30.05.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1456/2013р. Головуючий у першій

Категорія: 48 інстанції Євдокімова Є.І.

Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Андрейченко А.А., Колбіної Т.П.,

при секретарі: Наталевичі Д.І.,

за участю:

п-ка позивача ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 06 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулась до суду першої інстанції, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, оскільки в добровільному порядку відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання сумісної дитини, сина ОСОБА_6 1995 року народження, у розмірі 650,00 грн. щомісячно.

Рішенням від 06 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду, в якій просить рішення суду змінити в частині визначення дати початку стягнення аліментів.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 10 січня 2013 року. Від сумісного життя мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою, та знаходиться на її утриманні.

Відповідач аліменти за рішенням суду на утриманні інших дітей не сплачує.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що фактично спільна дитина з жовтня 2012 року мешкає ні зі своєю матір'ю ОСОБА_5, а зі своєю бабусею (матір'ю позивача). Відповідач дитину матеріально забезпечує, позивачка ж ніякої участі у відношенні дитини не приймає. Тому, апелянт вважає, що суд неправильно зазначив дату, згідно якої необхідно почати стягувати аліменти на утримання сина, а з дати, коли дитина почала мешкати з позивачкою, тобто з травня 2013 року.

До цього дитина мешкала з відповідачем на повному його утриманні, тому, аліменти на утримання дитини з нього стягувати не можна.

Колегія дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які є непросможними і не відповідаючими нормам ст.180 СК України, якою передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Повноліття сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, виповнюється 29 липня 2013 року.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

Як слідує з матеріалів справи, позов поданий 18 жовтня 2012 року.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, так як і не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303-317 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 06 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Зотов

судді: А.А. Андрейченко

Т.П. Колбіна