Справа № 367/1014/13-ц Головуючий у І інстанції Линник В.Я.
Провадження № 22-ц/780/3200/13 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю.М.
Категорія 19 07.06.2013
УХВАЛА
Іменем України
05 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Лащенка В.Д.,
суддів: Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі: Цицюрському А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» про стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що він уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» попередній договір купівлі-продажу від 20.09.2010 року № G-290 про придбання нерухомого майна, яким була однокімнатна квартира під будівельним № 290 (№ 289 згідно документації БТІ), загальною проектною площею 49,48 кв. м. на 9 поверсі у житловому будинку під будівельним АДРЕСА_1. Згідно з умовами договору позивач сплатив 339 828,65 грн.
11.10.2012 року він уклав договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, продаж якої вчинився на суму 321 422,40 грн. за даними технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», при цьому загальна площа квартири становила 46,8 кв.м., що фактично менше площі, вказаної в попередньому договорі.
Згідно п. 2.6 Попереднього договору в разі зменшення загальної площі об'єкту продажу, що зазначена в цьому попередньому договорі та буде зазначена в основному Договорі купівлі-продажу, яка буде підтверджена інвентаризацією та технічним паспортом об'єкту продажу, продавець (ТОВ «Аверс-сіті») протягом 3 банківських днів з моменту укладання Основного договору зобов'язаний сплатити різницю між оплаченою та вказаною у Попередньому договорі площею та площею, що буде зазначена в Основному договорі купівлі-продажу.
Згідно п. 2.1 Попереднього договору вартість 1 (одного) кв.м. становила 6 868 (шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень, в тому числі ПДВ 20% - 1373,60 грн., тобто Продавець (ТОВ «Аверс-сіті») зобов'язаний був до 16.10.2012 року виконати умови Попереднього договору, сплатити кошти, а саме 18 406,24 грн на його поточний рахунок, але цього зроблено не було, не зважаючи на письмове звернення.
Просив стягнути із ТОВ «Аверс-сіті» на його користь 18 406,24 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 березня 2013 року позов - задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ТОВ «Аверс-Сіті» просить рішення суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги ТОВ «Аверс-Сіті», заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що обов'язок сплати різниці вартості квартири виникає у відповідача з часу укладення договору купівлі-продажу та визначення остаточної вартості квартири.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 вересня 2010 року між ТОВ «Аверс - Сіті» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу однокімнатної квартири проектною загальною площею 49,48 кв.м. будівельний АДРЕСА_1, відповідно до якого сторони зобов'язалися не пізніше 60 робочих днів від дня отримання продавцем акту державної комісії про введення в експлуатацію завершеного будівництва та правовстановлюючих документів на об'єкт продажу укласти основний договір купівлі-продажу зазначеної квартири.
Пунктом 2.4 зазначеного Договору передбачено, що загальна площа об'єкту продажу не є остаточною, остаточне визначення площі буде здійснено після виготовлення технічного паспорту.
Відповідно до пункту 2.6 цього ж Договору у разі невідповідності (зменшення) загальної площі квартири, яка зазначена в попередньому договорі та буде зазначена в основному договорі купівлі-продажу квартири, продавець в день укладення з покупцем основного договору зобов'язаний сплатити останньому різницю між оплаченою за попереднім договором площею квартири та площею, що буде зазначена в основному договорі на протязі 3 банківських днів з моменту його укладення.
Встановлено та не заперечується сторонами, що позивач на виконання умов попереднього договору передав кошти відповідачу у сумі 339 828 грн. 65 коп.
Також встановлено, що різниця між проектною площею квартири (49,48 кв.м.) та розміром фактичної площі квартири (46,8 кв.м.) становить на 2,68 кв.м. менше, що в грошовому виразі складає 18 406 грн. 24 коп.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки відповідно до положень п.2.6 попереднього договору обов'язок сплатити різницю вартості квартири виникає у відповідача з часу укладення основного договору та визначення остаточної вартості квартири.
Таким чином рішення суду про задоволення позову ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що основний договір не був укладений протягом строку (у термін), встановлений попереднім договором, є необґрунтованими та висновків суду не спростовує.
Отже доводи апелянта про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, дійшов правильного висновку про задоволення позову і ухвалив вірне рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» - відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді :