Справа № 2-733

                                                                                                                                            2007 рік

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    30 серпня 2007 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

   головуючого судді Чубенко Л.І.,

   при секретарі Лобас О.М.,

 розглянувши у  відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської Ради Дніпропетровського району та області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на жилий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

                                                                   в с т а н о в и в :

         Відповідач Новоолександрівська сільська Рада Дніпропетровського району та області в судове засідання не з»явилися, надали листа про можливість розгляду справи у їх відсутність,  позов визнають, проти його задоволення не заперечують.

         Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

       Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. 

       Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новоолександрізва Дніпропетровського району у віці 88 років умер рідний батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть. При житті батько позивача з 1930  року був одруженим  з матір'ю позивача ОСОБА_3 , що також ІНФОРМАЦІЯ_2 вмерла у віці 75 років.  Заповіту мати позивача не залишала.. Після її смерті позивач як спадкоємець першої черги за законом в нотаріальну контору із заявою про прийняття   спадщини не звертався, і. по цьому всю спадщину прийняв його батько. Оскільки інших спадкоємців не має, позивач є єдиний син і спадкоємець 1-ї черги за законом після смерті батьків, що підтверджується матеріалами спадкових справ. Складаючись у шлюбі, батьки позивача при житті одержали в колгоспі земельну ділянку на якій починаючи з 1956 року  побудували житловий будинок з надвірними будовами. В подальшому вказана земельна ділянка була рішенням Новоолександрівської сільради Дніпропетровського району від 23.06.1977 року була передана у приватну власність. Розмір  земельної ділянки становить 0.31б га, вона призначена для будівництва й обслуговування житлового будинку,, господарських будов, ведення підсобного господарства.  Згідно акту били встановлені відповідні границі між суміжними землекористувачами. 14 серпня 1997 року батькові позивача був виданий держакт на право  приватної власності на землю за № 015304.  Згідно  довідки Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів вартість вищевказаної земельної ділянки за  станом на 01 грудня 2006 року становить 7765.76 грн. Що стосується житлового будинку, то технічний паспорт на нього про оформлено на батька позивача, інвентаризаційна вартість будинку становить 26 256 грн. При житті батько позивача 13 листопада 1984 року оформив на нього заповіт, що дотепер ніким не змінений й не скасований.

          У шестимісячний строк від дня відкриття спадщини після  батька позивача, позивач у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звертався, про що свідчить копія спадкової справи. Але в подальшому позивач звернувся до нотаріуса, але йому було роз'яснено, що він пропустив термін для прийняття спадщини.

           Однак, позивач фактично вступив в управління спадковим майном,  а саме за рахунок власних коштів  поховав свого батька, взяв з будинку належні його батькові речі, після смерті батька зробив ремонт у будинку, обробляв земельну ділянку, збирав урожай, що підтверджується довідкою Новоолександрівської сільської Ради.

         В подальшому позивач звернувся в Дніпропетровське районне бюро технічної інвентаризації, але було прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності за померлим батьком у зв'язку з тим, що  згідно  зі ст.. 34б п. 11 ЦК України цивільна правоздатність і право  власності припиняється у випадку  смерті власника. При житті батько позивача не оформив належним чином правовстановлюючий документ на житловий будинок.

     Відповідно до ст.   534 ЦК України (в редакції 1963 року), позивач є спадкоємцем першої черги за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .

     Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), позивач є таким, що прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління спадковим майном.

       На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими й підлягаючими задоволенню.

            Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 215, 223, 256 ЦПК України, ст.ст. 534, 549 ЦК України(в редакції 1963 року),  суд -

                                                                      ВИРІШИВ :

        Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

        Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку розміром 0.316 га  за АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

              Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти діб з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.

         Суддя                                                                                                Л.І. Чубенко