АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1625/4545/12
Номер провадження 22-ц/786/2112/2013
Головуючий у 1-й інстанції Цібізова С.А.
Доповідач Карпушин Г. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Касмініна О.В., Корнієнка В.І. при секретарі: Р Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Щербанівської сільської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» про визнання права власності , -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2012 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Щербанівської сільської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» про визнання права власності. В обґрунтування позову посилались на те, що рішенням КП «БТІ» Полтавського району від 30.05.2012 року було відмовлено в державній реєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що право власності визнане за позивачами рішенням третейського суду, яке не було виконане до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», відповідно до якого не підлягають виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом у справах, які відповідно до цього закону не підвідомчі третейським судам. Просили суд, з врахуванням уточнених позовних вимог визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/5 частини квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 березня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Щербанівської сільської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» про визнання за ОСОБА_2 право власності на 3/5 частини квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_3 права власності на 2/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 відмовлено в повному обсязі.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу. Прохав рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в повному обсязі. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, в супереч дійсним обставинам справи.
Судове засідання проводилося за відсутності осіб, які брали участь у справі, які були належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, але в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7. Після його смерті відрилася спадщина на 1/5 частини 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.02.1999 року належала йому, а також ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності (а.с. 5). ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулись до постійно діючого третейського суду при центральній універсальній біржі із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частки в спадковому майні та виділ його в натурі. З метою поділу спадкового майна спадкоємці ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 уступили їм свої частки вищезазначеної квартири, кожний співвласник по 1/5, а всього 3/5.
Згідно рішення постійно діючого третейського суду при центральній універсальній біржі від 21.12.2007 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на частину в спадковому майні - 2/5 частини у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 35972,00 грн. та за ОСОБА_3 право власності на частину в спадковому майні - 2/5 частини у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 35972,00 грн. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2007 року заяву ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про видачу виконавчого документа за рішенням постійно діючого третейського суду при центральній універсальній біржі від 21.12.2007 року задоволено, та ухвалено видати виконавчий лист згідно рішення Постійно діючого третейського суду при універсальній біржі від 21.12.2007 р. № 71ВЧ/12/07/1П (а.с. 9).
Відповідно до рішення реєстратора від 30 травня 2012 року в державній реєстрації прав власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 відмовлено на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» (а.с.10).
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не доведено набуття на законних підставах право власності на 3/5 та 2/5 частини у квартирі АДРЕСА_1 відповідно.
Однак, колегія суддів, не може погодитися з такими висновками місцевого суду.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» ( в редакції станом на 11.05.2004 року) фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Справи, пов'язані з розподілом спадкового майна не віднесені даним законом до таких виняткових випадків.
Відповідно до ст. 55 Закону виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Порядок видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду встановлений ст. 56 Закону. Зазначеною статтею встановлені випадки, коли компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документу, зокрема, законодавством до таких випадків віднесено: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Отже, підвідомчість справи до компетенції третейського суду перевіряється компетентним судом при видачі виконавчого документу.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів держаної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 23.10.2007 року була укладена третейська угода про передачу спору на розгляд до Постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі. Спір щодо розподілу спадкового майна на час його розгляду був підвідомчій для розгляду Постійно діючим третейським судом при Центральній універсальній біржі на підставі ст.ст. 5.6,12 Закону України «Про третейські суди» в редакції станом на 11.05.2004 року.
По рішенню Постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 21.12.2007 року Полтавським районним судом Полтавської області постановлено ухвалу від 28 грудня 2007 року. Таким чином, рішення Постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 21.12.2007 року підтверджене ухвалою компетентного суду та на виконання даного рішення виданий виконавчий лист № 71 ВЧ/12/07/1П, за умовами якого визнано право приватної власності за ОСОБА_3 та за ОСОБА_2, на частину в спадковому майні у вигляді по 2/5 частини квартири за кожним, а саме у кв. 1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 28.12.2007 року не оскаржувалась, набрала законної сили 02.01.2008 року. Всі спадкоємці погодилися з рішенням суду щодо визначення часток в спадковому майні, спірна квартира знаходиться у фактичному використанні ОСОБА_2 та ОСОБА_8
Таким чином висновки місцевого суду, що ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 28.12.2007 року не має преюдиціального значення, відповідно до ст. 61 ЦПК України, для суду є необґрунтованими та хибними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі, в зв'язку зі змінами у законодавстві, які відбулися у березні 2009 року не мають можливості в теперішній час зареєструвати право власності на нерухоме майно, про що вони отримали рішення КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» від 30.05.2012 року, яким їм було відмовлено в державній реєстрації прав власності на зазначену квартиру в зв'язку з тим, що згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрали правильний та єдиний спосіб захисту своїх прав та правомірно звернулись до суду за захистом свого невизнаного права. Позовні вимоги їх є обґрунтованими та такими, що доведені.
Таким чином, право власності ОСОБА_2 складає 3/5 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ( із яких 1/5 частина квартири визначена як його власність (а.с.5), а 2/5 частини визнано згідно рішення третейського суду).
Право власності ОСОБА_3 складає 2/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 (згідно рішення третейського суду).
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 березня 20013 з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 березня 2013 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Щербанівської сільської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/5 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/5 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : (підпис)
Судді: (підписи)
Копія згідно: