Справа № 2-846/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № 8-ц/780/17/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

Категорія 6 11.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

06 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.

при секретарі Клименко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року у зв"язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", третя особа - Обухівська міська рада Київської області про визнання майнових прав,

встановила:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнано за ОСОБА_2 майнові права на об"єкт нерухомості офісне двохкімнате приміщення № 3, загальною площею 64,47 кв. м, поверх 0, секція 1А по АДРЕСА_1. Також визнано за ОСОБА_3 майнові права на об"єкт нерухомості трьохкімнатну квартиру № НОМЕР_1, загальною площею 106,50 кв. м, поверх 6, секція 1Б по АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2010 року скасовано і ухвалено нове, в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", третя особа Обухівська міська рада Київської області про визнання майнових прав відмовлено.

У жовтні 2012 року відповідач ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" подав заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року за нововиявленими обставинами.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року дану заяву задоволено, рішення Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року скасовано. Апеляційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєдналася ОСОБА_5, задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2010 року скасовано і ухвалено нове, в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", третя особа Обухівська міська рада Київської області про визнання майнових прав відмовлено.

У березні 2013 року позивач ОСОБА_2 подав заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року за нововиявленими обставинами, просив його скасувати, відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєдналася ОСОБА_5, залишити без змін рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2010 року. Як на нововиявлені обставини посилався на те, що відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішеннями Обухівського районного суду Київської області від 20.12.2011 року визнані недійсними договори купівлі-продажу майнових прав, укладені позивачами з відповідачем ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" відповідно 19.02.2008 року та 28.03.2007 року. Однак, зазначені рішення суду скасовані ухвалами Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами у справах №№ 8-1/13 та 8-2/13.

Крім того, в даному випадку ОСОБА_4 не є особою, правомочною на звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2010 року, оскільки зазначеним рішенням її права не порушені, враховуючи те, що у сторін та учасників по справі не було жодних зобов'язань перед ОСОБА_4 і вони не допускали жодних порушень прав та інтересів останньої. Тому відсутні законні підстави для прийняття та розгляду її апеляційної скарги.

Вважає, що зазначені обставини є підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами відповідно до вимог пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявника, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області вважає, що заява про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв"язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Згідно роз'яснень п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 № 4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно роз'яснень п. 4 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно роз'яснень п. 6 зазначеної постанови при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно роз'яснень п. 7 даної постанови обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно роз'яснень п. 9 даної постанови скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Встановлено, що підставою для перегляду рішення апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року за нововиявленими обставинами заявник вважає те, що що відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішеннями Обухівського районного суду Київської області від 20.12.2011 року визнані недійсними договори купівлі-продажу майнових прав, укладені позивачами з відповідачем ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" відповідно 19.02.2008 року та 28.03.2007 року. Однак, зазначені рішення суду скасовані ухвалами Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами у справах №№ 8-1/13 та 8-2/13. Крім того, ОСОБА_4 не вправі звертатися до суду із апеляційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2010 року, оскільки зазначеним рішенням її права не порушені.

Однак, зазначені обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, як на нововиявлені, не є підставами для перегляду рішення суду апеляційної інстанції у зв'язку з нововиявленими обставинами, передбаченими ст. 361 ЦПК України, оскільки ці обставини не є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи, вони не спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи і покладені в основу судового рішення, не мають важливого значення для її розгляду та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, та на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, як убачається з рішення апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, скасовуючи рішення апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року за нововиявленими обставинами та скасовуючи рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2010 року і ухвалюючи нове про відмову позивачам в позовах, суд апеляційної інстанції крім висновку про те, що рішеннями Обухівського районного суду Київської області від 20 та 23 грудня 2011 року, які набрали законної сили, визнані недійсними договори купівлі-продажу майнових прав, укладені позивачами з відповідачем ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" відповідно 19.02.2008 року та 28.03.2007 року, обґрунтовував свої висновки і тим, що суд першої інстанції визнаючи за позивачами майнові права на об"єкти нерухомості, не звернув уваги на те, що позовні вимоги були заявлені про визнання права власності на майнові права на ці ж об"єкти; що зазначений у рішенні спосіб захисту прав позивачів не ґрунтується на положеннях ст. ст. 16, 331 ЦК України; що суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що капітальне будівництво, де знаходяться спірні об"єкти нерухомості, не введено в експлуатацію, оскільки за правочинами передача позивачам майнових прав пов"язується із зазначеним фактом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 361 ЦПК України, для перегляду рішення апеляційного суду Київської області від 21.01.2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 361-365 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді