Справа № 139/211/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді Коломійцевої В.І..

при секретарі Пилипчук В.П., Мельник А.О.,

з участю прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого: 07 лютого 2011 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до штрафу в розмірі 1360 гривень, 23 лютого 2012 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця с. Лопатинці Жмеринського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого 11 грудня 2009 року Мурованокуриловецьким районним судом за ч. 1 ст. 69 ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, 25.02.2013 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.ст.309 ч.2, 75, 76 КК України до двох років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродження с.Ожів Сокирянського району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_3, українця громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, засудженого: 10 листопада 2011 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; 20 вересня 2012 року Сокирянського районного суду Чернівецької області за ч. 2 ст. 307 ст. 69 КК України до двох років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, -

за ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

08 червня 2011 року в обідню пору ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, маючи умисел на крадіжку наркотичних засобів, та перебуваючи на АДРЕСА_4 області біля присадибної земельної ділянки ОСОБА_5, що розташована за її будинком та межує з вилицею по якій вони проходили, таємно, шляхом вільного доступу, дотягнувшись з вулиці через огорожу, викрали 15 одиниць рослин маку, що росли самосієм на городі ОСОБА_5 Дані рослини, згідно висновку судово-хімічної експертизи за № 645 від 14.06.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - маковою соломою, масою 60,2 г у висушеному стані, а відповідно до висновку судово-хімічної експертизи за № 809 від 10.08.2011 року - є однаковими за якісним складом наркотично активних алкалоїдів опію, часом їх виходу на хроматографах, кількісним вмістом морфіну та інтенсивністю хроматографічних піків, тому мають спільну групову належність із рослинами, вилученими з присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 в с.Галайківці.

Викрадені із земельної ділянки ОСОБА_5 15 одиниць рослин маку ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою незаконно зберігали у пакеті, який ніс ОСОБА_1, для подальшого спільного їх вживання.

08 червня 2011 року о 16 годині 40 хвилин працівниками СКР та СБНОН Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області при проведенні ОРЗ у рамках регіональної антинаркотичної операції "Канал 2011" в с. Галайківці Мурованокуриловецького району біля сільського кладовища було зупинено ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 Під час огляду останнього, у нього було виявлено та в подальшому вилучено поліетиленовий пакет жовтого кольору, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи за № 645 від 14.06.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -маковою соломою масою 60,2 г у висушеному стані.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, суду показав, що 08 червня 2011 року близько 11-ої години він зустрівся із своїми друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Запропонував їм поїхати у с.Галайківці Мурованокуриловецького району до його знайомих. Приїхавши на місце і не заставши дома знайомих, вони поверталися додому. По дорозі додому на одному з городів вони побачили рослини маку і вирішили зірвати його для подальшого власного вживання. Перехилившись через паркан, вони зірвали хто скільки міг рослин і склали до пакету, який був у нього. На виході із села біля магазину вони сіли на лавочку і пили пиво. Через деякий час до них підійшли працівники міліції з понятими, виявили і вилучили у нього пакет з рослинами маку.

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, свою вину у вчинених злочинах також визнали, при вказаних вище фактичних обставинах справи, підтвердили показання ОСОБА_1 про обставини скоєння злочинів. У вчиненому щиро розкаялися, просять суд суворо їх не карати.

Крім визнання підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України їх винність повністю підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що в червні 2011 року вона виконувала обов`язки голови сільської ради. 11.06.2011 року до неї приїхали працівники міліції, з ними були ще три чоловіки і один із підсудних, хто саме вона вже не пам'ятає. Працівники міліції попросили поїхати з ними до домоволодіння ОСОБА_5 Приїхавши до домогосподарства ОСОБА_5, всі зупинилися на дорозі і один із підсудних, хто саме зараз пригадати не може показував як рвали рослини маку. Потім працівники міліції з подвір'я зайшли на город і в кущах смородини вирвали рослини маку, склали їх в пакет і опечатали. Також, зазначила, що покази, які вона давала на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_8, суду показав, що 11.06.2011 року працівники міліції з його письмового дозволу оглянули домогосподарство, де проживала його матір ОСОБА_5, яка була інвалідом та прикута до ліжка. Під час огляду земельної ділянки працівники міліції виявили та вилучили 24 одиниці рослин маку, що росли самосівом.

Свідок ОСОБА_9, суду показала, що 08.06.2011 року вона була запрошена працівниками міліції в якості пойнятої під час вилучення із земельної ділянки ОСОБА_5 24 рослин маку, який ріс самосівом біля камінного забору серед кущів малини.

Свідок ОСОБА_10, суду показав, що 08.06.2011 року він був біля магазину в с. Галайківці. До магазину підійшли 3 молодих чоловіків - ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які показали в пакеті рослини маку і запитали, чи він не має маку. Потім він зустрів ДІМ і все йому розповів. ДІМ викликав наряд міліції, а його запросив бути понятим. В його присутності у підсудних виявили і вилучили пакет з маком та забрали їх в райвідділ міліції.

З оголошених в порядку п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України в редакції 1960 року показань на досудовому слідстві свідка ОСОБА_11, вбачається, що 08.06.2011 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого під час проведення поверхневого огляду трьох хлопців, які були біля магазину, і в одного з яких - ОСОБА_1 працівники міліції виявили та вилучили поліетиленовий пакет жовтого кольору, в якому знаходились рослини маку в кількості 15 одиниць. (Т.1 а.с.41)

Також винність підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 308, ч.2 ст. 309 КК України підтверджується доказами, що містяться у досліджених у судовому засіданні матеріалах справи, а саме:

- рапортом о/у СБНОН Мурованокуриловецького РВ лейтенанта міліції ОСОБА_12 (а.с. 2 т. 1) про те, що 08.06.2011 року працівниками міліції при проведенні оперативно розшукових міроприємств в с. Галайківці Мурованокуриловецького району під час огляду ОСОБА_1 було виявлено та в подальшому вилучено речовину рослинного походження - мак;

- протоколом огляду місця події (а.с 3-4 т. 1) про вилучення 08.06.2011 року у ОСОБА_1 поліетиленового пакета з речовинами рослинного походження, які він зберігав для власних потреб;

- висновком спеціаліста №532 від 09.06.2011 року (а.с. 12-14 т. 1) та висновком експерта за № 645 від 14.06.2011 року (а.с. 30-34 т. 1) про те, що вилучена у ОСОБА_1 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом -маковою соломою, масою 60,2 г у перерахунку на висушену речовину;

- рапортами о/у СКР (а.с. 78 т. 1) та о/у БНОН Мурованокуриловецького РВ УМВС (а.с. 79, 80) про те, що 08.06.2011 року працівниками міліції при проведенні оперативно розшукових міроприємств в с. Галайківці було виявлено крадіжку наркотичного засобу із земельної ділянки ОСОБА_5, яку вчинили ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця події (а.с 84-85 т. 1) - домоволодіння ОСОБА_5 в с. Галайківці, де зафіксовано вилучення із городу 24 рослин маку;

- висновком спеціаліста № 1174 від 14.06.2011 року (а.с. 92-93 т. 1) про те, що вилучені 11.06.2011 року з городу ОСОБА_5 рослини маку мають анатомо-морфологічні ознаки рослини Мак снотворний, містять наркотично активні алкалоїди опію, є Маком снотворним та відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби і обіг яких допускається для промислових цілей;

- висновком спеціаліста № 1237 від 24.06.2011 року (а.с. 97-99 т. 1) та висновком експерта № 809 від 10.08.2011 року (а.с. 187-189 т. 1), відповідно до яких вилучена у ОСОБА_1 речовина рослинного походження має спільну групову належність із рослинами, вилученими із присадибної земельної ділянки ОСОБА_5, за якісним складом наркотично активних алкалоїдів опію, часом їх виходу на хроматографах, кількісним вмістом морфіну та інтенсивністю хроматографічних піків;

- протоколами відтворення обстановки та обставин події:

від 20.11.2011 року (а.с. 232-236 т. 1) із підсудним ОСОБА_1, коли той, зокрема, показував, де він стояв, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рвали рослини маку;

від 25.11.2011 року (а.с. 241-248 т. 1) з участю підсудного ОСОБА_2, який продемонстрував процес викрадення рослин маку, зокрема, вказує на місце, де знаходилися під час викрадення ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

від 29.11.2011 року (а.с. 275-279 т. 1) з підсудним ОСОБА_3, де зафіксовано, що він вказує місце, де знаходився він, коли ОСОБА_2 рвав рослини маку.

Таким чином, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до переконання, що винність підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України повністю доведена.

В обґрунтування вироку суд покладає показання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вони давали під час досудового та судового слідства, які узгоджуються з матеріалами справи.

З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів суд кваліфікує дії підсудних наступним чином:

- за ч. 2 ст. 308 КК України як викрадення наркотичних засобів вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає за необхідне виключити з об'єму обвинувачення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше засуджені за статтею іншою, ніж ст.308 КК України, а самою ст.308 КК України не передбачена спеціальна повторність.

- за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд також вважає за необхідне виключити з об'єму обвинувачення всім підсудним таку кваліфікуючу ознаку, як вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.308 КК України, оскільки в даному випадку мається на увазі повторність однорідних злочинів, коли вчиненню злочину, передбаченого ст. 309 КК України, передувало вчинення тією самою особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 КК України. Якщо особа була засуджена за будь-який із зазначених злочинів, то її дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 309 (при відсутності інших обтяжуючих обставин) за умови, що судимість не була погашена чи знята. Якщо ж особа не була раніше засуджена за статтями 307, 308, 310, 317 КК України, то її дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів.

Вирішуючи питання про призначення підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема, при визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів - підсудний вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, особу винного, який раніше судимий (Т.1 а.с. 20, Т.2 а.с.240, 241), вину в скоєному визнав повністю, в судовому засіданні довів своє щире бажання стати на шлях виправлення, по місцю проживання характеризується виключно позитивно (Т.1 а.с.43,100,134), не перебуває на диспансерних обліках у лікаря нарколога та психіатра (Т.1 а.с.46,47).

При цьому суд, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність тяжких наслідків від вчинених злочинів, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 308 КК України, застосувавши частину 1 статті 69 КК України.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу підсудного, враховуючи, що діями підсудного не заподіяно тяжких наслідків та не завдано тяжкої шкоди, а також приймаючи до уваги пом'якшуючі покарання обставини, обставину, що обтяжує покарання рецидив злочину (Т.1 а.с.48, Т.2 а.с.20.12), враховуючи, що в період досудового слідства по даній справі він вчинив новий умисний злочин (ч.2 ст.185 КК України), за який вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2012 року засуджений до шести місяців арешту, суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі із реальним його відбуттям, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Крім того, оскільки підсудний ОСОБА_1 скоїв злочини до вироку Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2012 року, яким засуджений до шести місяців арешту та який на даний час не відбув (Т.2 а.с.253) суд вважає, що йому слід призначити остаточне покарання з врахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового складання покарань.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів - підсудний вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, особу винного, який раніше судимий (Т.2 а.с.244, 250,251), вину в скоєному визнав повністю, в судовому засіданні довів своє щире бажання стати на шлях виправлення, по місцю проживання характеризується виключно позитивно (Т.1 а.с.177), не перебуває на диспансерних обліках у лікаря нарколога та психіатра (Т.1 а.с.179,180).

При цьому суд, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність тяжких наслідків від вчинених злочинів, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 308 КК України, застосувавши частину 1 статті 69 КК України.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу підсудного, враховуючи, що діями підсудного не заподіяно тяжких наслідків та не завдано тяжкої шкоди, а також приймаючи до уваги пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також враховуючи, що після вчинення злочинів, щодо яких постановлюється цей вирок, ОСОБА_2 вчинив ще один злочин у сфері обігу наркотичних засобів (Т.2 а.с. 250, 251), за якій Сокирянським районним судом Чернівецької області від 23 лютого 2013 року засуджений до двох років позбавлення волі із іспитовим строком один рік, суд вважає, що підсудному ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 70 ч.1,4 КК України, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Також при призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховуються роз'яснення, що містяться в абз.2 п.23 Постанови №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003 року, відповідно до якого коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

При призначені покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - підсудний вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, особу винного, який неодноразово судимий (Т.2 а.с.18, 104-108, 242, 243), вину в скоєному визнав повністю, в судовому засіданні довів своє щире бажання стати на шлях виправлення, по місцю проживання характеризується позитивно (Т.1 а.с.176), пройшов курс психосоціальної реабілітації (Т.1 а.с. 333), згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №35 від 23.01.2012 року, ОСОБА_3 виявляє ознаки опійної наркоманії П ступеню в стані ремісії, але примусового лікування не потребує (Т.1 а.с. 343).

При цьому суд, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність тяжких наслідків від вчинених злочинів, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 308 КК України, застосувавши частину 1 статті 69 КК України.

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, дані про особу підсудного, враховуючи, що діями підсудного не заподіяно тяжких наслідків та не завдано тяжкої шкоди, а також приймаючи до уваги пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи, що після вчинення злочинів, щодо яких постановляється цей вирок, ОСОБА_3 вчинив ще два злочини у сфері обігу наркотичних засобів (Т.2 а.с.18, 104-108) і останнім засуджений до позбавлення волі, суд вважає, що підсудному ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст. 70 ч.ч.1,4 КК України, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 308 КК України підсудні вчинили не у зв'язку з професійною діяльністю, суд вважає безпідставним застосування щодо них такого додаткового виду покарання як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Також, враховуючи, що наркотичний засіб підсудні викрали для власного вживання, вказаний злочин не носить характеру корисливого, а тому в силу ст. 59 КК України та відповідно до постанови Верховного суду України від 4 квітня 2011 року, ухваленої відповідно ст.ст. 400-20 - 400-22 КПК України, суд вважає за можливе не призначати конфіскації майна, що передбачена санкцією ст. 308 ч.2 КК України як обов'язкове додаткове покарання.

Враховуючи особи кожного з винних, та обставину, що всі вони мають непогашені судимості або засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, вирішуючи, який принцип із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України необхідно застосовувати, суд приходить до висновку, що це має бути поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи процесуальну поведінку підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо явки в судові засідання, суд не знаходить підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 81 КПК України в редакції 1960 року речові докази - два поліетиленових пакета з рослинами маку - підлягають знищенню.

Також суд, вважає за необхідне стягнути з підсудних в рівних частках з кожного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати пов'язанні з проведеними хімічними дослідженнями наркотичних засобів в розмірі 1520,64 грн. (Т.1 а.с. 11-15; 30- 34; 91-93; 96-99; 186-189).

Керуючись ст. ст. 275, 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 308 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки і один місяць без конфіскації майна.

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим як два роки один місяць без конфіскації майна.

Згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів до знов призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 6 місяців арешту, що відповідно ст.72 КК України складає 6 місяців позбавлення волі, за попереднім вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2012 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - 2 (два) роки 3 (три) місяці позбавлення волі без конфіскації майна.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 308 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки і один місяць без конфіскації майна.

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

Згідно ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - два роки і один місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2013 року виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 308 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки і один місяць без конфіскації майна.

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим як два роки і один місяць позбавлення волі без конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2012 року, призначити йому остаточне покарання у виді трьох років і три місяці позбавлення волі без конфіскації майна.

Зарахувати ОСОБА_3 покарання, відбуте частково за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2012 року, строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 05 травня 2012 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах з кожного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати пов'язанні з проведеними хімічними дослідженнями в розмірі 1520 (одної тисячі п'ятсот двадцять) грн. 64 коп.

Речові докази -два поліетиленових пакета з рослинами маку - знищити.

На вирок протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а підсудним ОСОБА_3 - в той же строк з моменту отримання копії вироку, може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя _____________