Справа № 121/4786/13-к

1-кп/121/235/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарi – ОСОБА_1,

за участю прокурора – Коркуни Р.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

потерпілого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті кримінальне провадження № 120 131 304 200 012 05 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., с. Чернове, вул. Зелена, буд. 5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст. 89 КК України, не маючого судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 22 квітня 2013 року, о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, взяв ключі від автомобіля марки «ВАЗ-21061», державний номер НОМЕР_1, що перебуває у законному володінні ОСОБА_3 та, діючи умисно, таємно, незаконно, заволодів вказаним транспортним засобом, вартістю 16 000 гривень, після чого, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

Суд, у відповідності з нормою ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2, свою винність визнав повністю і по суті пред’явленого обвинувачення пояснив, що він дійсно, у день, час, місці, та за обставин, вказаних в обвинувальному акті, заволодів автомобілем ОСОБА_3 та здійснив на ньому переїзд до м. Ялта. У скоєному щиро розкаявся і просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні пояснив суду, що 22 квітня 2013 року ввечері у нього за місцем проживання дійсно знаходився ОСОБА_2, якого він знає з дитинства і має добрі стосунки. Після того, як останній, приблизно о 22.00 годині пішов з квартири, він виявив відсутність ключів від автомобіля. Пошуки ключів позитивного результату не дали, а потім, з ранку, він також з’ясував, що відсутній автомобіль. Тоді він звернувся до міліції і повідомив про угон. Вимог будь-якого характеру до обвинуваченого він не має, вважає, що той допустив прикру помилку, а тому, на суворому покаранні для того не наполягав.

Показання обвинуваченого і потерпілого відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні показаннями обвинуваченого і потерпілого.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, постійно проживає на території Великої Ялти, де негативних характеристик немає, офіційно не працевлаштований, розлучений, має малолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має судимість, що погашена у встановленому законом порядку.

Обставиною, яка пом’якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

В обвинувальному акті вказано, що під час вчинення злочину ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Однак, об’єктивних і достовірних даних, які б підтверджували ту обставину, що обвинувачений вчинив інкримінований йому злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в матеріалах кримінального провадження немає.

Також, в судовому засіданні, прокурором не надано будь-яких фактичних данних, які б підтверджували ту обставину, що обвинувачений на час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Отже, факт вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп’яніння не заснований на об’єктивних доказах (наприклад, на результатах медичного огляду), а тому, суд приходить до висновку, що дану обставину не слід визнавати такою, що обтяжує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

З урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставини, яка пом’якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин, у вигляді обмеження волі, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

При цьому, враховуючи особу винного та всі інші фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про застосування ст. 75 КК України і його звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки.

Враховуючи особу винного, суд вважає за необхідне покласти на нього обов’язки, передбачені пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369 – 371, 373, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Встановити іспитовий строк тривалістю в 2 (два) роки.

Згідно із ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий