Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 116/1864/13-а

30.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Буйлова С.Л. ) від 29.04.13 у справі № 116/1864/13-а

за позовом ОСОБА_3 АДРЕСА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та провести перерахунок пенсії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.04.13 позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим задоволені.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, якщо подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно паспортних даних позивачем є ОСОБА_3 яка має право на пенсію за умови наявності необхідного страхового стажу.

З копії трудової книжки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що позивач з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік працювала старшою піонервожатою в СШ №1 ім.Крупської. При цьому у записі про прийняття на роботу, а саме в посиланні на номер наказу про прийняття на роботу, а також у записі про звільнення, а саме в посиланні на дату наказу про звільнення за власним бажанням, допущені виправлення, не завірені належним чином, при цьому дата прийняття на роботу та дата про звільнення за власним бажанням співпадають датам видачі відповідних наказів (а.с.7).

При зверненні позивача до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим, позивач отримала письмову відповідь від 27.02.2013 року, з копії якої вбачається, що згідно з п.п. в п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Тому 04.01.2013 року за вих. №69/06-5, Управлінням направлено запит до Міністерства праці та соціальної політики населення Республіки Узбекистан, щодо сприяння у витребуванні підтверджуючої довідки про стаж роботи за період з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік, оскільки при призначенні пенсії відповідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок робітників (наказ Міністерства праці та соціальної політики №259/34/5 від 08.06.2001 року) зазначений період не врахований у зв'язку з наявністю виправлень записів у трудовій книжці. Після надходження відповідних документів Управлінням буде вирішено питання щодо можливості зарахування даного періоду роботи до трудового стажу та права призначення пенсії за віком (а.с.16 ).

Відмовляючи у зарахуванні стажу роботи з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік на посаді старшої піонервожатої в СШ №1 ім. Крупської, відповідач посилається на те, що є виправлення в даті наказу про призначення на роботу (наказ №116-13 від 16.08.1977 року) та в даті наказу про звільнення за власним бажанням (наказ №122 від 13.08.1990 року).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Таким чином, особливості написання окремих цифр не свідчать про порушення правил заповнення трудової книжки і у будь-якому разі не перешкоджають встановленню періоду страхового стажу. Дата наказу про звільнення повністю відповідає даті запису у рядку 2 трудової книжки (стосовно якого відповідач жодних зауважень не висловив), тому рішення відповідача у цій частині є таким, що засновано на суто формальних причинах.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 183-2, 195, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.04.13 у справі № 116/1864/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук