АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/7198/2013 Головуючий у І інстанції - Макаренко І.О.
Доповідач - Андрієнко А.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєваН.Є.
При секретарі Кацідим В.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСББ «Дмитрівська-45» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дмитрівська-45» про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення грошових коштів,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСББ «Дмитрівська-45» про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення грошових коштів , мотивуючи свої вимоги тим, що 15.02.2007 року між сторонами по справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення строком на 10 років. З цього часу позивач за власний рахунок придбала будівельні матеріали на суму 16 380 грн., витратила на будівельні роботи 2 711 грн., сплатила за оренду та комунальні послуги на суму 12 622 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 2.03.2010 року вказаний договір оренди було визнано нікчемним, а ОСОБА_2 було зобов'язано звільнити орендоване приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з актом державного виконавця 16.05.2011 року ОСОБА_2 передала вказане приміщення відповідачу. З урахуванням уточнень позивач просила суд застосувати наслідки нікчемного правочину та зобов'язати відповідача відшкодувати їй витрати, понесені за ремонтно-будівельні роботи, у сумі 36 569 грн., витрати за оренду приміщення та житлово-комунальні послуги в розмірі 3 918 грн. та 2 195,77 грн. з урахуванням індексу інфляції, пеню в розмірі 430,98 грн., витрати за проведення будівельно-технічної експертизи та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 4 192,92 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 1 березня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти, які були внесені за проведення ремонтно-будівельних робіт в розмірі 36 569 грн., витрати на оренду та комунальні послуги в розмірі 3 358,32 грн., інфляційні нарахування в розмірі 231,72 грн., витрати на проведення будівельно-технічного дослідження в розмірі 2 тис.грн., витрати на судово-будівельну експертизу в розмірі 4 192,92 грн. та 463,52 судових витрат, а всього - 46 815,48 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким зобов'язати відповідача на застосування наслідків нікчемного правочину повернути в натурі позивачу металеві решітки та дверні замки, в задоволенні решти позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки, допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
В суді апеляційної інстанції представник апелянта просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Представник ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Cудом встановлено, що 15.02.2007 року між ОСОБА_2 та ОСББ «Дмитрівська-45» був укладений договір оренди нежитлового приміщення, площею 23, 35 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 строком на 10 років.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 2.03.2010 року встановлено, що вказаний договір оренди є нікчемним, зобов'язано ОСОБА_2 звільнити орендоване приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно Акту державного виконавця від 16.05.2011 року встановлено, що приміщення звільнено.
Відповідно до ст. 212 ч.1 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення , зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування їй витрат на проведення ремонтно-будівельних робіт в орендованому приміщенні, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 36 569 грн на підставі висновку № 7739/12-43 судової будівельно-технічної експертизи від 22.11.2012 року, зробленого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. (а.с. 110-119).
Представник апелянта оспорює зазначений висновок № 7739/12-43 судової будівельно-технічної експертизи від 22.11.2012 року, посилаючись на те, що експертом при підрахуванні вартості ремонтних робіт завищено площу підлоги- зазначено не 23, 35 грн, а 52, 78 кв.м., не вірно зазначені інші розрахунки.
В матеріалах справи є інший висновок № 0385 від 12.07.2011 року , зроблений експертом Українського центру судових експертиз, згідно якого вартість ремонтних робіт становить 19 091 грн, в тому числі вартість будівельних матеріалів -16 380 грн. ( а.с.37).
Постановлюючи рішення, суд першої інстанції послався на висновок експертизи № 7739/12-43, не мотивувавши при цьому, чому не взято до уваги інший висновок експертизи за № 0385 від 12.07.2011 року.
Згідно ст.. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Проаналізувавши наведені висновки обох експертиз , колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо вартості ремонтних робіт не відповідають обставинам справи.
Крім висновку експерта, позивач надала суду докази у вигляді видаткової накладної № ОК-9\04-2007 від 9.04.2007 року , згідно якої вбачається, що виготовлення металевих перегородок із замками , петлями та ручками становило 13 582 грн ( а.с.28)
Згідно Товарного чеку від 23.03.2007 року вбачається, що доставка на АДРЕСА_1 на ім. я ОСОБА_2 піску, цементу та інш.- 1893 грн 30 коп( а.с.29).
Крім того, правильність висновку експерта № 7739/12-43 викликає сумнів із тих підстав, що він зроблений на невірних даних, а саме ремонт проводився в приміщенні, площею 23, 35 кв.м., а із висновку вбачається, що експертом розраховувалася вартість підлоги площею 52, 78 кв.м., також у висновку експерта зазначено, що на виготовлення металевої решітки використано 1, 040 тон металопрокату, хоча в матеріалах справи є квитанція із зазначенням конкретної вартості виготовлення металевої решітки.
З аналізу зазначених доказів у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що за належний та достовірний доказ необхідно взяти висновок експертизи № 0385 від 12.07.2011 року , зроблений експертом Українського центру судових експертиз, згідно якого вартість ремонтних робіт становить 19 091 грн, в тому числі вартість будівельних матеріалів -16 380 грн. ( а.с.37), а висновок експертизи № 7739/12-43 повинен бути відхилений як доказ, оскільки він викликає сумнів у його достовірності.
В рішенні суду першої інстанції зазначено, що із копій квитанцій вбачається, що з липня 2008 року по червень 2009 року ОСОБА_2 сплатила орендну плату на загальну суму 3 358,32 грн.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не може , так як надані позивачкою квитанції на суми 440 грн та 150 грн не можуть бути прийняті до уваги, так як сплачена за ними сума не відповідає тій сумі орендної плати, яка зазначена в договорі.( а.с.19-20)
Не можуть бути прийняті до уваги і надані позивачкою записи , зроблені від руки про оплату коштів (а.с.22-26), так як зазначені кошти внесені не на рахунок ОСББ «Дмитрівське-45».
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено в рахунок орендної плати на рахунок відповідача по 489, 58 грн , як передбачено договором оренди, що визнаний нікчемним , за період з липня 2008 року по жовтень 2008 року 1958 грн 32 коп, які на думку суду підлягають стягненню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.
Всього позивач витратила за договором оренди 19 091 + 1958 грн 32 коп = 21 049 грн 32 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів вражає, що в застосуванні ст.. 625 ЦК України повинно бути відмовлено, оскільки між сторонами виникли правові стосунки, а саме реституція за договором, визнаним нікчемним, які мають іншу правову природу, ніж зобов'язання, тому колегія суддів прийшла до висновку , що при стягненні коштів в порядку реституції 3% річних та індекс інфляції застосований бути не повинен.
Задовольняючи позовні вимоги частково, колегія суддів пропорційно задоволеним вимогам стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 3150 грн 49 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307 , 313-316 ЦПК України , колегія суддів
ВИРІШИВ:
Апеляційну представника ОСББ «Дмитрівська-45» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 1 березня 2013 року змінити, зменшити суму стягнуту з ОСББ «Дмитрівська-45» на користь ОСОБА_2 за проведення ремонтно-будівельних робіт з 36 569 грн до 19 091 грн, витрати на орендну плату з 3358 грн, 32 коп до 1958 грн 32 коп, судові витрати з 6656 грн 44 коп до 3150 грн 49 коп, в стягненні інфляційних витрат та 3% річних відмовити.
В решті рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 1 березня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: