Справа № 2-а- 13839 2008 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Бондаренко О.В.,
при секретарі судового засідання - Слюсаренко С.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 4 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква , про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, суд -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право як непрацюючий пенсіонер на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі. А тому позивач просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати до його пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 01.01.2007 року.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просила визнани відмову відповідача в перерахунку доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення неправомірною та зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з 09.07.2007 року.
Представник відповідача до суду не з'явилась, повідомлені належним чином про розгляд справи, надали до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника та заперечення на позов.
Оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ м. Біла Церква, як непрацююча пенсіонерка, що сторонами не оспорюється.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована і постійно проживає в м. Біла Церква , яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії в 2007 році проводилась відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 2008 року не проводилась в зв'язку з внесеними змінами Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 - YІ від 28.12.2007 року до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.
Так, згідно Закону України «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, в Законі України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» було вказано на те, що до прийняття ВР України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, КМ України здійснювати перегляд цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
В Законі України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік» було дано доручення КМ внести пропозиції про внесення змін до законів України, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата.
Але, як вказано вище, жодних законодавчих актів з цих питань КМ України починаючи з 1996 року не приймалося, незважаючи на те, що розмір мінімальної заробітної плати за період з 1996 року неодноразово змінювався, вказана доплата залишалася незмінною протягом всього цього часу.
Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» ст..76 встановлено розміри мінімальної заробітної плати з 01 січня 2007 року - 400 грн., з 01 квітня 2007 року - 420 грн., з 01 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007 року - 460 грн. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року - 515 грн. з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 01жовтня 2008 року - 245 грн., з 01 грудня 2008 року - 605 грн.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Суд вважає, що право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати позивач набув з 09.07.2007 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Про це також вказано і в п.3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року.
З 01.01.2008 року вступив в силу Закон України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 - YІ від 28.12.2007 року, згідно якого в п.28. до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено наступні зміни: частину 1 та частину 2 статті 39 Закону замінити однією частиною такого змісту: «Громадяни, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. В зв'язку з цим частину 3 вважати частиною другою».
Але Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року за № 10 - рп визнано не конституційними положення розділу II п. 28 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 - YІ від 28.12.2007 року.
Закон України «Про державний бюджет» діє протягом всього календарного року, крім того, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.
Також, суд керується ст.9 КАС України, якою передбачено, що суд при вирішенні справ повинен керуватись принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України. Ст.162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити пенні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати, щомісячно починаючи з 09.07.2007 року, тому відповідач неправомірно відмовляє позивачу в проведенні перерахунку доплати до пенсії за проживання на теритрії радіоекологічного забруднення
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст.ст.19,113, 152 Конституції України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року за № 10 - рп, Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 - YІ від 28.12.2007 року, ст.ст. 6,9,17, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква щодо відмови в перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1за проживання на території радіоактивного забруднення неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1за проживання на території радіоактивного забруднення з 09 липня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати.
Від сплати держмита /судового збору/ позивача звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: О.В.Бондаренко