АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-кп/793/104/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 286 ч. 2, 75, 76 КК України Побережна Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючий Суходольського М.І.
суддів Неділька М.І., Тапала Г.К.
секретаря Бєлан О.В.
з участю прокурора Пінчука С.Ю.
засудженого ОСОБА_3
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Заболотнього В.М. на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду від 25 березня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, інвалід 3 групи, раніше не
судимий,
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 2 роки.
Відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки та зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Стягнуто із ОСОБА_3 процесуальні витрати в сумі 2183 грн. 40 коп. на користь держави за залучення експертів.
Стягнуто із ОСОБА_3 1610 грн. 20 коп. на користь Корсунь-Шевченківської центральної районної лікарні за лікування потерпілого ОСОБА_4
Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 11 грудня 2012 року близько 6 год. 30 хв., керуючи автомобілем «MERSEDES-BENZ» д/н НОМЕР_4 порушуючи п. п. 31.4.1, 2.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність, не стеживши за дорожньою обстановкою, не вибравши безпечної швидкості на автодорозі Київ - Знам'янка біля с. Миропілля Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, не справившись з управлінням свого транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем DAF FT д/н НОМЕР_5 з напівпричепом KOEGEL, д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався йому назустріч.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «MERSEDES-BENZ» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості з тривалим розладом здоров'я, а пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження не сумісні з життям і помер на місці.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_3, порушення ним Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням негативних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 і смертю ОСОБА_6
На вирок суду, прокурор у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7, подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого в наслідок м'якості та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 2183 грн. 40 коп. В решті вирок суду залишити без змін.
Від інших учасників процесу апеляцій не поступило.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своєї апеляційної скарги, пояснення засудженого, який просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст 349 КПК України і їм дана вірна юридична оцінка.
Кваліфікація дій засудженого є правильною. Ні обставини справи. Ні доведеність вини та кваліфікація дій засудженого ніким із учасників процесу не оспорюється.
Призначаючи покарання суд врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і прийшов до вірного висновку про можливість перевиховання ОСОБА_3 без реального позбавлення волі.
Колегія суддів погоджується з призначеним місцевим судом покаранням із застосуванням до ОСОБА_3 вимог ст. 75 КК України, оскільки він вчинив злочин вперше, з необережності, визнав повністю себе винним, є інвалідом 3 групи, обтяжуючі обставини покарання відсутні, шкода потерпілому ОСОБА_4 відшкодована, потерпілі не наполягали на позбавлення його волі, апеляцій не подали, тому колегія суддів вважає, що немає підстав посилювати покарання засудженому.
Враховуючи викладене та те, що прокурором в апеляції не наведено достатніх даних, які б давали підстави для посилення покарання, тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Заболотнього В.М. на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду від 25.03.2013 року, яким ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 2 роки умовно з випробувальним строком на 2 роки, залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий
Судді