Справа № 224/433/12

Провадження №11/772/547/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Пилипчук О.В.

Доповідач : Ляліна Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого: Ляліної Л.М.

суддів: Ващук В.П., Бурденюка С.І.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

розглянула « 12 » червня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2, 4, 5 КК України за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Швеця А.І. на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від « 19» квітня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню, -

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1

, раніше не судимого

за ст. 186 ч. 2 ,4, 5 КК України направлено прокурору Крижопільського району Вінницької області області для проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що у вересні 2002 року разом із невстановленими особами на ринку м Гайсин Вінницької області, з метою заволодіння майном, зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_5, якому запропонував провести обмін гривень на долари США, на що останній погодився. Для цього ОСОБА_2 з ОСОБА_6 та знайомим останнього ОСОБА_15, зайшли в приміщення кафе "Козак", де ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 2100 доларів США, після чого обвинувачений раптово, стукнувши кулаком по столі, зірвався з місця та втік з кафе. ОСОБА_6 намагався наздогнати ОСОБА_2, однак той сів в автомобіль "Мазда", який його очікував неподалік від ринку, швидко від'їхав з місця пригоди, чим вчинив злочин, передбачений ст. 186 ч. 5 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в особливо великих розмірах, за передньою змовою групою осіб, повторно.

Крім того, 11 червня 2004 року він же, за попередньою змовою із ОСОБА_7 в смт. Крижопіль Вінницької області, з метою заволодіння чужим майном, біля будинку №8 по вул. Шмідта напали на ОСОБА_8 і, наносячи їй удари, відкрито заволоділи сумочкою в якій знаходились гроші в сумі 13 тис. грн., 1300 доларів США (еквівалентом 6920.20 грн.), мобільним телефоном вартістю 525 грн. на рахунку якого було 20 грн., чим вчинив злочин, передбачений ст. 186 ч.4 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім того, 12 червня 2004 року біля 07-30 год. ОСОБА_2. знаходячись на території смт. Крижопіль Вінницької області, з метою відкритого заволодіння чужим майном підійшов до ОСОБА_9, з яким попередньо домовився про обмін іноземної валюти, під час обміну, а саме коли ОСОБА_10 передав йому 6000 грн.. ОСОБА_2 переслідуючи корисливий мотив, частину переданих коштів поклав до кишені а з іншою частиною, яку тримав у руці, почав тікати з місця пригоди, однак був затриманий потерпілим та іншими громадянами.

Суд повернув кримінальну справу в частині пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 за фактами грабежу потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_8.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції, своє рішення мотивував тим, що досудове слідство проведено неповно, з грубим порушенням норм кримінально - процесуального закону, а саме: в супереч вимог ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а деякі обставини були досліджені поверхово та однобічно.

В своїй апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 ставиться питання про скасування постанови Томашпільського районного суду Вінницької області від 19.05.2013 року, в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки в постанові суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить доказам, що зібрані по справі, які є такими, що здобуті у встановленому порядку, є допустимими та достатніми для розгляду її по суті.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора Миколайчука Д.Г. про незаконність постанови, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задоволенню не підлягає.

Повертаючи справу для проведення додаткового розслідування та усунення неповноти досудового слідства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність проведення слідчих дій з метою додаткового збирання та перевірки доказів.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 надійшла в провадження Томашпільського районного суду з апеляційного суду Вінницької області, і хвалою якого від 03.09.2008 року було скасовано вирок Крижопільського районного суду від 28.05.2008 р., яким ОСОБА_2 було засуджено за ст. 186 ч. 2,4,5, 70 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. При цьому, як зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції, при новому судовому розгляді, крім вжиття входів по недопущенню порушень норм КПК України, суду слід звернути увагу і дати і належну досудового слідства доказам, для чого з'ясувати причини порушення кримінальної справи по факту пограбування ОСОБА_6 майже через два роки з моменту вчинення злочину. та ретельно перевірити законність такої слідчої дії як впізнання , добровільність зізнання обвинуваченим у вчиненому.

Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_2 заперечив свою причетність до пограбування ОСОБА_6 і ОСОБА_8, та пояснив, що явки з повинною він написав під тиском з боку працівників міліції. Крім того, пояснив, що 11.06.2004 року в післяобідній час він перебував на ринку в смт. Крижопіль, так як домовився із ОСОБА_9 про обмін валюти, однак відразу ж після цього із своїми знайомим виїхав в м. Могилів - Подільський, де й ночували в готелі, а в смт. Крижопіль приїхали наступного дня, що органами досудового слідства перевірено не було.

Крім того, всі слідчі дії проведені з істотним порушенням вимог КПК України.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що не може бути прийнято як доказ судом розписка чоловіка потерпілої ОСОБА_8 відповідно до якої серед вилучених у ОСОБА_2 при його затриманні 12.06.2004 року доларів США виявлено й 4 купюри номіналом по 100 доларів належних потерпілій, так як є незрозумілим, яким процесуальним документом ця розписка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_11 на досудовому слідстві (т.1 а.с. 118) та в судовому засіданні він вказував, що дану розписку передав у розпорядження слідчого після його допиту. Однак, ні протоколу про добровільну видачу цієї розписки чи протоколу виїмки до матеріалів справи не долучено.

Заслуговує на увагу і те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_2 по факту пограбування ОСОБА_11 була порушена 17.06.2004 року, хоча подія мала місце 11.06.2004 року. В той же час, всі слідчі дії по даній справі розпочалися після того як було проведено ряд слідчих дій, у т.ч. й відтворення обстановки й обставин події 18.06.2004 року на ринку в смт. Крижопіль (т.1 а.с. 65-68), виявлення і вилучення у ОСОБА_2 доларів США, їх огляду як речових доказів від 17.06.2004 року (т. 1 а.с. 6, 46) по факту грабежу потерпілого ОСОБА_9, тобто, коли у розпорядженні слідчого були в наявності відомості які саме долари були виявлені у ОСОБА_2.

В матеріалах справи міститься висновок судово-медичного обстеження № 1458 від 9-16.07.2004 року відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді травми голови, лівої половини грудей, обох стоп, закритий перелом 11-го лівого ребра, уламкові переломи основи 5 плюсневих кісток обох ступней, які за ступенем тяжкості віднесені до легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

З приводу незаконних методів слідства ОСОБА_2 та його дружина зверталися в органи прокуратури.

Даний факт не перевірений прокуратурою.

Як вірно зазначено в постанові суду першої інстанції, органи досудового слідства формально здійснювали пошук осіб, у т.ч. й ОСОБА_7, які в групі з ОСОБА_2 вчинили інкриміновані останньому злочини, виділивши матеріали щодо них в окреме провадження (т.2 а.с. 179). При цьому, як зазначену в постанові про пред'явлення ОСОБА_2 обвинувачення, зміненому в ході судового розгляду прокурором, що злочин щодо потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_2 вчинив у групі із. ОСОБА_7, тобто вказано конкретну особу. Однак в постанові про виділення матеріал» справи в окреме провадження йдеться мова про невстановлених слідством осіб. Також органами досудового слідства не враховано та обставина, що у процесуальних документах не можна вказувати конкретних осіб причетних до вчинення злочину якщо вони ухилилися від слідства, перебувають у розшуку або ж їх особи не встановлені.

Постановою Крижопільського районного суду від 28.05.2008 кримінальна справа в частині пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення по факту пограбування потерпілого ОСОБА_12 була направлена для проведення додаткового розслідування і до часу її результати невідомі. З цього приводу підсудний ОСОБА_2 суду пояснив, що будь-слідчих дій в рамках вищевказаної частини обвинувачення, починаючи з травня 2008 по даний час з ним не проводилося.

Виявлена неповнота досудового слідства, порушення норм КПК України під час досудового слідства, в сукупності не можуть бути усунуті пі під час слухання справи з врахуванням специфіки судового слідства, ні при виконанні судового доручення відповідно до ст. 315-1 КПК України.

Таким чином, органами слідства фактично не доведено в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2,4,5 КК України, а саме обвинувачення ґрунтується на припущеннях про можливу наявність в останнього.

А тому на думку судової колегії , зібрані досудовим слідством докази по справі не дають можливості суду вирішити питання винуватості чи невинуватості підсудного в інкримінованих йому злочинів, а допущена неповнота досудового слідства за наявності в справі суперечливих доказів, які стосуються істотних обставин, не дає можливості суду дати оцінку їм без встановлення для цього нових даних, перевірки всіх доказів в сукупності.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.ч. 2, 4, 5 ст. 186 КК України, прокурору Крижопільського району Вінницької області для проведення додаткового розслідування, - залишити без змін.

Судді:

Ляліна Л.М. Ващук В.П. Бурденюк С.І.

З ориігналом вірно: