Справа № 373/435/13-ц Головуючий у І інстанції Опанасюк І.О.
Провадження № 22-ц/780/2706/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.
Категорія 50 04.06.2013
УХВАЛА
Іменем України
30 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Волохова Л.А.,
суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,
за участю секретаря Баліна П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного історико-етнографічного заповідника „Переяслав" про визнання неправомірним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позову вказувала, що вказаний вище наказ не відповідає обставинам та сутності конфлікту, а саме порушення нею Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року № 290 та порушення посадової інструкції наукового співробітника відділу науково - фондової роботи, оскільки на її думку в наказі не обґрунтовано суті порушення зазначених пунктів, крім того вважає, що її дії були правомірні та посилається на п. 30 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, який передбачає порядок проникнення до музейного сховища у відсутності зберігача. Зазначає, що керівництво заповідника повинно було діяти відповідно до п. п. 28 ,30 цієї Інструкції.
Враховуючи викладені обставини, позивачка просила суд визнати неправомірним та скасувати наказ генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_3 від 19.10.2012 року за №11-ДС «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити, посилаючись його необґрунтованість та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2012 року наказом № 146 - ОС було звільнено ОСОБА_4 старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу Дендропарк, головного зберігача фондів звільнено 18 вересня 2012 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору (а.с. 27).
19 вересня 2012 року наказом № 152 - ОС доручено ОСОБА_5 начальнику юридичного відділу НІЕЗ «Переяслав», за її згодою, виконання поряд з її основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за вакантною посадою головного зберігача фондів у порядку суміщення посад без її звільнення від основної роботи з 19 вересня 2012 року (а.с. 28). Даний наказ погоджено заступником міністра культури листом Міністерства Культури України (а.с. 29).
20 вересня 2012 року між працівниками НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та адміністрацією НІЕЗ «Переяслав» в особі генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_3, та начальника юридичного відділу, за суміщенням заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей ОСОБА_5 виник конфлікт з приводу відмови цих працівників виконувати розпорядження адміністрації, тобто усної вказівки ОСОБА_3 про створення комісії для проникнення до приміщення фондосховища та перенесення музейних цінностей в інше приміщення з метою їх збереження.
Вказаним вище працівникам НІЕЗ «Переяслав», генеральним директором НІЕЗ «Переяслав» у відповідності до вимог ст. 149 КЗпП запропоновано надати письмові пояснення стосовно невиконання усного доручення керівництва та перешкоджання вирішенню питання перенесення до кімнати фондосховища музейних цінностей.
28 вересня 2012 року генеральним директором НІЕЗ «Переяслав» дано доручення працівникам НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 надати письмові пояснення щодо підстав виклику міліції 20.09.2012 року.
На виконання цього доручення, вказаними працівниками була складена службова записка. Обидві службові записки (а.с. 31, 33) за своїм змістом та суттю дають пояснення діям працівників під час конфлікту, який виник між працівниками та адміністрацією НІЕЗ «Переяслав» 20.09.2012 року, та відповідно до яких відмова виконати розпорядження генерального директора ОСОБА_3 викликана недотриманням останнім положення п.п. 28, 30 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року № 290.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 жовтня 2012 року генеральним директором заповідника «Переяслав» ОСОБА_3 винесено наказ № 11 ДС «Про застосування дисциплінарних стягнень», згідно якого, позивачці, старшому науковому співробітнику відділу науково - фондової роботи НІЕЗ «Переяслав» оголошено догану за порушення п.п. 8, 11, п. 1 примітки до п. 30 п.п. 155, 171 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року № 290, шляхом перешкоджання законним діям генерального директора ОСОБА_3 та начальника юридичного відділу, за суміщенням заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей ОСОБА_5, та порушення п. п. 1.5, 2.7.3, 4.1., 4.2, 5.1 посадової інструкції старшого наукового співробітника оголошено догану (а.с. 4-8).
Відповідно до п.п. 1 п. 30 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року № 290, вхід до фондосховищ здійснюється спеціально створеною комісією. За результатами відкриття складається акт.
Відповідно до ст. 139 КЗпП працівники зобов'язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і техногенної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст. ст. 147-149 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що наказ №-11 -ДС від 19 жовтня 2012 року про оголошення ОСОБА_2 догани є обґрунтованим та законним.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставами для скасування рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: