Справа № 2о-45

                                                                                                                                     2007 рік

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    08 жовтня 2007 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

   головуючого судді Чубенко Л.І.,

   при секретарі Лобас О.М.,

 розглянувши у  відкритому судновому засіданні в с. Ювілейне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту насильницького угону німецькими військами в роки Великої Вітчизняної війни,

                                                                   в с т а н о в и в :

        Заявник звернулася  в суд з заявою про встановлення факту насильницького угону  німецькими військами в роки Великої Вітчизняної війни на окуповану територію в Гомельську область Білоруської РСР і примусове утримання у таборі із червня 1943 року по жовтень 1943 року. 

         Представник зацікавленої особи - управління праці та соціального захисту Дніпропетровської  районної державної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення заяви не запречувала.

         Заявник в судновому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.

          Суд, вислухавши представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

           Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Великої Вітчизняної війни проживала зі своєю родиною в АДРЕСА_1 до липня 1959 року, що підтверджується архівною довідкою державного архіву Орловської області Російської Федерації. У червні 1943 року вся родина заявника з батьком, матір'ю, братами й сестрою, і іншими жителями села були угнані фашистами на окуповану територію Республіки Білорусію в Гомельську область, де їх помістили в таборі, оточеному колючим дротом, під охороною збройних солдатів із собаками до звільнення Радянськими військами в жовтні 1943 року. Факт  знаходження заявника в таборі разом зі своєю сім»єю підтверджується письмовими показаннями свідків ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за АДРЕСА_2 , яка є в'язнем фашистських таборов згідно рішення суду Касторенского району Курської області Росії та яка є сестрою заявника; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, що також   є в'язнем фашистських таборів згідно рішення суду Мценського району Орловської області, Росія та сім»я якого перебувала в концлагері разом з сім»єю заявниці.

              У позасудовому порядку даний факт установити неможливо через відсутність в архівах списків мирних жителів, насильно угнаних у німецьку неволю в Республіку Білорусію, Гомельської області з Володарского району Орловської області, що підтверджується довідкою ФСБ Росії.

              Встановлення даного факту насильницького угону й примусового утримання в таборі Гомельської області Білоруської РСР із червня 1943 року по жовтень 1943 року під охороною німецьких військ за колючим дротом необхідно заявнику для оформлення статусу в'язня й виплат компенсації.

             Установити факт примусового угону в дитячому віці із червня 1943 року по жовтень 1943 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, організованому фашистами в період другої світової війни Гомельську область Білоруської РСР.

            На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що факт того, що заявник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, була угнана в дитячому віці насильницьким шляхом й примусово утримувалася в таборі Гомельської області Білоруської РСР із червня 1943 року по жовтень 1943 року, знайшов своє підтвердження матеріалами справи, тому вважає вимоги заявника обґрунтованими й підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

            Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 57, 60, 256-258 ЦПК України, суд -

                                                                           ВИРІШИВ :

                Встановити  факт примусового угону німецькими військами в роки Великої Вітчизняної війни на окуповану територію в Гомельську область Білоруської РСР і примусове утримання у таборі із червня 1943 року по жовтень 1943 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

         Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти діб з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         Суддя                                                                                                Л.І. Чубенко