30.05.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1487/2013р. Головуючий у першій
Категорія: 57 інстанції Рубан М.В.
Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Зотова В.С.,
суддів: Андрейченко А.А., Колбіної Т.П.,
при секретарі: Наталевічі Д.І.,
за участю:
прокурора Степаненко Т.О.,
п-ка відповідача ОСОБА_8,
розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Севастополя на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 року у цивільній справі за позовом прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих злочинів,-
В С Т А Н О В И Л А:
Прокурор м. Севастополя звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача на користь Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації державної адміністрації у сумі 190 993,20 грн. В
Вимоги позову мотивовані тим, що постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 20.Об.2012р. по кримінальній справі №2703/6174/2012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, остання звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 28.07.2011р. Вказує на те, що„в ході слідства по вказаній кримінальній справі відповідач будучи посадовою особою УКБ СМДА, до обов'язків якої входить здійснення прийомки проектно - кошторисної документації від проектних Організації, не перевірила фактичного виконання зазначеного проектною організацією умов договору №36 про виконання та передачу проектних робіт та завізувала своїм підписом акт прийому - передачі робіт №1 від 18.12.2008р., на підставі якого за платіжним дорученням №1054 від 23.12.2008р. на рахунок ТОВ «Енергетичні системи України» були перераховані грошові кошти у сумі 190 993,20 грн. Вважає, що вказані кошти підлягають стягненню з відповідача.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Севастополя від 20.06.2012рю по кримінальній справі за №2703/6174/2012р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 28.07.2011р. Вказана постанова набула законної чинності 28.06.2012р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач, будучи посадовою особою завізувала- своїм підписом акт прийому - передачі робіт №1 від 18.12.2008р., на підставі якого за платіжним дорученням №1054 від 23.12.2008р. на рахунок ТОВ «Енергетичні системи України» були перераховані грошові кошти у сумі 190 993,20 грн., чим нанесла державі матеріальний збиток на вказану суму-
Відповідно до акту №1 від 18.02.2008р. здачи - прийомки робіт за договором №36 від 11.12.2008р. про виконання проектних робіт на об'єкті «Позаплощадові мережі водопостачання мікрорайону «Омега- 2А» в м.Севастополі, вбачається, що він підписний між ТОВ «Енергетичні системи України» в особі Радченка А.В. та від замовника - начальник Управління капітального будівництва СМДА Малишев А.В.
Відповідно до платіжного доручення за №1054 від 23 грудня 2008 року вбачається, що на рахунок ТОВ Енергетичні мережі України» на підставі договору підряду за №36 від 11 грудня 2008 року, акту за №1 від 18 лютого 2008 року були перераховані грошові кошти у сумі 190993,20 грн.
Відмовляючи прокурору у задоволенні позову, судом першої інстанції зазначено, що для застосування до особи міри відповідальності які стягнення шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України, потрібна наявність в її діях всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та збитками, його вини.
Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення прокурора з позовом стало те, що ОСОБА_4 скоїла злочин, передбачений ст. 367 ч.2 КК України. Внаслідок цього вона спричинила шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації в сумі 190 993,20 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 1166 УК України.
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 20.06.2012 у кримінальній справі № 2703/6174/2012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, остання звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1, 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 28.07.20ІТ.
Як зазначено в постанові, судовим слідством встановлено, що ОСОБА_4, будучи посадовою особою УКБ СМДА, до обов'язків якої входить здійснення прийомки проектно-кошторисної документації від проектних організацій, не перевірили фактичного виконання проектною організацією ТОВ «Енергетичні системи України» виконання робіт проектних робіт об'єкту «Позамайданчикові мережі постачання мікрорайону «Омега 2а» у м. Севастополі, на підставі договору № 36 від 11.12.2008.
При фактичній відсутності виконаних робіт, вона передала на підпис начальнику УКБ СМДА Малишеву А.В. акт прийому-передачі робіт № 1 від 18.12.2008 за договором № 36 від 11.12.2008.
На підставі вказаного акту, 23.12.2008 головним бухгалтером УКБ СМДА до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі надіслано платіжне доручення № 1054 про перерахування грошових коштів в сумі 190 993,20 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Енергетичні системи України.»
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому КПК України.
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Наведене свідчить, що амністія застосовується до осіб визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
У ході розгляду кримінальної справи, віна ОСОБА_4 у інкримінуємому їй злочині доказана, нею вину визнано, проти фактичних обставин справи вона не заперечувала.
Судова колегія погоджується з твердженням апеляційної скарги, що, оскільки судом у кримінальній справі № 2703/6174/2012 безперечно встановлено, що діями ОСОБА_4 була спричинена шкода державі у розмірі 190 993,20 грн., яка відповідно до ст.1166 ЦК, має бути стягнута з винної особи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги прокурора міста Севастополя про стягнення з ОСОБА_4 шкоди в сумі 190 993,20 грн., заподіяної внаслідок її неправомірних дій, є цілком законними та обґрунтованими і підтверджені належними доказами. Втім, суд першої інстанції неповно з'ясувавши обставини справи, необґрунтовано залишив цей позов без задоволення.
За таких обставин, слід визнати, що суд ухвалив рішення без додержання норм матеріального та процесуального права, тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303-317 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу прокурора міста Севастополя - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 року - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації 190993,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у дохід держави у сумі 2864,50 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.С. Зотов
судді: А.А. Андрейченко
Т.П. Колбіна