Справа № 2-598/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2007 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Чубенко Л.І.,
при секретарях Бойко О.М.,
за участю адвоката ОСОБА_1 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про усунення перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні земельною ділянкою, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3. про усунення перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні земельною ділянкою, вказавши, що їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.09.03 року належить земельна ділянка розміром 2500 кв. м., виділена для будівництва й обслуговування житлового будинку, що перебуває за адресою: АДРЕСА_1, після смерті чоловіка ОСОБА_4, що вмерІНФОРМАЦІЯ_1. При житті чоловіка границі були встановлені про що є акт установлення границь земельної ділянки, що переданий у приватну власність. В 2005 році відповідач став порушувати її законні права, установив огородження, яким перекрив прохід до її сараю, ширина огородження 0.60 м., навмисно вивів стік дощової води на її територію, у результаті чого порушується фундамент і вода стікає під її будови. Вона неодноразово намагалася вирішити це питання, але відповідач улаштовує скандал і принижує її, в зв”язку з чим вона звернулася в Партизанську сільську раду, протягом двох років комісія Партизанської сільської ради виїжджала неодноразово по її скаргах, але угоди між сторонами не було досягнуто. У результаті побудованого огородження ОСОБА_3. вона не може потрапити у свій сарай, у результаті неправильного виведеного стоку дощової води руйнуються її будови та просила суд зобов'язати ОСОБА_3. забрати огородження шириною 0.60 м. для проходу до її сараю, зобов'язати ОСОБА_3. переробити стік дощової води, вивести його на свою земельну ділянку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2. уточнила свої позовні вимоги, вказавши, що відповідач ОСОБА_3. протягом 10 років зливає нечистоти від домашніх тварин на її земельну ділянку, що спричиняє незручності для неї в користуванні земельною ділянкою, в зв”язку з чим спричинив їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 1500 грн. та яку просила стягнути з відповідача,, а також зобов”язати його не зливати нечистоти на її земельну ділянку.
Представник позивача адвокат ОСОБА_1. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3. в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що ніяких незручностей для позивача не вчиняв, ніяких нечистот на її земельну ділянку не зливав, оскільки в нього на подвір”ї все огороджено, сарай позивачки побудований неправильно, тому вона бажає ходить через його двір, стоки не ллються на її фундамент та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши позивача та її адвоката, думку відповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши свідків, приходить до наступного.
Як встановлено судом, позивач є власником домоволодіння за адресою за адресою: АДРЕСА_1 та області та земельної ділянки розміром 0.25 га, як спадкоємець за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, що вмерІНФОРМАЦІЯ_1. Ії сусід, відповідач по даній справі ОСОБА_3. є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією технічного паспорту на домоволодіння та копією Державного акту на право приватної власності на землю розміром 0.251 га, виданого 10.04.1997 року Партизанською сільською Радою Дніпропетровського району та області.
Всі будівлі та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, які належать в даний час позивачкі побудовані в період з 1956 по 1980 рік. Будівлі та будинок відповідача ОСОБА_3. побудовані в період з 1968 року по 1990 рік. До смерті ОСОБА_4. між сторонами не було непорозумінь стосовно користування будовами та спорудами, а також земельними ділянками. Після його смерті між ОСОБА_2. та відповідачем ОСОБА_3. склались неприязливі стосунки, почались непорозуміння стосовно будівель та споруд.
Так, комісією у складі голови сільської Ради Канєвського В.Ф., заступника начальника районного відділу земельних ресурсів Самолова Д.В., спеціаліста ДП „Дніпропетровський інститут землеустрію” Ярової В.І. було складено акт про те, що при встановленні меж земельної ділянки ОСОБА_2. вона не погодилась з межами земельної ділянки, вказавши, що сусіди порушили межі земельної ділянки, сусідський сарай побудований на межі земельної ділянки, з боку сусідів встановлено огорожу шириною 60 см., яка перекриває прохід до сараю позивачки, рекомендовано ОСОБА_3. вивести стік дощової води на свою ділянку. Однак, суд вважає, що даний акт не може бути прийнятий до уваги, оскільки він складений без присутності осіб, яких він стосується, а саме ОСОБА_2. та ОСОБА_3..
Крім того, як встановлено судом, згідно до акту від 26.12.2005 року обстеження земельних ділянок позивача та відповідача, комісією Партизанської сільської ради Дніпропетровського району та області встановлено, що межові знаки на земельній ділянці НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2. відсутні, розмір її земельної ділянки не відповідає державному акту, фактично розмір земельної ділянки більший на 0.16 га та складає 0.32 га та було встановлено межові знаки. Від підписання цього акту ОСОБА_2 . відмовилась.
Листом Партизанської сільської ради від 17.08.2006 року № 145, ОСОБА_2. повідомлено, що відносно нечистот, на які вказувала позивач, то цей факт не підтвердився, короб ОСОБА_3. знаходиться на відстані 1м від межі земельних ділянок на території садиби ОСОБА_3. та про те, що з боку сусіда порушень правил добросусідства не встановлено.
В подальшому, під час розгляду справи Дніпропетровським райсудом, комісією партизанської сільської Ради складено акт від 04.09.2007 року, в якому встановлено, що саме прибудова позивачки ОСОБА_2. знаходиться на фундаменті, який є межею земельних ділянок між нею та відповідачем ОСОБА_3., куча навозу, яка належить ОСОБА_2. лежить на межі з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3., його короб для сміття знаходиться на відстані 1м від земельної ділянки позивачки, вода з дахів господарських прибудов ОСОБА_3. на територію ОСОБА_2. не ллеться, сарай ОСОБА_3. знаходиться від межі на відстані 0.74 м, межі ділянки ОСОБА_3. відповідають фактичним перемірам та даним державного акту.
Таким чином, судом не встановлено жодного факту зі вказаного позивачем щодо того, що ОСОБА_3. установив огородження, яким перекрив прохід до її сараю, ширина огородження 0.60 м., навмисно вивів стік дощової води на її територію, у результаті чого порушується фундамент і вода стікає під її будови, зливає нечистоти від домашніх тварин на її земельну ділянку, що спричиняє незручності для неї в користуванні земельною ділянкою. Також позивачка взагалі не доводить та вказує ані в позовній заяві ні в судовому засіданні завдану їй моральну шкоду, в чому саме вона полягає.
Також не знайшов факт порушення відповідачем ОСОБА_3. інтересів ОСОБА_2. і поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні, а саме ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11 . та наданими суду фотографіями домоволодінь позивача та відповідача.
Відповідно до ст.ст. 90,91 ЗК України, власники земельних ділянок мають прав самостійно господарювати на землі, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Відповідно до ст.. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при який власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, неприємні запахи).
Однак, судом не встановлено жодного з фактів, викладених позивачем стосовно порушення її прав, тому суд вважає, що в задоволенні позову позивачкі Волошиній необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 15, 27, 31, 57, 60, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 90, 91, 103 ЗК України, суд -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 усунення перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні земельною ділянкою, - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя : Чубенко Л.І.