ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
23.11.06 Справа № 13/481.
За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, м. Луганськ
до комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 1893,00 грн.
Суддя Яресько Б.В.
Представники:
Від позивача –Не прибув
Від відповідача –Буянов В.П. дов. № 313 від 10.03.2006 р.
До початку слухання справи по суті від учасників судового процесу вимоги про здійснення звукової фіксації судового процесу не надходило.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлена вимога про стягнення суми економічних санкцій відповідно до рішення позивача від 21.08.06 № 128 в розмірі 3436,14 грн.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 23.11.2006 р. позов визнав в повному обсязі –3436 грн. 14 коп.
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VII КАС України "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 N 2953-IV) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819 (далі - Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.
Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.
За змістом абзацу третього пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, є як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
З урахуванням наведеного справи за участю Держцінінспекції, пов'язані із здійсненням нею владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд розглядає зазначений позов відповідно до порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
В зв’язку з чим справі присвоюється номер № 13/481-ад.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача згідно з рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 21.08.2006 р. № 128 суму економічних санкцій в сумі 3436 грн. 14 коп.
Відповідач позов визнав.
Згідно ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду. Судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами встановленими ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Дії відповідача по визнанню позову не суперечать закону, не порушують чиї-небудь права, свободи і інтереси.
За таких обставин позові підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. 94, 112, 136, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального теплопостачаючого підприємства “Алчевськтеплокомуненерго” м. Алчевськ, вул. Леніна 126 в дохід державного бюджету код виду платежу 23030300 МФО 804013 одержувач державний бюджет м. Алчевськ код 24046768 р/р 31119106600027 суму економічних санкцій 3436 грн. 14 коп.
3. Після набрання постановою законної сили, виконавчий лист направити позивачу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 28.11.2006 р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Б.В. Яресько