Справа № 2-1527
2008р.
РІШЕННЯ
Іменем України
24 жовтня 2008 року Станично-Луганський районний суд
Луганської області
в складі головуючого-судді Склярова П.М.
при секретарі Пшеничній К.Є.
за участю представника третьої особи Філіппової А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком, визнання втратившим права користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
09.10.2008 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача посилаючись на наступні обставини.
Позивачка є власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 02.07.2003 року, реєстровий номер НОМЕР_1, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3
З 05 травня 1999 року за вказаною адресою зареєстрований й відповідач, але фактично він за цією адресою не проживає і місце його перебування на теперішній час невідоме.
Наявність реєстрації відповідача в помешканні позивачки, перешкоджає їй у здійсненні прав на власний розсуд користуватися та розпоряджатися власним майном.
Оскільки відповідач добровільно зніматися з реєстраційного обліку не бажає, позивачка вимушена була звернутися з цим позовом до суду.
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов в повному обсязі, просила його задовольнити.
Представник третьої особи - відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Станично-Луганського РВ УМВС Філіппова А.І. не заперечувала проти задоволення позову.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти його задоволення.
Вислухавши позивачку, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, який підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність» та ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Ст. 167 Житлового кодексу України передбачає загальні правила втрати права користування житловим приміщенням.
Згідно п. 14 Постанови КМУ №35 від 16.01.2003 року « Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання» та ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначені підстави зняття з реєстрації місця проживання, де вказано, що у випадку відмови особи від зняття з реєстрації та в інших випадках, зняття її може провадитися на підставі рішення суду про визнання особи позбавленим права користування приміщенням.
З договору дарування від 02.07.2003 року видно, що позивачка є власником житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Довідкою Петрівської селищної ради, підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в будинку позивача.
Актом народного депутата ОСОБА_4, підтверджується, що ОСОБА_2 з 1999 року не проживає й не з'являється за зазначеною адресою.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, своїх заперечень проти позову не надав, суд вважає позов доведеним, тому відповідача слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить позивачці.
На підставі ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про власність», ст. 391 ЦК України, ст. 167 ЖК України, п. 14 Постанови КМУ №35 «Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання», ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, керуючись ст. ст. 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження житловим будинком, який належить їй на праві власності, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, визнавши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.
Зобов'язати начальника відділу громадянства імміграції реєстрації фізичних осіб Станично-Луганського РВ УМВС України в Луганській області зняти з реєстрації місця проживання АДРЕСА_1, - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: