Справа № 755/4559/13-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,
при секретарі Фузік Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов Управління Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві № 28630139 від 01.08.2012 року про накладення штрафу,
встановив:
21.08.2012 року Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва звернулось до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві, відповідно до поданої заяви, просить суд, визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови № 28630139 від 01.08.2012 року про накладення штрафу, скасувати постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві № 28630139 від 01.08.2012 року про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн., мотивуючи тим, що 16.09.2011 року в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», на адресу Управління надійшла постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2011 року, винесена на підставі виконавчого листа №2-а-1649/2011, виданого 08.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14.04.2011 року Управлінням Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1, про що свідчить розпорядження від 13.08.2012 року № 181463 та направлено до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перевірки правильності призначення.
Разом з тим, 13.08.2012 р. на адресу Управління надійшла вимога державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві №Д/8 від 01.08.2012 р. про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва повідомити до 10.08.2012 р. відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про повне фактичне виконання вищезазначеного виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду. Одночасно з вимогою 13.08.2012 р. надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу № 28630139 від 01.08.2012 року у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни щомісячну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, з урахуванням раніше проведених виплат. 16.08.2012 року Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва повідомило листом №12866/08 старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, що на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14.04.2011 року, здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1, про що свідчить розпорядження від 13.08.2012 року № 181463. Оскільки державним виконавцем порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження», вважає що дії держаного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.08.2012 року є необґрунтованою та винесена буз урахування всіх обставин, що мають значення для прийнятті рішення, тому просить визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати вказану постанову.
Уповноважений представник позивача - Управління пенсійного фонду Дніпровського району міста Києва, в судове засідання не з'явилась, однак надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги, які викладені в позовній заяві, підтримує в повному обсязі.
Уповноважений представник відповідача - Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, суд вважає можливим справу розглянути на підставі наявних в справі доказів в порядку письмового провадження, що не суперечить вимогам ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно положення ч. 12 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до статті 14 Кодексу Адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зміст ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України не містить жодних застережень, які б надавали можливість за тих чи інших умов не виконувати судове рішення, яке набрало законної сили. Зазначена норма Закону має імперативний характер і довільному та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Виходячи із засад адміністративного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України (ст. 124 Конституції України).
Судом з'ясовано, що 17.08.2011 року за постановою старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. відкрито виконавче провадження № 28630139 на підставі виконавчого листа № 2-а-1649/2011, виданого 08.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, з урахуванням раніше проведених виплат. (а.с. 8-9)
На виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14.04.2011 року Управлінням Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1, про що свідчить розпорядження від 13.08.2012 року № 181463 та направлено до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перевірки правильності призначення. (а.с. 10)
13.08.2012 року на адресу Управління пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва надійшла вимога старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна С.В. №Д/8 від 01.08.2012 р., яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва повідомити до 10.08.2012 р. відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про повне фактичне виконання вищезазначеного виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду. (а.с. 11)
Одночасно з вимогою 13.08.2012 року на адресу Управління пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва надійшла постанова старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна С.В. про накладення штрафу від 01.08.2012 р. у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, з урахуванням раніше проведених виплат. (а.с. 12,13)
Після чого, 16.08.2012 року Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі міста Києва направлено до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві лист № 12866/08, відповідно до якого, Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі міста Києва повідомляє, що на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14.04.2011 року здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1, про що свідчить розпорядження від 13.08.2012 року № 181463. (а.с. 6)
Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» учасники виконавчого провадження, які мають право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч. З ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення у спосіб і порядку, визначеному виконавчим документом.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі, а саме у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 ст. 75 Закону передбачено, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Судом встановлено, що старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Мурихіним С.В. винесено постанову про накладення штрафу № 28630139 від 01.08.2012 р. та направлено на адресу Управління одночасно з вимогою № Д/8 від 01.08.2012 р., що свідчить про порушення встановленої Законом України «Про виконавче провадження» процедури застосування відповідальності за невиконання рішення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,
встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій
чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).
Докази, надані позивачем, які встановлюють факт належного виконання судового рішення та доводи позивача про наявність достатніх правових підстав для закриття виконавчого провадження у зв'язку з його виконанням, відповідачем не спростовані.
Відповідно до положень частини першої статі 3 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи викладене, суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позов Управління Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві № 28630139 від 01.08.2012 р. про накладення штрафу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2,5, 11, 21, 25,49, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року за № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" ст.ст. 1, 2, 3, 4, 10. 11, 14, 122, 158-163, 167, 181, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов Управління Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві № 28630139 від 01.08.2012 р. про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Мурихіна С.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу № 28630139 від 01.08.2012 року.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Мурихіна С.В. про накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн. № 28630139 від 01.08.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: