Україна

справа № 2-1299/2008 рік

  З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

25 червня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                головуючої судді                                                                 Руденко М.А.             

                при секретарі                                                                       Сорокіній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки, в якій просив винести рішення, яким розірвати договір позики грошових коштів, укладений з відповідачкою ОСОБА_2, 26 березня 2008 року та стягнути з неї на його користь  грошові кошти у розмірі 91 000 грн., моральну шкоду в сумі 1 700 грн., а також стягнути з відповідачки на його користь судові витрати: судовий збір у сумі 910 грн. та витрати сплачені за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи у сумі 30 грн. 

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що 26 березня 2008 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено письмовий договір позики грошових коштів, згідно якого остання раніше отримала кошти в розмірі 90 000 грн. строком до 13 серпня 2009 року. Підписання договору та передача грошей відбувалася у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за умовами договору погашення суми позики повинно було відбутися            13 та            28 числа кожного місяця у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. Якщо у встановлений термін не сплачується дана сума грошових коштів, то за кожний день прострочення виконання зобов'язання сплачується пеня у розмірі 2 % від суми до 27 та 12 числа кожного місяця. Однак, до 28 березня 2008 року, ні після цього строку відповідачка не вжила ніяких заходів, щодо повернення йому частини позики в сумі 2 500 грн. на даний час відповідачка уникає зустрічі з ним, ухиляючись таким чином від виконання договірних зобов'язань, тому за захистом своїх майнових прав він вимушений був звернутися до суду, тому просить суд стягнути з відповідачки суму позики, пеню та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд їх задовольнити. Посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд також стягнути з відповідачки на його користь, витрачені ним грошові кошти на юридичну допомогу у розмірі 4 996 грн. згідно з наданими квитанціями. Суду пояснив, що відповідачка відмовляється добровільно погашати заборгованість за договором позики, при цьому уникає зустрічі та не відповідає на телефонні дзвінки.

В судовому засіданні представник позивача за договором про надання юридичних послуг від 04 березня 2008 року - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Пояснив суду, що відповідачка отримала від позивача кошти в сумі 90 000 грн., зобов'язалася повернути вказані кошти до 13 серпня 2009 року, при умові що вона буде кожного місяця сплачувати по 2 500 грн. 26 березня 2008 року між сторонами було підписано договорі позики, в знак підтвердження раніше укладеного договору, але свої зобов'язання відповідачка так і не виконала, гроші в установлений договором строк не повертає. Позивач неодноразово звертався до відповідачки з приводу повернення суми боргу, але від добровільного повернення грошей відповідачка ухиляється.

Відповідачка ОСОБА_2 неодноразово у судове засідання не з'являлась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, однак поважних причин неявки суду не повідомила.

Вислухавши позивача, його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

            У відповідності з ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 1049 ЦК України, боржник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено в судовому засіданні, в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідачка ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 кошти в сумі                90 000 грн., та зобов'язалася повернути вказані кошти до 13 серпня 2009 року. В підтвердження усної домовленості між сторонами, 26 березня 2008 року між сторонами було укладено договір позики, згідно з умовами якого відповідачка повністю повертає вище вказану суму до                       13 серпня 2009 року, при цьому погашення заборгованості відбувається щомісяця, а саме 13 та 28 числа кожного місяця у розмірі 2 500 грн. Якщо у зазначений термін дана сума не сплачується, то за кожний день прострочення виконання сплачується пеня у розмірі  2 % від суми до 27 та 12 числа кожного місяця.( а.с.24)

Однак в встановлений сторонами строк відповідачка, зобов'язання не виконала, частину  грошей не повернула. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні - відповідачка власноручно підписала розписку, ніякого фізичного насильства до неї на момент підписання розписки не застосовувалось. Позивач неодноразово звертався до відповідачки, з проханням повернути кошти, однак відповідачка надані ним кошти не повертає.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням розміру процентів встановлених договором.

Відповідачка не виконала свої зобов'язання і не бажає повертати суму в розмірі                   90 000 грн. та нараховану пеню (2 % від домовленої суми) в розмірі 1 000 грн., а тому суд вважає за необхідне розірвати договір позики укладений 26 березня 2008 року між сторонами, а  вищевказану суму боргу стягнути з відповідачки на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки моральної шкоди 1 700 грн., суд вважає , що в задоволенні вищевказаних позовних вимог необхідно відмовити, оскільки виниклі між сторонами правовідносини не передбачають стягнення моральної шкоди.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір 910 грн. та витрати сплачені за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи в сумі 30 грн. на користь позивача, а  також  частково  компенсувати  позивачу витрати, пов'язані з наданою йому  правовою  допомогою  з урахуванням складності  справи стягнути на його користь                500 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 611, 625, 651, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК ст. ст. 3, 10, 60, 88, 131, 153, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення пені - задовольнити частково.

Розірвати договір позики від 26 березня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 91 000 (дев'яносто одну тисячу) грн., судовий збір в сумі           910 (дев'ятсот десять) грн. та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  у  розмірі  30 (тридцять) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн., а всього 92 440 (дев'яносто дві тисячі чотириста сорок чотири) грн.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 1700 грн. - відмовити повністю. 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, подано, протягом десяти днів з дня отримання його копії.       

      Суддя                                                                                                          М.А. Руденко