21.03.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/343/2013р. Головуючий у першій інстанції Лемешко А.С.

Категорія 19 Головуючий у апеляційній інстанції Лівінський С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Лівінського С.В.,

суддів - Козуб О.В., Птіціної В.І.,

при секретарі - Наталевичі Д.І.,

за участю - представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку майна у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив припинити право спільної часткової власності на частку будинку шляхом виплати компенсації в розмірі 77750 грн.

Вимоги мотивовані тим, що йому на праві власності належить ? частки будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою надвірних будівель. Відповідачу належить ? частка цього будинку, яка на його думку є незначною та не може бути виділена в натурі. Крім того, відповідач у будинку постійно не проживає.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення, постановити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи сповіщалася належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В силу приписів статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В силу ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 23 червня 2004 року ОСОБА_5 належить ? частка будинку АДРЕСА_1 (а.с. 56), а згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 квітня 1992 року та договору дарування від 23 серпня 2005 року ОСОБА_4 належить ? частки цього будинку (а.с. 46).

Відповідно до технічного паспорту на спірний житловий будинок, домоволодіння складається з основної споруди літ. «А», прибудови літ. «А1», та навісу літ. «а1», та має наступні приміщення: житлову кімнату 1-1 площею 9,2 кв.м., кухню 1-2 площею 7,7 кв.м., коридор 1-3 площею 17,6 кв.м., житлову кімнату 2-1 площею 14,5 кв.м., кухню 2-2 площею 11,5 кв.м. (а.с.а.с. 47-53).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову районний суд прийшов до висновку про можливість спільного користування співвласниками домоволодіння та порядок такого користування встановлений.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Суд першої інстанції, всупереч твердженням апелянта, ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права, повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Не зважаючи на доводи апелянта, ним всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами про те, що частка відповідача є незначною та про неможливість спільного користування цим майном, а також, що припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам.

Посилання апелянта на те, що судом безпідставно в рішенні наведено інше рішення, що не набрало законної сили, не може бути підставою для його скасування, оскільки, згідно ст. ст. 57, 212 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, а також, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів не може прийняти до уваги також довід позивача про те, що відповідач витрати по сплаті комунальних послуг та витрати на утримання будинку в належному стані не несе, оскільки позивач в порушення наведених вимог ЦПК України щодо обов'язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, не довів, що саме він несе витрати, які повинна нести відповідач.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський

Судді: /підпис/ О.В. Козуб

/підпис/ В.І. Птіціна

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський