АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1625/3022/12
Номер провадження 22-ц/786/2231/2013 Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І.
Доповідач Бутенко С. Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді Бутенко С.Б.
Суддів: Дорош А.І., Панченка О.О.
при секретарі Мотрій С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 травня 2013 року
по справі за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Щербанівської сільської ради, третя особа - Полтавська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 08 травня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4, посвідченого Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 26 серпня 2005 року за реєстровим № 424.
У апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування вказаного рішення суду, мотивуючи свою вимогу неправильністю та неповнотою встановлених обставин по справі та порушенням судом норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок її смерті.
26 серпня 2005 року ОСОБА_4 розпорядилась на випадок своєї смерті всім своїм майном повністю на користь ОСОБА_3, склавши заповіт, що був посвідчений секретарем виконкому Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_5 26 серпня 2005 року та зареєстрований в реєстрі за № 424.
Відмовляючи у задоволенні позову сина спадкодавця - ОСОБА_1 про визнання даного заповіту недійсним, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем не було доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування по справі покладається на сторони, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними та допустимими доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оспорюючи дійсність зазначеного заповіту, позивач з посиланням на ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 1257 ЦК України вказував на те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі, а даний правочин вчинено не від імені ОСОБА_4, оскільки за життя спадкодавця та після її смерті про існування будь-якого заповіту матері йому нічого відомо не було.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку наданим по справі доказам та з урахуванням висновку судово-почеркознавчої експертизи від 09.01.2013 року № 2-3/12 про вчинення підпису в графі «Підпис» заповіту ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 від 26 серпня 2005 року, зареєстрованого у Реєстрі нотаріальних дій по Щербанівській сільській раді 26.08.2005 р. за № 424, саме ОСОБА_4, що стороною позивача по справі спростовано не було, обґрунтовано встановив відсутність підстав для визнання заповіту недійсним.
Відповідно до ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки по справі не доведено, що вказаний заповіт складено не ОСОБА_4 та всупереч волі останньої, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого по справі рішення.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не свідчать про наявність дефекту волі заповідача при вчиненні оспореного заповіту, та стосуються обставин, що не є предметом доказування по справі, і висновків суду першої інстанції не спростовують.
За вказаних обставин судова колегія відхиляє апеляційну скаргу та залишає без змін рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуальної права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно. Суддя