АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Г.А. Полтавцевої

суддів Т.Ю. Корнієнко, І.А. Мосьондза

при секретарі судового засідання В.В.Вендоліній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва шляхом проведення в поряду ст.336 КПК України відеоконференції між Апеляційним судом м. Києва та Київським СІЗО кримінальне провадження № 1201311010003550 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берегове  Кіровського АР Крим, який зареєстрований в АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, обвинуваченого за ч.2 ст.185 Кк України, -

за участі прокурора С.В.Глиняного

потерпілої Р.А.Саннуфі

обвинуваченого Ю.В.Галаса,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2, який раніше був судимий 3 вересня 2010 року Керченським міським судом Автономної Республіки Крим за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року визнаний винуватим у пред'явленому йому обвинуваченніза ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді двох років позбавлення волі.

-------------------------------------------

Справа: 11-кп /796/212/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Осаулов А.А.

Категорія ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач: Полтавцева Г. А.

Як встановив суд, ОСОБА_2 27.02.2013 року приблизно о 20 годин 30 хвилин, перебуваючи в салоні маршрутного таксі, яке рухалось за маршрутом № 518 по вулиці Щербакова в м. Києві, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, викрав гаманець потерпілої ОСОБА_3 вартістю 200 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 14 грн. та документи, які не становлять для потерпілої матеріальної цінності.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок в частині призначеного йому покарання скасувати та постановити новий вирок, яким призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, обвинувачений посилається на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого ним правопорушення та його особі внаслідок суворості.

Вважає, що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання та характеризують його особу, а саме: його щире каяття, визнання своєї вини та позитивну характеристику за місцем проживання і те, що він працює, хоча не офіційно, що на його утриманні знаходиться хвора мати та дружина, яка перебуває на сьомому місяці вагітності, хоча шлюб з нею не зареєстрований, а також те, що він хворіє на тяжку хворобу і потребує постійного лікування.

В судовому засіданні обвинувачений уточнив свої вимоги і просив вирок суду змінити та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, а призначене ОСОБА_2 покарання справедливим, потерпіла не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, думку прокурора, потерпілої, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за обставин наведених у обвинувальному вироку, відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, колегією суддів не перевіряються.

Згідно журналу судового засідання, фактичні обставини кримінального провадження учасниками судового провадження, у тому числі і самим обвинуваченим, не оспорювалися і стосовно них відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, виходячи з наведених судом обставин справи, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції в межах апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та пом'якшення обвинуваченому покарання, оскільки покарання у виді позбавлення волі належним чином судом мотивоване та призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України, тобто з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують покарання.

Дані про те, що ОСОБА_2 працює та на його утриманні знаходиться хвора мати і дружина, яка перебуває на сьомому місяці вагітності, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає вирок суду законним та обґрунтованим, покарання справедливим, і підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого та пом'якшення призначеного йому покарання не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Судді:

Г.А.Полтавцева  Т.Ю.Корнієнко І.А. Мосьондз