Справа № 2-3061/11

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

27 травня 2013 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,

при секретарі - Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а саме просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 195869,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди, а саме просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 40040,00 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати (державне мито та витрати на ІТЗ розгляду справи).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.10.2011 року зазначені справи були об'єднані в одне провадження, та присвоєно справі №2-3061/11.

Однак, розглянути позов ОСОБА_2 було фактично неможливим, оскільки згідно висновку №127/12 судової будівельно-технічної експертизи, відповідь на питання №5, встановити вартість будівельних матеріалів станом на 2008 рік не є можливим у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не надав підтвердження первинних документів на будівельні матеріали.

Крім того, в день судового засідання 27.05.2013 року ОСОБА_2 надав до суду необґрунтовану заяву про відвід судді, однак в судове засідання не з'явився.

Суд розцінює вказані дії ОСОБА_2 як неповагу до суду з метою затягування судового процесу.

За таких обставин, судом були винесені відповідно ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід та ухвала про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої він позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, справу розглянути у його відсутність. В разі неявки відповідача проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

З письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та всі надані докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працював у позивача ОСОБА_1 бригадиром під час здійснення будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що під час здійснення будівництва вищевказаного житлового будинку бригадою працівників, де відповідач був головним бригадиром, а також особою відповідальною за будівництво, позивачу завдано матеріальних збитків неякісним виконанням будівельних робіт.

Так, при здійсненні будівництва відповідач порушив зобов'язання щодо здійснення будівництва у відповідності із вимогами будівельних норм, роботу виконав неякісно та відмовився від усунення недоліків виявлених під час приймання виконаних робіт.

У зв'язку з цим позивач був змушений найняти іншу бригаду для усунення недоліків виконаної відповідачем роботи.

Відповідно до дефектного акту вартість робіт по усуненню недоліків у роботі відповідача, які він відмовився переробити, складає 40 040 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, а також перевірки доводів позивача щодо порушення відповідачем умов зобов'язання, внаслідок чого йому було завдано матеріальних збитків, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2012 року було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1. Чи порушено при проведенні реконструкції (будівництва) житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 встановлені вимоги ДБН та СНІП?

2. Які порушення ДБН виникли під час проведення реконструкції (будівництва) житлового будинку, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кар'єрна, 6?

3. Яка вартість будівельних відновлювальних робіт житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для приведення у відповідність із встановленими вимогами ДБН та СНІП?

4. Який розмір матеріального збитку нанесено ОСОБА_1 (замовнику) проведення реконструкції (будівництва) будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1?

5. Яка вартість будівельних матеріалів витрачених на реконструкцію (будівництва) будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 2008 рік?

Згідно висновку №127/12 судової будівельно-технічної експертизи по справі №2-3061/11 (відповідь на питання №1-2), при проведенні реконструкції (будівництва) житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 порушені наступні встановлені вимоги ДБН та СНІП, а саме: - ДБН В.2.2-15-2005 «Будівлі та споруди. Житлові будівлі. Основні положення»: п.5.31; п. 5.32.; - ДБН В.2.6-14-97 «Конструкція будівель і споруд. Покриття будівель і споруд. Том 1. Проектування»: п. 3.26; ДБН В.1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів нерухомості»: п. 4.21, а також враховуючи інші виявлені численні недоліки, експерт прийшов до висновку, що роботи з влаштування цементної стяжки, оздоблення фасаду та пристрою цементної стяжки, оздоблення фасаду й влаштування покрівлі житлового будинку виконані не якісно.

Щодо відповіді на питання №3-4, то експертом встановлено, що вартість будівельних відновлювальних робіт житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для приведення у відповідність до встановлених вимог ДБН та СНІП (з урахуванням вартості будівельних матеріалів), складає 148868,00 грн., а отже розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу складає 148868,00 грн.

Щодо відповіді на питання №5.

Згідно розшифровки зі звіту ОСОБА_3, на будівельні матеріали станом на 2008 рік було витрачено 252497,54 грн. Однак встановити, чи є зазначена сума дійсною вартістю будівельних матеріалів станом на 2008 рік, не представляється можливим у зв'язку із ненаданням за клопотанням №246 від 07.08.2012 року накладних на будівельні матеріали, які повинні бути підписані та скріплені печаткою.

Суд, у відповідності до положень ст. 212 ЦПК України, ретельно дослідивши вищевикладений висновок експерта та надавши йому оцінку, враховуючи, що для правомірного та обґрунтованого вирішення даного спору необхідні спеціальні знання, прийшов до висновку, що висновок №127/12 судової будівельно-технічної експертизи по справі №2-3061/11 відповідає положенням ст.ст. 57, 58, 66 ЦПК України, а отже приймається судом в якості доказу.

Отже, згідно висновку №127/12, доводи позивача щодо порушення відповідачем зобов'язання та неякісного виконання відповідачем роботи та, як наслідок, завдання позивачеві матеріальних збитків, знайшли свої підтвердження у висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З огляду на викладене, врахувавши всі істотні фактичні обставини справи та наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь збитків в розмірі 40040 грн. є доведеною та обґрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 10000 гривень, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в редакції від 27.02.2009 р. вбачається, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки судом встановлено, що порушенням зобов'язання з боку відповідача позивачеві було завдано матеріальних збитків та було пошкоджено його майно, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З таких обставин, враховуючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2011 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору в розмірі 500,40 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120,00 грн. - до ухвалення судового рішення у справі.

З таких обставин, враховуючи обґрунтованість позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 500,40 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-58, 60, 66, 82, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 22-23, 610-611, 623 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення збитків та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 40040,00 (сорок тисяч сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 500,40 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: