Справа № 2-130/07

                                                                    РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            06 липня 2007 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Чубенко Л.І.

при секретарі Лобас О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

            Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. ОСОБА_1.  просила стягнути з нього на її користь матеріальні збитки в сумі 23 597,03 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн. кожному, судові витрати в сумі 265,56 грн. ОСОБА_2. також просив стягнути  з відповідача моральну шкоду в сумі 2000 грн. та судові витрати в сумі 8,50 грн.

            Відповідач ОСОБА_3. у судовому засіданні позов не визнав, вказав, що хворіє на  епілепсію, в момент дорожньо-транспортної пригоди був приступ епілепсії в зв”язку з чим і виникла дорожньо-транспортна пригода. 

            Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що відповідач під час ДТП був під приступом епілепсії, не міг контролювати себе та просив суд в задоволенні позову відмови.

            Представник позивачів ОСОБА_4. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав й просив стягнути вказані суми з відповідача.

            Суд, вислухавши представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_5., приходить до наступного.

             Судом встановлено, що 25 лютого 2006 року, близько 9.30 години, у м. Дніпропетровську на вул. Набережній Заводській, з боку вул. Панаса Мирного, у напрямку вул. Комунарівської, ОСОБА_3. керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», держномер НОМЕР_1, в районі електроопори № 520, скоїв зіткнення з автомобілем «Опель-Астра», держномер НОМЕР_2під керуванням ОСОБА_2.

            Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3., про це свідчить постанова Дніпропетровського районного суду про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

      У відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України (підстави звільнення від доказування) -   постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, яка вступила в законну силу, обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесена постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.

            Протиправні дії відповідача ОСОБА_3. перебувають у прямому причинному зв'язку із наслідками, що наступили внаслідок ДТП, а саме - пошкодження автомобіля позивачки ОСОБА_1. «Опель-Астра», держномер НОМЕР_2, завдані їй моральної шкоди.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 031/06, складеного 01.03.06 судовим експертом Цаберябим В.М., вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власникові автомобіля «Опель-Астра», реєстраційний номер НОМЕР_2,  склала 25 306,45 грн. Крім того, ОСОБА_1. понесла витрати по оплаті послуг фахівця автотоварознавця в сумі - 400 грн.

                Фактично позивачкою затрачено на ремонт автомобіля 20665,07 грн., що підтверджується нарядом ТОВ ВКФ «Інтерконтакт-2» № 058/01 від 27.02.2006р., фіскальним чеком ТОВ ВКФ «Інтерконтакт-2» від 30.05.2006р. про сплату нею запасних частин, матеріалів та проведених робіт, всього на суму 20665,07 грн.

                 Крім того в результаті пошкодження автомобіля позивачки, згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 031/06 складеного 01.03.06, втрата товарного вигляду автомобіля «Опель-Астра», реєстраційний номер НОМЕР_2склала 2531,96 грн.

Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

              На підставі вказаного, суд вважає, що ОСОБА_3. повинен відшкодувати завдану позивачу ОСОБА_1. збитки у повному обсязі до наданих фіскального чеку та  наряду придбання запасних частин, матеріалів, виконаних робіт - у сумі 20665,07 грн., втрату товарного вигляду автомобіля в сумі 2531,96 грн., таким чином задовольнивши позов ОСОБА_1. в цій частині повністю.

                Крім того своїми діями відповідач ОСОБА_3. заподіяв позивачці  ОСОБА_1. моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивачка переживала за пошкодження її автомобіля, хвилювалася за здоров'я свого чоловіка - позивача по цій справі, переживала та нервувала в в'язку з тим, що відповідач відмовився від відшкодування збитків. Моральні страждання позивача ОСОБА_2. виразилися в тому, що він отримав стрес в зв'язку з ДТП, що призвело до порушення його нормального життєвого укладу, необхідністю звернення до суду за захистом своїх інтересів. 

                  Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

                 Ч.1  ст. 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, заподіяна фізичній особі діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла її, за наявністю її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із змінами внесеними постановою ПВСУ № 5 від 25.05.2001р. - спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень. 

                     В даному випадку були порушені права позивачки ОСОБА_1., як власника, які закріплені ст.41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може незаконно бути позбавлений права користування. 

                В частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає позовні вимоги           ОСОБА_1. підлягаючим задоволенню в повному обсязі в сумі 1000 грн., а позовні вимоги ОСОБА_2. частково в сумі 1000 грн., полягаючи, що такі суми будуть відповідати перенесеним моральним стражданням. 

              Стосовно пояснень позивача та його представника щодо того, що відповідач під час дорожньо-транспортної пригоди знаходився в стані приступу епілепсії, суд знаходить їх пояснення не відповідаючи ми дійсності з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи, відповідає дійсно є хворим на епілепсію, однак під час ДТП та після цього працівникам ДАЇ давав пояснення щодо тогою. що його відволікав від управління транспортним засобом пасажир ОСОБА_5., тому він не справився з управлінням автомобілем.

            Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5. поясни в суду що дійсно у відповідача ОСОБА_3. стався приступ епілепсії, однак до його пояснень суд відноситься критично, оскільки свідок вказав, що відповідач ОСОБА_3. їхав в такому стані приблизно 20 хвилин, що є неможливим та про це більш того також не вказував у своїх поясненнях працівникам ДАІ під час ДТП 25.02.2006 року та пізніше 02.03.2006 року.

             Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути витрати, понесені позивачами: на оплату послуг фахівця автотоварознавця в сумі 400грн.,  сплаті державного мита у сумі 265,56 грн. на користь позивачки ОСОБА_1 . та на користь позивача ОСОБА_2. у сумі 8,50 грн.

            Суд виносить рішення у рамках заявлених позивачами вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 1167, 1187 ЦК України; ст.ст.10, 11, 27, 31, 57, 60, 61, 88, 169, 215, 223, 224-228 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд -

                                                                        ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги ОСОБА_1,  ОСОБА_2, задовольнити частково.   

            Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 - матеріальні збитки в сумі 23597,03 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 265,56 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

            Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2- судові витрати по сплаті державного мита в сумі 8,50 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

               Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.

            Суддя                                                                                                           Л.І. Чубенко