: 22-ц/190/3150/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.
"10" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Ісаєва Г.А.
Суддів:Белинчук Т.Г. Підлісної І.А.
При секретарі:Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Сакської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратило право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Сакської міської ради АР Крим, треті особи - Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сакського міського відділу Головного управління внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права на проживання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 22 березня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Сакська міська рада АР Крим звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратило право користування житловим приміщенням. Позов мотивовано тим, що позивач є власником гуртожитку АДРЕСА_1. Кімнати №39 та № 40 цього гуртожитку наймав відповідач, який не проживає за вказаною адресою з 2005 року. На підставі викладеного просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування вказаними приміщеннями, оскільки він не проживає понад 6 місяців.
ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до Сакської міської ради АР Крим, треті особи - Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сакського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права на проживання. Позов мотивовано тим, що у січні 2002 році він, на підставі ордеру ВАТ «Сакське будівельне управління-41» (власник гуртожитку), вселився у дві кімнати №28 гуртожитку АДРЕСА_1. З цього часу він постійно проживає у вказаних кімнатах, з 2008 року він важко захворів, тому був вимушений періодично перебувати на стаціонарному лікуванні. У зв'язку з передачею гуртожитку у комунальну власність та зміною нумерації кімнат почалася перереєстрація мешканців гуртожитку за новими адресами, то його кімнаті присвоєні № 39 та №40. На підставі викладеного просив суд визнати факт його постійного проживання з 17.01.2002 року в кімнаті № 28 зазначеного гуртожитку; визнати його право на проживання у кімнатах під № 39 та № 40 цього гуртожитку та зобов'язати міську раду зареєструвати за зазначеною адресою.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 22 березня 2013 року позов Сакської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратило право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_6 втративши право користування кімнатами № 39, №40 у гуртожитку АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Сакської міської ради АР Крим, про визнання права на проживання в гуртожитку - відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову задоволенні первісного позову, а його позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши прокурора, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги Сакської міської Ради, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач без поважних причин з 2002 по 2010 роки не проживає в спірних кімнатах, а тому втратив право користування жилими приміщенням.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, нормам матеріального права та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки він є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини у справі і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам та наданим сторонами доказам. Зокрема, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач з 2002 року не проживає в кімнатах, які були йому надані відповідно до ордеру, а лише епізодично їх відвідував, з метою створення видимості що він не втратив інтересу к житлу.
Цей факт підтверджений відповідними доказами у справі, у тому числі й поясненнями ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, які пояснили, що ОСОБА_6 в гуртожитку з 2002 року не проживає.
Довід апеляційної скарги про те, що він у період з 2008 по 2009 роки знаходився на стаціонарному лікуванні, а тому за ним зберігається право користування жилими приміщеннями, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у відповідності до Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою РМ УРСР №208 від 03.06.1986 року, яким відповідно до ст. 131 ЖК України визначається порядок користування останніми, передбачає можливість збереження права користування жилою площею при тимчасовій відсутності лише за громадянами, які вибули з гуртожитку з зв'язку з призовом на дійсну строкову службу. Виходячи з цього правила ст. 71 ЖК України про збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами в інших випадках, зокрема, в разі роботи в іншому місці не можуть поширюватися на осіб, тимчасово відсутніх у гуртожитку.
Посилання в апеляційній скарзі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.08.2010 року, яким скасовано розпорядження Сакського міського голови про створення робочої групи з питань відповідності проживання в гуртожитку, не має правового значення, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено, що складені робочою групою акти є лише засобом доказування факту не проживання особи у відповідній кімнаті гуртожитку. Факти викладені в актах підтверджені іншими доказами, які були встановлені в судовому засіданні.
ОСОБА_6 не надав ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції доказів того, що він проживає в спірних кімнатах з 2002 року, а його твердження, що спірні приміщення є його єдиним житлом спростовані встановленим судом обставинами.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил ч. 3 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування судового рішення можуть бути лише такі порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
У даному випадку немає підстав вважати що справу вирішено неправильно.
Посилання ОСОБА_6 на те, що суд першої інстанції не розглянув його позовні вимоги щодо вселення є необґрунтованими, оскільки таких позовних вимог ним не заявлялось.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України і підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 22 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.